10 соромних питань про мову жестів: відповідає перекладач Катерина Кононенко Здоров'я

Ми зібрали те, що ви так хотіли дізнатися, але соромилися запитати.

У цій серії статей відомі експерти відповідають на запитання, які зазвичай незручно ставити: здається, що всі про це і так знають, а той, хто запитує, буде виглядати безглуздо.

Сьогодні поговоримо про жестову мову, яка використовується для спілкування глухими людьми. Дізнаємося, як за допомогою жестів і міміки можна передавати емоції і навіть перекладати пісні, що таке жестове ім'я і як воно дається, чи можна лаятись цією мовою і чи здатна необізнана людина зрозуміти, про що говорять глухі.

Наприкінці на вас чекає вікторина з простими словами жестовою мовою. Спробуйте вгадати, що вони означають, і пишіть свої відповіді у коментарях.

Катерина Кононенко

Перекладач з мови жесту.

1. Для кожного слова є свій жест?

У російській мові багато слів, у жестовому їх значно менше. Якщо ти не знаєш жесту для якогось слова, можеш показати його — дактилем. Це система, у якій кожної букви є свій жест. Але у звичайній розмові дактиль використовується рідко, тому що показати слова жестами простіше та швидше.

Ось, наприклад, як можна показати слово “автобус” дактилем.

А ось жестове позначення слова “автобус”.

Більше того, одним жестом можна показати цілу пропозицію. Наприклад, є жест «ненавиджу». Як на мене, він відмінно підходить під пропозицію “Очі б мої тебе не бачили”. Сам жест і сила, з якою ти його показуєш, чудово висловлюють те, що ти хотів сказати.

Загалом ми можемо перевести кожне слово російської мови на жестову, але не буквально. Якщо певного жесту немає, ми намагатимемося донести сенс. Ось, наприклад, потрібно перекласти слово «дефолт» стосовно держави. Припустимо, у контексті нашого переказу це означає, що ціни підвищуються, а рубль дешевшає. У результаті ми не дактилуємо “дефолт”, а показуємо жестами: “ціни підвищуються, рубль дешевшає”. І так із будь-якими темами.

Коли готуєшся до перекладу, переглядаєш усі незрозумілі терміни, які можуть потрапити на твоєму шляху, і вигадуєш, як їх показувати, щоб глядачі зрозуміли сенс. А якщо на заході працюють кілька перекладачів, ми заздалегідь домовляємося, як позначатимемо складні терміни, щоб не виникло плутанини.

У жестовій мові є своя система, граматика, логіка побудови речень. Наприклад, заперечення, запитання та прикметники завжди показуються наприкінці. Виходить, наприклад: “Я тебе люблю не”. Це в ідеалі, якщо ми дотримуємося побудови пропозицій.

Якщо я хочу сказати «Цей захід пройде в такому місці», то перекладатиму це так: «Захід, місце, де» і вже називатиму місце проведення. Так само про час: «Час, який» і говоритиму вже сам час.

У синхронному перекладі на жестову мову ми не завжди дотримуємося правил, тому що сильно залежимо від спікера. Якщо він будує пропозиції якось дивно, перекладачеві доведеться нелегко. Але в будь-якому разі заперечення будуть наприкінці. У нас все ж таки є пара секунд на осмислення, і ми можемо перебудувати пропозицію щодо правил жестової мови.

2. Жестова мова міжнародна?

У кожній країні своя жестова мова. Навіть у різних містах Росії є свої діалекти. Наприклад, глухі у Москві та Пітері одне й те саме слово можуть показувати по-різному.

До речі, саме глухі, а не глухонімі, як їх іноді називають. Справа в тому, що всі глухі вміють розмовляти, хоч і можуть цього не робити з різних причин. Тому термін «глухонімий» застарілий і образливий, не використовуйте його.

Жестові мови в різних країнах відрізняються кардинально, приблизно як мовні мови. Припустимо, у Японії та Китаї мову жесту будується на ієрогліфах і конфігураціях, які неприйнятні в Росії. Наприклад, вони мають жести з піднятим середнім пальцем. У нас це сприйматиметься як образа.

При цьому глухі з різних країн у принципі зможуть зрозуміти один одного. За рахунок того, що мову жесту візуальний, ми все одно можемо знайти способи спілкуватися. Ми не маємо внутрішніх блоків, і незнання чужої мови не завадить встановити контакт. Це начебто в барі зібралися люди з різних країн. Через годину пиятики вони точно знайдуть спосіб поспілкуватися і зрозуміти один одного. А глухим для цього й не треба пити. У будь-якому разі ми якось та зрозуміємо один одного.

Є ще й міжнародна система спілкування – International Sign , скорочено IS. Ця система простіше звичайних жестових мов та словниковий запас у ній обмежений. Але все ж таки вона допомагає глухим людям з різних країн розуміти один одного.

3. Як передаються емоції у жестовій мові?

Все, що ми в мовленні передаємо інтонацією, в жестовій мові можна показати за допомогою рухів тіла. Для передачі емоцій працює все: руки, обличчя, тіло.

Візьмемо, наприклад, жест «сумно». Я можу показати його по-різному.

Емоції дуже важливі у жестовій мові. Коли бачиш, як спілкуються глухі люди, може здатися, що вони сваряться. Але, швидше за все, це не так, просто вони трохи більше виражають емоції тілом, ніж це заведено у тих, хто чує.

Коли глухі дійсно сваряться, це неможливо не помітити. Жести стають різкішими, змінюється вираз обличчя, у всьому тілі з'являється напруга.

Можливо, те, як глухі показують емоції, у світі тих, хто чує, сприймається як перегравання. У жестовій мові теж можна переборщити з емоціями, але якщо їх зовсім не показувати, буде нудно.

Багато що залежить від самої людини — чи дозволяє вона собі висловлювати емоції публічно, чи вважає це важливим для спілкування. Адже ті, що чують, теж розмовляють по-різному: хтось голосно і виразно, хтось — сухо і беземоційно. Те саме і в жестовій мові.

Якось я працювала перекладачем у парі з іншою дівчинкою. Ми перекладали одного і того ж спікера та змінювалися через кожні 15 хвилин. Ця людина розповідала про економіку Росії та робила це настільки емоційно, що я сама заразилася його настроєм і показувала все дуже експресивно. І ось ми міняємось із напарницею, вона сідає і перекладає його спокійно. Мене навіть спитали, чи не змінився спікер, настільки відрізнялася наша подача.

4. Чи є в жестовій мові сленгові слова?

Так само, як і у всіх мовах. Але найчастіше це неперекладно російською. Ось, наприклад, був старий жест «поцілувати двері». Він позначав ситуацію, коли ти прийшов кудись, довго стукався, але ніхто не відкрив. А зараз таким жестом можуть позначити дуже неприємну людину. Не знаю чому так. Раніше жест був пристойним, а тепер може сприйматися як образа.

Або є жест «нуб» — новачок у якійсь справі. На мою думку, він більше підходить до ситуації, коли ти щось гарантуєш, начебто кажеш: «Зуб даю». Але ні, чомусь це перекладається як нуб.

Або жест для слова “кринж”. Раніше його використовували, щоб сказати «піпець» або навіть подібне за значенням матюки. Але зараз цей жест почав використовуватись для слова «кринж».

Взагалі, трансформація слів відбувається як і російською, і у жестовому мові. Тому спілкуватися з молоддю просто нестерпно: я, буває, взагалі не розумію, що вони кажуть. Іноді дивлюся молодих блогерів і думаю: «А чи справді я знаю мову жесту?»

5. Чи існує ненормативна лексика у мові жестів?

Звісно. Як і в розмовній мові, в жестовій багато матюків позначаються жестами, що повторюють форму статевих органів. Наприклад, можна жестом показати обриси вагіни, і це позначатиме, що сталася якась неприємна ситуація, все погано. Але це позначення має градацію емоційної сили. Наприклад, якщо все не так погано, це один жест, якщо гірше — інший, а якщо зовсім кошмар — третій.

Якщо ми перекладаємо концерт і знаємо, що у артистів у піснях є мат, ми питаємо, чи можна матюкатися. Якщо ні, міняємо мат на щось пристойніше. Наприклад, мені якось попався в тексті «Ленінграда» ненормативний аналог «розчаровано», я перевела його жестом «класно» — два підняті вгору великі пальці. А коли колега сказала, що треба перекладати з матом, я додала непристойний жест, що означає статевий член, а потім той же класно.

Так що так, у жестовій мові мат теж заснований на статевих органах, але при цьому є слова, які не спираються на це безпосередньо. Наприклад, непристойний аналог слова пофіг виглядає так, ніби відкидаєш щось від себе.

Сенс цього жесту легко вловити, але при цьому він виглядає пристойно. На відміну, наприклад, від прямого посилу далеко і надовго – тут будь-яка людина здогадається, що це означає.

Я взагалі рідко матюкаюсь жестовою мовою. Російською, здається, частіше. А ось моя напарниця Рита просто гуру матів. Сподіваюся, вона колись відкриє курси з жестової матюки, і я візьму у неї урок.

6. Чи складно вивчити мову жесту?

Все індивідуально. У жестової мови є свої складнощі, як у будь-якій іншій мові. Але якщо людина дійсно хоче, якщо їй самому це цікаво, то все вийде.

Завадити може відсутність бажання. Якщо людина навчається з-під палиці, а насправді в неї не лежить душа до цієї мови, прогрес йтиме повільно. Також важливою є емоційність. Є люди, для яких важко відкритися, і це також може перешкодити навчанню.

А взагалі, не можна сказати, що ти в якийсь момент освоїв мову жесту і більше нічого вчитися не потрібно. Це справа на все життя. Я носій жестової мови – людина, народжена в сім'ї глухих, але все ж таки я багато не знаю і продовжую вчитися.

Якщо чесно, я вже не пам'ятаю, як мене вчили мові жесту. Це було в дитинстві, і спогади про це стерлися. Напевно, навчання розпочинається близько двох років, може, раніше. Я пам'ятаю, що до п'яти років уже перекладала.

Я ніколи не бачила, як навчають дітей, тож не знаю, як це відбувається. Але взагалі є картки, є предмети довкола, на які можна вказати та показати, який жест їх позначає. Або зловити емоції в моменті та показати, яким жестом їх можна позначити. Наприклад, ти мене обіймаєш, мені добре, і я тобі показую, що це означає «люблю».

Напевно, більше проблем виникає при навчанні дітей, що чують, глухих батьків. Мене відправляли до родичів, що чули, і я вчилася говорити в них. Але все одно у мене в шість років був страшний дефект промови, я не вимовляла половину літер алфавіту і зі мною займався логопед. То була велика робота.

Дитина чує промову глухих батьків, і для неї це норма. Якщо вони так кажуть, то так і треба. А глухі люди розмовляють інакше, вони не можуть відрегулювати свою мову, вона звучить не так, як у тих, хто чує.

Ось спробуйте для інтересу надіти навушники з повним шумом придушення і спочатку звикнути до тиші, а потім спробувати поговорити. Це жахливе відчуття, бо ти не чуєш себе. А глухі так живуть. У мого брата є альтернатива — він запитує мене, чи він нормально сказав. Але якщо ні, що ти з цим зробиш? Це вже не виправиш.

7. Як у жестовій мові передаються імена?

У жестовій мові ім'я та прізвище можна показати дактилем. Але, крім цього, у людини може бути персональне жестове ім'я, яке позначає тільки його і нікого більше.

Це щось на кшталт нікнейму, який дається за якимись відмінними рисами або особливостями, наприклад, за зовнішньою ознакою або прізвищем.

Наприклад, моє жестове ім'я – вказівка на щоки, тому що у мене ямочки на щоках. Або позначення дредів, бо маю таку зачіску. Показуєш «перекладач» та «дреди». Тому що я у своєму колі спілкування єдиний перекладач із дредами.

Таке ім'я може отримати людина від батьків або від глухих знайомих і друзів. Але при цьому воно не використовуватиметься для звернення до людини, лише в розмові про неї. Якщо ж треба звернутися до людини, ім'я або показується дактилем, або взагалі не використовується. Ми ж у розмовній мові не називаємо один одного на ім'я, коли звертаємось. Те саме і в жестовому.

8. Чи можна перекласти пісні на мову жестів?

Так, звичайно. Коли перекладаєш пісню, рухаєшся у ритм. Тому бажано, щоб перекладач мав музичний слух, щоб він сам відчував цей ритм.

Якщо це швидка пісня, потрібно показувати її у відповідному темпі. Хороший перекладач може передати і ритм, і зміст, і емоції виконавця.

Ось риму мовою жесту не передати, тому що ми перекладаємо не слово в слово, а за змістом. Наприклад, якби я перекладала пісні хіп-хоп співака Feduk слово в слово, я б збожеволіла. Хоча я і так божеволію з його треками.

9. Чи можна перебити співрозмовника у жестовій мові?

Так, глухі люди можуть перебивати, і говорити одночасно. Це дуже складно перекладати, але вони розумітимуть одне одного.

У тих, хто чує, є така думка, що перебивати некрасиво, а глухим все одно. Але я зазвичай показую жестами: “Зачекайте, зачекайте, мені треба терміново сказати!” — і потім уже говорю, що хотіла.

10. Людина, яка не знає жестової мови, зможе зрозуміти якісь базові речі?

Мені важко сказати, бо я знаю цю мову з дитинства. І взагалі любитель підглядати за тим, як спілкуються глухі люди. Що ще гірше, я не можу втриматися, щоб не почати підтакувати їм. Це просто неможливо контролювати. Ти дивишся, вони щось цікаве обговорюють, і ти стоїш киваєш.

Взагалі, дуже легко зрозуміти, глуха перед тобою людина чи ні. Ми іноді з братом так розважаємось. Наприклад, їдемо в метро і починаємо якусь нісенітницю обговорювати жестовою мовою, дивимося, хто з оточуючих розуміє.

Якщо говорити про розуміння, глухий завжди зможе пояснити тому, чого він хоче. Наприклад, усі ми знаємо базові жести: телефон, їсти, пити, подзвони «01».

А от ті, хто чує, можуть пояснювати щось глухим. У багатьох починаються проблеми: вони поводяться так, ніби ніколи не жили зі своїми руками та вперше виявили, що можна щось ними показувати. Деякі дорослі люди навіть плутають назву пальців. Просиш показати мізинець, вони витягують вказівний і не розуміють, у чому проблема.

Ще важливо, чи готові слухачі докладати зусиль, щоб зрозуміти глухих. Якось дуже давно я брала участь у зйомках репортажу, де мала прикинутися глухою і з'ясувати у слухачів, чи їде цей автобус до стадіону. Коли я спілкувалась з жінкою на жестах, вона просто розсміялася мені в обличчя.

Так що глухий може що завгодно пояснити, але якщо той, хто чує, не готовий сприйняти цю інформацію, толку не буде.

Раніше було важче досягти розуміння у людей, які чують, зараз набагато простіше. За рахунок того, що в соцмережах з'являються глухі блогери, а на сцені виступають перекладачі, люди перестають сприймати мову жесту як щось дивне і незвичайне.

І головне, що у молоді з'являється думка, що це круто, це їм подобається. Тому в наші дні на контакт йде набагато більше людей.

Можемо провести щось на кшталт вікторини. Спробуйте вгадати кілька простих жестів. Під відео будуть кнопки із підказками. Можете відкрити їх, якщо зовсім не знаєте, що може означати жест, або хочете переконатися, що мислите у правильному напрямку.

Жест 1

Перша частина жесту показує якийсь об'єкт, а друга те, що він випускає. І це не є душ.

Відкрити підказку

Жест 2

Це атмосферне явище.

Відкрити підказку

Жест 3

Це овоч. Жест показує, що з ним іноді роблять, перш ніж з'їсти.

Відкрити підказку

Жест 4

Це меблі.

Відкрити підказку