Орієнтовно 90 % підозрілих уражень слизової оболонки ротової порожнини, які біопсують у клінічній практиці, виявляються доброякісними. Водночас сама біопсія пов’язана з болем, тривогою, витратами та потребою у патоморфологічному дослідженні. Фахівці Західного резервного університету Кейса (Огайо, США) за підтримки Національного інституту раку працюють над неінвазивним тестом, який потенційно дозволить за кілька хвилин безпосередньо під час стоматологічного прийому визначити, чи має підозріле ураження ознаки злоякісності.
Технологія отримала назву BDI-FIA (beta-defensin index fluorescence immunoassay – флуоресцентний імуноаналіз індексу β-дефензинів). Тест використовує звичайний мазок із ротової порожнини та оцінює співвідношення двох природних антимікробних пептидів – людського β-дефензину-3 (hBD-3) і β-дефензину-2 (hBD-2). Саме це співвідношення, назване індексом β-дефензинів (BDI), пов’язане з наявністю плоскоклітинної карциноми ротової порожнини.
Біологічною основою методу стали спостереження лабораторії Аарона Вейнберга, професора та керівника кафедри біологічних наук університету. За раннього раку ротової порожнини, за даними дослідників, експресія hBD-3 підвищується, тоді як рівень hBD-2 знижується. Таким чином, не йдеться про пошук пухлинної клітини безпосередньо: тест намагається виявити характерну зміну локального молекулярного середовища слизової.
Найбільш перспективним є формат використання «біля крісла»: результат має бути доступним протягом хвилин і допомагати лікарю вирішувати, кому справді потрібна біопсія. Це може бути особливо важливо там, де клініцисту доводиться балансувати між ризиком пропустити ранній рак та надмірним направленням пацієнтів на інвазивну діагностику. Ще одна потенційна сфера застосування – регіони з обмеженим доступом до патоморфологічних лабораторій, де затримка з верифікацією діагнозу є суттєвою проблемою.
На сьогодні BDI-FIA перебуває не на етапі готового клінічного тесту, а у процесі трансляційного розроблення. П’ятирічний грант обсягом 2,93 млн доларів передбачає створення самого пристрою, аналітичну перевірку його точності та відтворюваності, а потім клінічну валідацію. До проєкту залучені інженери Case School of Engineering і компанія Hemex Health, яка має досвід створення портативних діагностичних платформ та планує сприяти подальшій регуляторній підготовці й виробництву.