Ін’єкції великого об’єму рідини навколо ахіллового сухожилка не забезпечують клінічно значущого поліпшення болю та функціональних обмежень через рік після лікування. Такі результати рандомізованого клінічного випробування, опублікованого у The BMJ, ставлять під сумнів доцільність рутинного застосування цієї процедури за ахіллової тендинопатії.
Захворювання, що супроводжується болем, скутістю та набряком у ділянці ахіллового сухожилка, протягом життя розвивається приблизно у 6 % людей і може суттєво обмежувати ходьбу та повсякденну активність. Основою лікування залишається фізична терапія з дозованими вправами, однак близько 44 % пацієнтів не досягають повного відновлення. Через це клініцисти і пацієнти шукають альтернативні методи, зокрема ін’єкційні втручання.
У дослідженні взяли участь 192 дорослих пацієнти із тендинопатією середньої частини ахіллового сухожилка. Їх розподілили на три групи: учасникам першої виконували імітацію ін’єкції, другої – вводили великий об’єм рідини без кортикостероїду, третьої – таку саму ін’єкцію з додаванням кортикостероїду. Усі пацієнти отримували однакові рекомендації щодо фізичних вправ, навчання та корекції фізичної активності. На початку дослідження середній показник за шкалою VISA-A, яка оцінює біль і функціональний стан ахіллового сухожилка, становив 48,7 бала зі 100, а симптоми тривали в середньому близько двох років.
Через 12 місяців істотних відмінностей між групами за болем і функціональними обмеженнями не виявили. Ін’єкції без кортикостероїду не мали переваг над плацебо в жодний оцінюваний період. Додавання кортикостероїду забезпечувало невелике короткочасне поліпшення через шість тижнів, проте через 26 тижнів результати були гіршими, ніж у групі без нього. Серйозних небажаних явищ, пов’язаних із досліджуваними процедурами, не зареєстрували.
Автори наголошують, що отримані дані мають спонукати лікарів переглянути обґрунтування застосування таких ін’єкцій. У супровідному редакційному коментарі Джон Орчард із Сіднейського університету (Австралія) застерігає від перебільшення ефекту кортикостероїдів: пацієнтам не слід обіцяти, що ін’єкція усуне тендинопатію або забезпечить її повне вилікування. За його словами, лікар має пояснити співвідношення короткочасної користі та потенційних довгострокових обмежень до отримання інформованої згоди.
