Сучасний ритм життя складно уявити без стрітфуду. Здається, що раніше ця промисловість була недостатньо розвинена. Але це зовсім негаразд. За часів Радянського Союзу швидке харчування існувало та розвивалося. Чим саме пропонували перекушувати за радянських часів? Який досвід Союз перейняв у Нью-Йорку? І коли у нашій країні відкрився перший офіційний Макдональдс?
1. Перші види швидкого харчування
Перший стрітфуд з'явився одразу після Революції.
Цікаво, що стрітфуд у нашій країні з'явився практично відразу після Революції і ніс зовсім іншу ідею. Будівельники комунізму вважали смачну домашню їжу пережитком минулого. Більше того, вони вважали, що їжа зовсім не повинна приносити задоволення. Єдиною функцією їжі було насичення робітничого класу, щоб вони могли плідно працювати. Тож було введено контроль за балансом білків, жирів та вуглеводів. Смак мало кого хвилював.
Та й самі заклади були зовсім інші. 1920 року почали відкривати їдальні для робітничого класу. Там можна було купити перше, друге та компот. Оскільки таких закладів ставало дедалі більше, фабрики почали випускати устаткування приготування їжі у промислових масштабах. Крім їдалень, відкривалися кіоски, де продавали пиріжки, пончики та булочки. Вони швидко замінили рознощиків вуличної їжі з тацями.
2. Гаряча московська котлета
Мікоян розробив виробництво радянських гамбургерів
Звичнішим нам американський стрітфуд з'явився в Союзі вже пізніше. І посприяв цьому Анастас Мікоян. Він був головою Народного комітету харчової промисловості, відкритого 1934 року. Саме завдяки йому радянські люди дізналися про гамбургерів. Справа була в тому, що Мікоян вирішив перейняти опеньків американців і вирушив до Нью-Йорка за збором інформації.
Гамбургери американців так сподобалися Мікояну, що він одразу вирішив випустити радянську версію стрітфуду. Він наказав розробити жаровні та запустити масове виробництво. Так 1937 року з'явилася гаряча московська булочка з котлетою всередині. Вартість такого частування становила п'ятдесят копійок. А до булочки давали лимонад чи чай. До речі, саме у Спілці вперше до стрітфуду почали подавати напої. У Штатах ця функція з'явилася набагато пізніше.
3. Інші нововведення Мікояна
Їдальні з самообслуговуванням та морозиво для всіх
Голова Народного комітету вніс ще багато змін у появу сучасного виду швидкого харчування. Крім гарячих булочок, він запровадив моду на кафе самообслуговування. Такий формат набагато полегшував роботу закладів та дозволяв перекусити швидко та ситно.
А також завдяки Мікояну радянські люди змогли насолоджуватися знаменитим морозивом. Це з його подачі масово стали виробляти радянський пломбір та ескімо. Візки з морозивом одразу стали популярними. Адже раніше морозиво робили вручну, і його могли собі дозволити лише аристократи. Але завдяки промисловому виробництву морозиво стало доступним для всіх.
4. Пиріжки та лимонад
Пиріжкові та пельмові мали велику популярність у повоєнний час.
Післявоєнний час був важким для харчової промисловості. Однак поступово все почало приходити до норми. Саме після війни у радянських містах почали відкриватися тематичні закусочні. Так, практично в будь-якому місті були свої пельмові, пиріжкові та пончикові. Багато хто з них носив важливий етнічний посил і пропонував лише національні страви.
А ще у повоєнний час почали з'являтися автомати з газованою водою. Завдяки їм можна було випити склянку води з газом та з сиропом на вибір. Пізніше з'явилися такі ж автомати з пивом, які швидко отримали назву автопоїлки.
5. А як же Макдональдс
У СРСР перший Макдональдс відкрився лише 1990 року
Безумовно, Макдональдс є найпопулярнішим прикладом стрітфуду. І вони тривалий час намагалися потрапити до Союзу. Приблизно з 1976 року вони подавали заявки. Але незмінно отримували відмову. Хтось аргументував це проблемами із постачанням м'яса, хтось вважав, що варто робити ставку лише на власне виробництво. Зрештою, не хотілося зраджувати розробку Мікояна.
У результаті перший Мак країни з'явився лише 1990 року. Ця подія викликала справжній ажіотаж. Величезні черги на Пушкінській площі були день відкриття. Спробувати перші американські гамбургери хотіли майже 38 тисяч людей. А ми пропонуємо дізнатися про те , чому здавати пляшки в Радянському Союзі було так вигідно.
