Нова наукова робота показує, що руйнівні кліматичні ефекти, котрі зазвичай асоціюються з інтенсивним глобальним нагріванням, можуть проявитися, навіть якщо стримати підвищення температури до 3,6°F (3,6°F) над доіндустріальним рівнем.
Нова наукова робота показує, що екстремальні кліматичні наслідки можливі за помірних масштабів потепління. (Зображення: Robert Lang Photography via Getty Images) Підпишіться на нашу email-розсилку
Нове дослідження демонструє, що загрозливі погодні катаклізми, зазвичай асоційовані з великим глобальним потеплінням, можуть почастішати навіть за стриманих рівнів нагрівання.
Дослідники встановили, що небезпечні повені у містах та нищівні засухи в ключових аграрних областях можуть виникати частіше, ніж прогнозувалося раніше, за кліматичного сценарію, коли загальна температура на планеті стабілізується на показнику близько 3,6 градуса за Фаренгейтом (2 градуси за Цельсієм) над доіндустріальним рівнем. Те саме стосується і лісових пожеж, які можуть бути більш частими та згубними за умов підвищення на 3,6 градуса за Фаренгейтом, ніж припускали попередні наукові роботи.
Науковці використали той самий набір з 50 кліматичних моделей, що й Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у своєму останньому звіті з оцінки. Проте, на відміну від МГЕЗК та значної кількості кліматичних досліджень, котрі роблять висновки на основі середніх показників, обчислених за всіма 50 моделями, Беваква та його колеги проаналізували моделі окремо, щоб визначити спектр можливих результатів за сценарію нагрівання на 3,6°F.
Команда зосередилася на трьох секторах, які особливо схильні до певних кліматичних впливів: густозаселені регіони, котрі надзвичайно вразливі до опадів та повеней; важливі сільськогосподарські зони, більш чутливі до засухи; і ліси, які найбільше ризикують від лісових пожеж. Для кожного сектору дослідники ранжували результати своїх моделей від найменшого до найбільшого впливу. Потім вони зіставили це ранжування з кліматичними результатами, отриманими шляхом усереднення показників 50 моделей за умов потепління на 5,4 F (3 C) та 7,2 F (4 C).
Результати дослідження, опубліковані 25 березня в журналі Nature, свідчать про те, що нагрівання на 3,6°F (3,6°F), яке вважається помірним сценарієм, може спровокувати кліматичні події в кожному секторі, інтенсивність яких значно відрізняється залежно від моделі. Це означає, що навіть за умов незначного потепління існує значна невизначеність і широкий діапазон можливих кліматичних наслідків, деякі з яких є такими ж екстремальними або навіть більшими, ніж очікували науковці щодо нагрівання на 5,4°F (5,4°F) або 7,2°F (7,2°F) над доіндустріальним рівнем.
Науковці з’ясували, що в густонаселених районах кількість опадів може зрости на 4–15 % при нагріванні на 3,6°F, порівнюючи з доіндустріальними умовами. Відповідно до дослідження, велика кількість опадів у містах може спричинити значні повені, оскільки дренажна система має обмежену пропускну здатність. Найгірші сценарії були більш катастрофічними, ніж те, що зазвичай прогнозують при потеплінні на 5,4°F, особливо в Індії та західній Центральній Африці.
Засухи в ключових сільськогосподарських районах зумовили найбільшу невизначеність у моделях, причому деякі демонстрували незначний вплив, а інші — приблизно 1 з 4 — показували, що засухи при потеплінні нижче 3,6°F (3,6°F) можуть бути такими ж сильними або сильнішими, ніж зазвичай передбачається при нагріванні на 7,2°F (7,2°F). Найбільш вразливими регіонами були Індійський субконтинент, Східна Азія, південно-східна Південна Америка, південно-східна Австралія, Кавказ та центральна Північна Америка.
Дослідники встановили, що в лісистих регіонах існує приблизно 1 до 5 ймовірності того, що погодні умови, які провокують пожежі, можуть стати такими ж інтенсивними або ще сильнішими при нагріванні на 3,6°F, ніж те, що зазвичай прогнозується на основі моделей з потеплінням на 5,4°F. Найбільше постраждалими регіонами, згідно з найпесимістичнішими прогнозами, були Канада, Центральна Африка, північно-східна частина Південної Америки, північно-східна Європа та окремі частини Росії. Ліси в цих регіонах є важливими поглиначами вуглецю, котрі вже зазнали значних втрат за останні два десятиліття, зазначають дослідники в науковій статті.
Відповідно до нової наукової праці, кількість опадів у густонаселених районах може зрости на 4–15% при нагріванні на 3,6 градуса Фаренгейта. (Зображення: Biju BORO / AFP via Getty Images)
Існує невелика ймовірність того, що найгірші результати дослідження відбудуться при нагріванні на 3,6 градуса Фаренгейта, але дослідникам слід розглянути їх у разі, якщо це трапиться, оскільки це матиме величезні наслідки та вимагатиме завчасного планування заходів з адаптації, сказав Беваква.
«Зосередження уваги лише на найбільш імовірному результаті або середніх показниках моделі може створити хибне враження безпеки щодо незначного глобального потепління», – сказав він. «У той же час, правдоподібність екстремальних наслідків слід ретельно оцінювати. Оскільки глобальне потепління наближається до 1,5°C [2,7°F], ці висновки підкреслюють терміновість обмеження нагрівання значно нижче 2°C».
Крістіан Францке, професор Центру кліматичної фізики Пусанського національного університету в Південній Кореї, котрий не брав участі в дослідженні, погодився, що результати підкреслюють необхідність якомога швидшого та радикальнішого обмеження нагрівання.
Новим у цій науковій роботі є те, що автори продемонстрували широкий спектр наслідків від найкращого до найгіршого за єдиного сценарію нагрівання, розповів Францке в електронному листі виданню Live Science. «Мене не дивують результати», – сказав він. «Проте слід пам’ятати, що вони порівнюють екстремальні явища при глобальному потеплінні 2°C із середніми показниками при 3°C та 4°C».
За словами Францке, у районах, де вирощуються сільськогосподарські культури, ми могли б зменшити справжні кліматичні наслідки при нагріванні на 3,6 градуса Фаренгейта за допомогою покращеної водної політики. Проте кліматичні моделі також можуть чогось не враховувати. «У реальному світі ми можемо зіткнутися з непередбаченими неприємними сюрпризами», – підсумував він.
Sourse: www.livescience.com