До цього рекордсменом вважалася 300-метрова вирва в Якутії.
У південному Китаї найбільший сучасний кратер, який утворився після падіння метеориту. Величезна вирва отримала назву Цзіньлін і може допомогти зрозуміти, як часто небесні тіла стикаються з нашою планетою.
Кратер розташований у важкодоступному горбкуватому районі на північному заході провінції Гуандун, недалеко від міста Чжаоцін. За оцінками вчених, його діаметр становить від 820 до 900 метрів за глибини близько 90 метрів. Він помітно більше, ніж розташований у Якутії 300-метровий Мача, який донедавна вважався найбільшим ударним кратером на планеті.
Фахівці віднесли Цзіньлін до «сучасних», оскільки він сформувався в голоцені — геологічній епосі, яка почалася близько 11 700 років тому після останнього льодовикового періоду. У породах на краю кратера знайшли кварцові зерна з планарними деформаційними структурами, які виникають лише під впливом найпотужніших ударних хвиль під час падіння небесних тіл.
За словами Мін Ченя із Центру досліджень високих тисків, необхідний для появи таких структур тиск становить від 10 до 35 гігапаскалів. Жодні земні процеси не здатні створювати подібні умови, що виключає інші версії походження лійки.
Незважаючи на мусони, рясні дощі та високу вологість, кратер добре зберігся. Вчені продовжують його вивчати, але поки що не можуть сказати, чи був об'єкт, який залишив вирву, залізним або кам'яним метеоритом.
Дослідники відзначають, що Земля регулярно переживає удари невеликих космічних тіл, але сліди багатьох стародавніх падінь стирає ерозія та рух літосферних плит. На цьому тлі знахідка Цзіньліна особливо цінна.
За словами Ченя, відкриття показує, що масштаби падінь малих небесних тіл у голоцені були значно недооцінені. Вчені впевнені, нові дані допоможуть точніше зрозуміти геологічну історію таких зіткнень та його роль розвитку Землі. Найближчим часом дослідники планують продовжити вивчення структури кратера, щоб визначити походження космічного об'єкта, що залишив його.
