
Навіть знайомі нам продукти можуть виглядати зовсім незвичними. Ось і пляшки з газованою водою можуть привнести сюрпризи – виявляється в минулому в них плавали скляні кульки. І колись такого дивного на перший погляд рішення були цілком практичні причини, але згодом необхідність у ньому відпала. Щоправда, не скрізь – у Країні Вранішнього Сонця та Індії лимонад зі скляною кулькою всередині кожної пляшки все ще можна знайти, але чомусь тільки в одного бренду на кожну державу.

Лимонад, в якому плаває скляна кулька.
Історія цього незвичайного винаходу почалася ще в 1872 році, коли англієць Хірам Кодд, інженер за професією, отримав патент на новаторський тип конструкції скляної пляшки для газування – в ній якраз і була всередині кулька. Концепція, що називається пляшкою Кодда, була створена британцем для того, щоб можна було безперешкодно зберігати газовану воду в той момент, коли її не могли герметично закупорити бляшаною кришечкою.

Кулька у пляшках з газировкою використовувався до ери жерстяних кришок.
Фішка конструкції пляшки Кодда полягала в геніальному використанні сили, яка і порушувала герметичність упаковки – гази, що вириваються з рідини. Скляна кулька була досить легкою, щоб її виштовхували вгору бульбашки у вертикальному положенні пляшки. У результаті він буквально закривав шийку, не даючи бульбашкам вийти, і ними ж підтримувався у потрібному положенні. Правда, наявність кульки в пляшці змушувало споживача дотримуватися певних правил, щоб мати можливість дістатися до бажаного напою.

Потрібно було навчитися поводитися з такою тарою, інакше до газування було не дістатись.
Так, для відкриття пляшки потрібно було видалити плівку на шийці, взяти захований у кришці циліндр і сильно натиснути їм на кульку – це дозволить останньому зануритися в пляшку так, щоб вона відкрилася. Правда, якщо після цього неправильно тару опустити шийкою вниз, то кулька знову її перекриє і газування залишиться всередині. Щоб цього уникнути, потрібно було направити кульку у відсік у шийці пляшки, де є опуклості – як тільки вона туди западе, напою ніщо не завадить вилитися.

Індійський лимонад у пляшку Кодда, сучасний вид.
Власне, немає нічого дивного, що коли у ХХ столітті вигадали бляшанки, пляшка Кодда швидко пішла в історію. Та не скрізь: за інформацією редакції novate.ru, в Японії та Індії все ще використовують такий застарілий тип упаковки для двох видів газування. У випадку Індії йдеться про напій під назвою Банта Сода або просто Банта – газування з цитрусовим смаком, для якого пляшки з кульками робить спеціальний виробник. Щоправда, останніми роками цей лимонад має малий попит.

Рамуне – японський культовий лимонад, і скляна кулька в пляшці стала частиною цього культу.
Чого не скажеш про японський еквівалент, відомий як рамуне – цей лимонад став справжнім культурним феноменом у азіатів, хоча вигадав його шотландець. Зрозуміло, що сьогодні використання пляшки Кодда є не практичною необхідністю, а символом бренду лимонаду рамуне, тому тільки там її і застосовують. До того ж напій є невід'ємною частиною літніх японських фестивалів, а процес відкриття пляшки зі скляною кулькою стало справжнім ритуалом, який обожнюють і місцеві діти, і туристи.
Хочеш дізнатися більше про те, чому скляні пляшки так любили здавати за СРСР? Тоді читай: Чому банки намагалися не здавати, а пляшки мили в калюжах: 7 фактів про склотар у СРСР