
Мабуть, кожен із нас під час розмови по телефону чи просто задумавшись починає малювати якісь малюнки на полях зошита. І такий вибір дії не випадковий, і психологи давно пояснили чому так відбувається. Втім, на цьому вони теж не зупиняються, намагаючись розібратися, що можуть означати ті візерунки та картинки, які мимоволі намалювали.

Звичка, яку кожен із нас робив неодноразово. /Фото: psychologies.ru
Найчастіше потяг до мимовільного малювання у нас виникає тоді, коли ми перебуваємо в умовах сприйняття монотонної інформації. Наприклад, коли розмовляємо з кимось телефоном, або сидимо на нудній лекції в університеті. І якщо таку поведінку помічають, то вважають, що нам просто дуже нудно чи ми розпорошені. Насправді, у психологів є більш точний опис причин, чому так відбувається.

Насправді це не просто безглузді малюнки. /Фото: vesty.spb.ru
Бажання малювати каракулі у подібних ситуаціях пов'язане з тим, як наш головний мозок саморегулюється. Використання мимовільного зображення включається, коли ми монотонно засвоюємо зовнішні дані, а все через те, що зафіксувати увагу протягом тривалого часу дуже складно. Відповідно, мозок у такий спосіб, тобто, за рахунок так званої спонтанної рухової активності, якраз утримує нашу можливість концентруватися.

Під час тривалої монотонної лекції мозку доводиться концентруватися у вигляді творчості. /Фото: preview.reve.art
До речі, мимовільне малювання не єдиний механізм, який називається спонтанна рухова активність. До таких також відносять такий не менш популярний і часто дратівливий жест як барабанити пальцями по поверхні. З аналогічних причин виникає і бажання качати ногою: всіма цими способами мозок змушує нас не загубитися і не втомитися від монотонно сприймається інформації, зосередивши виймання на чомусь не дуже складному для сприйняття, щоб при цьому не остаточно відволіктися про розмірних даних.

До речі, барабанимо пальцями по столу ми з тих самих причин, що й спонтанно малюємо. /Фото: vokrugsveta.ua
Що цікаво, мимовільне малювання не просто не шкодить засвоєнню інформації, а якраз допомагає. По-перше, концентрація на фоновому запам'ятовуванні справді покращується під час таких нескладних активностей. Крім того, експериментально підтверджено, що якщо під час умовної лекції малинально креслити щось на полях, то запам'ятовується більше, ніж якщо просто слухати матеріал, що подається.

А ось про сенс намальованих картинок сперечаються досі. /Фото: psihologiyaotnoshenij.com
Набагато спірнішим залишається питання про значення спонтанно створених малюнків. Багато психологів роками намагалися створити спеціальні системи, які дозволяють розшифрувати всі ці зображення. Однак із цим феноменом не все так просто: з одного боку, певною мірою вигляд конкретного малюнка може дещо сказати про стан людини в момент малювання – наприклад, якщо людина втомилася, то й складних зображень не зробить, зупинившись на каракулях. А ось спроби точно розшифрувати кожну картинку чи візерунок поки що залишаються на рівні припущень, і серйозно ставитись до них не варто.
На додаток до теми: 5 порад, як боротися з неуважністю, якщо вона стала вже нормою життя