У 1961 році Сполучені Штати Америки розпочали відправку військових контингентів на допомогу Республіці В'єтнам. Війна у Південно-Східній Азії розгорілася з новою силою. Радянський Союз та Китай не залишилися осторонь цього процесу, продовживши підтримку дружинних собі сил. Однією з найважливіших сторінок в історії радянської допомоги ДРВ стало відправлення в країну фахівців у галузі протиповітряної оборони. На момент часу радянські ППО буквально не дозволили американцям перемогти. Однак, до кінця війни було ще далеко і просто так миритися зі втратою неба заокеанські яструби не збиралися, приготувавши для радянських ПВОшників неприємний сюрприз.
Спершу війна йшла з Францією. /Фото: ru.wikipedia.org.
До Другої світової війни В'єтнам був французькою колонією, доки його не окупували сили Японії. У 1945 році в результаті капітуляції останньої на території В'єтнаму було створено незалежну республіку. Проте, Франція відмовилася визнати втрату колишньої колонії, направивши до Південно-Східної Азії війська. Взимку 1946 року розпочалася Перша індокитайська війна, яка значною мірою велася європейською республікою завдяки американській військовій та фінансовій підтримці. На момент 1950 року американська допомога французької армії стала всеосяжною. Майже 80% витрат на індокитайську кампанію зрештою лягали на бюджет США. Незважаючи на все це, 1954 року Франція програла війну в'єтнамським комуністам.
Якоїсь миті війну майже повністю забезпечували США. / Фото: forum.guns.ru.
Того ж року азіатську країну поділили на 2 частини з 17-ї паралелі. На півночі влаштувалася «червона» ДРВ, тоді як на півдні залишилася місцева профранцузька адміністрація. Передбачалося, що в майбутньому дві країни об'єднаються в одну після проведення всеосяжних виборів. Проте, до 1955 року «несподівано» з'ясувалося, що у зруйнованій 8-річною війною аграрній країні неймовірно сильні позиції комуністів, причому як на півночі, а й у півдні В'єтнаму. «Демократичний» процес дав збій, а південнов'єтнамська влада взагалі прямо заявила про намір побудови антикомуністичної держави. У 1956 році у південній частині країни відбувся референдум, за результатами якого країна з монархії перетворилася на республіку. На півдні до влади прийшов проамериканський кандидат НГО Дінь З'єма, політика якого спровокувала кризу у владі та масове невдоволення серед населення. Бунтівні настрої активно підтримувалися комуністичною агентурою півночі. У результаті до 1959 року всі горщики між ДРВ та РВ були побиті. війна спалахнула з новою силою.
1961 року почалося відправлення американських військ. /Фото: YouTube.
Справи у Південного В'єтнаму йшли погано. Нарешті, 1961 року Сполучені Штати розпочали відправку військових контингентів з метою підтримки дружнього режиму НГО Дінь З'єма. У В'єтнамі спалахнула масштабна партизанська війна, якій американці намагалися протиставити дії авіації. Крім традиційних бомбардувань, заокеанські гості не соромилися масового постачання мінних полів касетними бомбардуваннями, а також використання хімічної зброї (дефоліантів). Тим часом активну підтримку Північному В'єтнаму (ДРВ) продовжували надавати Китай та Радянський Союз. Останній, зокрема, постачав до ДРВ винищувальну авіацію та зенітні комплекси. Найбільший внесок у очищення в'єтнамського неба від американських бомбардувальників зробив радянський зенітно-ракетний комплекс С-75 «Двіна», ухвалений на озброєння 1959 року. Завдяки йому американські бомбардувальники вже не почували себе так вільно у хмарах над Азією.
СРСР підтримував В'єтнам, зокрема засобами ППО. /Фото: oborona.ru.
Проте прогрес на місці не стояв, і було б наївно вважати, що американці так легко змиряться зі втратою ініціативи у війні. У 1963 році на озброєння ВПС США приймають нову ракету – AGM-45 Shrike, яка стала першою протирадіолокаційною ракетою у світі. Призначалася вона спеціально для ураження центрів управління зенітно-ракетних комплексів. Запускалися “Шрайки” з літаків тактичної авіації. Незважаючи на низку вроджених недоліків, вже у перші місяці застосування AGM-45 продемонструвала винятково високу ефективність у справі придушення радянських ППО. З цією ситуацією щось потрібно було робити вже радянським фахівцям. Для вирішення проблеми до справи підключили спеціалістів Київської школи зв'язку імені Калініна. За результатами виконаної у В'єтнамі роботи було ухвалено рішення про модернізацію С-75 «Двіна», а також про зміну тактики застосування зенітно-ракетних комплексів.
Протирадіолокаційна ракета Шрайк. /Фото: ru.wikipedia.org.
В результаті зенітно-ракетні комплекси стали оснащувати принадами для протирадіолокаційних ракет, які складалися з фальшивої кабіни та додаткової антени. Коли зенітники виявляли потенційний запуск ракети типу AGM-45, робота РЛС перемикалася з основної справжньої антени на допоміжну антену-примірку, встановлену в 50-100 метрах від місця дислокації зенітного комплексу. Завдяки роботі пастки, протирадіолокаційна ракета наводилася не на центр управління, а на фальшдублер комплексу. Що у свою чергу дозволяло не лише врятувати військових фахівців та дороге обладнання, а й зберегти ППО-замок на в'єтнамському небі, оскільки одразу після відведення удару зенітна система продовжувала роботу у штатному режимі. У результаті модернізація «Двін» дозволила значно скоротити ефективність застосування ракет AGM-45.
А ось цікаве відео з нашого каналу – 10 найкращих пістолетів світу: стильні та потужні
Протягом теми читайте про 10 рідкісних французьких танків , які не стали серійними.
