Радянський Союз аж ніяк не був першопрохідником на ниві газотурбінних танкових двигунів, проте на момент часу вітчизняним конструкторам вдалося зробити рішучий ривок у цій галузі. Завдяки цьому ривку вітчизняному моторобудуванню вдалося залишити заокеанських партнерів далеко позаду майже до середини 1990-х років. На жаль, з добре відомих причин в останні десятиліття ініціатива в цій галузі була майже втрачена. Проте, нещодавно ситуація у цій галузі почала змінюватися.
Перший у світі танк на ВМД майже… /Фото: wikipedia.org.
Для початку варто відзначити, що і газотурбінні двигуни (ВМД) і дизельні силові установки стосовно танків мають як плюси, так і мінуси. Класичні «дизелі» традиційно славляться більшою надійністю у важких умовах, легко переносять високі температури, дешевше в експлуатації, простіше в ремонті та обслуговуванні, споживають менше палива та можуть запускатися «з штовхача». Крім того, дизельні мотори дешевші у виробництві. У свою чергу ВМД відрізняються кращою компактністю, меншою шумністю, більшим ресурсом (у 2-3 рази), легкою переносимістю низьких температур та «незаглушуваністю». Крім того, ВМД, на відміну від дизеля, може працювати з дуже простою трансмісією. Але головна перевага газотурбіни: виключно високий коефіцієнт співвідношення продуктивності двигуна до його мас-габаритних характеристик.
Другим масовим танком на ВМД залишається Абрамс. /Фото: overclockers.ru.
Попри популярну оману, радянський/російський танк Т-80 не є ні першим, ні єдиним у світі танком на газотурбінному двигуні. Пальма першості в цьому питанні все-таки належить шведському Stridsvagn 103, розробленому та запущеному у виробництво ще 1966 року (за 10 років до радянської «вісімдесятки»). Однак вітчизняний Т-80 може по праву вважатися танком, який використовував або тільки ВМД, або тільки дизельний двигун (харківська модифікація Т-80УД). У той час як шведський Strv.103 все ще був змушений використовувати два різнотипні двигуни: 240-сильний дизель К-60 фірми «Роллс-ройс» як основний і 330-сильний ВМД «Боїнг 502» як допоміжний. При цьому найбільш масовим танком на ВМД поруч із радянським Т-80 залишається американський М1 «Абрамс», оснащений 1500-сильним газотурбінним мотором Avco-Lycoming AGT1500.
Більшість радянських та російських Т-80 їздить на ВМД. /Фото: wikipedia.org.
У Радянському Союзі абсолютна більшість танків була дизельною, проте незважаючи на всі переваги останніх, вітчизняні конструктори чудово розуміли перспективи (а тому й важливість) розвитку сімейства газотурбінних танкових моторів. Тому розробка газотурбінної установки на ОБТ розпочалася ще у 1960-ті роки НУО ім. Клімова. У березні 1970 року в Калузі під крилом Міністерства авіаційної промисловості було розгорнуто новий експериментальний завод, де стали випускати і перший вітчизняний серійний ВМД для танків. Радянський ВМД-1000Т багато в чому нагадує авіаційні двигуни. Він також зроблений двовальним з парою камер високого та низького тиску із встановленою за ними турбіною. Максимальна потужність двигуна досягала 1 тисячі к.с. Двигун був оснащений системою повітряного охолодження. Заправляти танк із такою установкою рекомендувалося ракетним паливом ТС-1 або гасом Т-1. В крайньому випадку силовий агрегат може харчуватися і дизельним пальним.
Двигун був спроектований фахівцями ленінградського НУО ім. Клімова. /Фото: autosprite.ru.
Протягом багатьох років танкові ВМД-1000Т (1976), ВМД-1000ТФ (1980), ВМД-1250 (1986) випускалися на Калузькому досвідченому моторному заводі. Однак, у 1990-ті роки на тлі аварії СРСР, економічної кризи та розриву технологічних ланцюжків між підприємствами, унікальний завод ледве не закрився. Врятувати підприємство вдалося не в останню чергу завдяки випуску двигунів для сільськогосподарської техніки. При цьому серйозних танкових замовлень Калуга не мала майже 20 років. Якогось моменту виробництво танкових ВМД зовсім звернули. При цьому в США танкові газотурбінні установки Avco-Lycoming продовжували доопрацьовувати і в 1990-х, і в 2000-х роках. Чи потрібно говорити, що чи не двадцятирічний простий у сфері розробки та виробництва вітчизняних танкових ВМД не найкраще позначився на розвитку всієї галузі моторобудування?
Унікальне підприємство мало не загинуло у 1990-х. /Фото: regnum.ru.
З 1993 року реорганізований «Калузький двигун» у найкращому разі випускав деталі для вже вироблених ВМД. До 2017 року підприємство де-факто не виробило жодного нового танкового газотурбінного двигуна. Ситуація почала змінювати лише після того, як у Росії почали розконсервувати танки Т-80. У перший рік з консервації було знято щонайменше 3 тисячі машин, які тут же відправили на модернізацію. До честі вітчизняних промисловців варто відзначити, що, якщо виробництво ВМД і буксувало всі ці роки, розробка нових та модернізація старих установок у конструкторських бюро таки велася. Наприклад, вже після катастрофи СРСР у Росії було створено покращений ВМД-1500. Зараз більшість танків Т-80 оснащуються установками 1986 року розробки. Однак, у 2024 році стало відомо про те, що в Калузі не просто перезапускають випуск старих радянських ВМД, а й почнуть виробляти новітні ВМД-1500 вже у 2025 році.
З 2025 року у Калузі почнуть випускати нову модель ВМД. /Фото: redsamovar.com.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи збройову тему читайте про гармату ЗіС-3 – з великими недоліками, зате найкраща.
