Національна кухня може бути дуже екзотичною, особливо коли йдеться про зіткнення представників різних культур. Переконатись у цьому нескладно. Достатньо покинути межі європейського континенту, вирушивши в якісь екзотичні місця на кшталт Близького Сходу або Південно-Східної Азії. Одним із найбільш яскравих прикладів у цьому відношенні, звичайно ж, може вважатися китайська традиційна кухня. Чого тільки варті так звані столітні яйця.
Екзотична страва. /Фото: cigarinfo.ru.
Китайською мовою ця загадкова страва називається «піньінь», хоча російською мовою її транскрипцію найчастіше передають як «підань». В інших мовах (включно з російською) за цією стравою також закріпилися такі назви як «столітнє яйце», «вікове яйце», «хвойне яйце» тощо. Спочатку підань з'явилися в Китаї, проте, завдяки культурному впливу Піднебесної на весь регіон східної Азії, в тому чи іншому вигляді столітні яйця зустрічаються і в інших країнах, включаючи Корею (обидві) та Японію. У стародавні часи підань готували не найприємнішим для сучасної людини способом, хоча сьогодні їх найчастіше виготовляють промисловим шляхом.
На смак краще, ніж на вигляд. /Фото: bbc.co.uk.
Головним інгредієнтом «столітніх яєць» (адже несподіванка) є качині або курячі яйця. У поодиноких випадках використовуються яйця інших птахів, у тому числі перепелиці. Залежно від конкретної країни та її регіону в Азії практикуються різні способи приготування підань зі своєю специфікою та тонкощами. Однак, загалом весь виробничий процес неминуче зводиться до головного – залишити яйце в закритому середовищі із сильною лужною реакцією, повністю ізолювавши від повітря. Для цього яйце птиці обмазують спеціальною сумішшю. У Китаї для цього традиційно використовується субстанція із солі, чаю, золи та вапна. Також широко використовується глина. Обмазавши яйце кашкою, його закочують у солому та/або лушпиння від рису, потім яйце кладуть у кошик, після чого закопують у ґрунт.
Готують не лише у Китаї. /Фото: mysku.club.
У такому стані майбутні підань залишаються на кілька тижнів. Зазвичай, це проміжок часу від 15 до 20 днів. У цей час у яйця починаються бурхливі хімічні реакції. Зокрема, різко збільшується його кислотність, показник якої до 20 діб наближається до 9-12 pH, що майже можна порівняти з кислотністю мила, яким ви миєте руки щодня. Існує також куди більш «харкорний» варіант приготування, коли яйця залишають закисати на 3 або навіть 4 місяці! Після цього, якщо все було зроблено правильно, столітні яйця можна їсти. Чи потрібно говорити, що страва, що вийшла, не просто екзотично, а прямо скажемо – не для всіх?
Існує багато рецептів. /Фото: Pinterest.
Жовток столітнього яйця перетворюється на субстанцію, що нагадує щось середнє між кремом та желе. При цьому яйце темніє і може набувати зелених відтінків. Поверхня білка під шкаралупою часто покривається дивним малюнком, що віддалено нагадує якусь паморозь. Смак такої закуски – крайній специфічний та надзвичайно насичений, але аж ніяк не огидний, як дехто міг встигнути подумати. Також такі яйця мають дуже специфічний аміачний запах. Приготувати підань можна і вдома, причому закопувати яйця в наш час не доведеться. Сучасні люди використовують для консервації гідроксид натрію як обмазку та звичайну полімерну плівку як ізолятор від повітря. У мережі можна знайти десятки рецептів приготування вікових яєць.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи кулінарну тему, читайте про хлібопічку і ще 9 марних кухонних девайсів , про які господині спочатку мріють, а потім не знають, куди подіти.
Sourse: novate
