Інженери, що працюють з військовими, постійно вигадують щось нове, щоб зробити зброю потужнішою, а техніку пристосувати під нові бойові реалії. Нововведення тут вітаються, але деякі з новаторських ідей надто радикальні і викликають великі питання. Одна з них – концепт Cockerill iX. Це дуже дивна машина: суто зовні бойової її назвати не можна, захист у неї слабкий, а з переваг – велика швидкість і передові військові технології, якими вона напхана догори.
1. Ралійний болід із гарматою
Родоначальник – ралійна машина
Логіка розробників Cockerill iX була по-справжньому екстремальною: якщо противник не зможе наздогнати машину або хоча б її засікти, то й потрапити по ній буде не в змозі. Саме на цьому принципі вони й збудували свій позашляховик, скромно назвавши його «наземним перехоплювачем». На відміну від класичних бронемашин iX не призначений для того, щоб по ньому стріляли. За задумом авторів, машина повинна приїхати на позицію, накрити вогнем супротивника і швидко поїхати, поки її не помітили. Тобто це машина не для битв, а для точкових ударів, яка в змозі швидко змінити позицію і піти з-під вогню у відповідь.
Початковий прототип Cockerill iX
Відповідно до обраного підходу машину наділили відповідними характеристиками. Замість багатотонного корпусу полегшена конструкція вагою близько 3.5 тонн. Замість максимального бронювання — композитні матеріали та панорамне скління із надміцного сапфіру, що забезпечує лише базовий захист від куль та осколків. Парадокс у тому, що ця “слабкість” є головною перевагою. Мала вага дозволяє розвивати велику швидкість, а низький профіль та спеціальні технології зниження помітності роблять його складною мішенню. Саме тому за основу взяли не класичне важке шасі, а розроблене спеціально для ралі Дакар. Завдання у них спільне — швидко долати найскладніший рельєф.
2. Серце гоночного боліду
Cockerill iX
Хто саме створив шасі для Cockerill iX, не згадується, але, ймовірно, це був американський виробник, що спеціалізується на створенні машин для легендарного ралі «Дакар». Тобто це не перероблений армійський позашляховик, а це спочатку гоночне шасі, де кожен вузол розрахований на екстремальні швидкості та жахливі навантаження. Бельгійські інженери взяли цей готовий скелет і радикально доопрацювали його, а також забезпечили його потужною силовою установкою.
У кабіні Cockerill iX
Інженери передбачили два варіанти силової установки: бензиновий V8 потужністю 750 кінських сил та перспективний дизель-електричний гібрид на 800 коней. Такий енергетичний запас для машини вагою 3.5 тонни – це майже спортивний гіперкар. На практиці це означає розгін до сотні кілометрів менш як за шість секунд. Максимальна швидкість на шосе наближається до 200 км/год, але в пересіченій місцевості машина цілком може стійко тримати 160 км/год, що з бронетехніки є рекордним показником. Головна ж хитрість криється в електричній складовій. Гібридна установка дозволяє iX проходити до 50 кілометрів у повністю безшумному режимі та з мінімальним тепловим випромінюванням. Завдяки цьому він може непомітно підібратися на дистанцію атаки або потай залишити позицію після завдання удару. У свою чергу, гідропневматична підвіска з кліренсом, що регулюється, успадкована від ралійного предка, забезпечує машині відмінну стійкість на високих швидкостях поза дорогами.
3. Невидима техніка
Модульне озброєння, що приховується в корпус
Найдивовижніша особливість Cockerill iX – його здатність буквально ховати головне озброєння. У похідному положенні дистанційно керований бойовий модуль повністю прибраний всередину корпусу, і це головна вимога для його виживання. Без виступаючої вежі силует машини стає гранично низьким і обтічний, що радикально знижує її помітність на місцевості, особливо при використанні адаптивного камуфляжу.
Вид на машину зверху
За потреби бойова машина за лічені секунди піднімає свою зброю на дах. Конструкція модульна: в залежності від завдання він може бути оснащений 25-мм або 30-мм автоматичною гарматою, парою кулеметів калібру 7.62 або 12.7 мм, або двома-чотирма протитанковими ракетами. Для боротьби з піхотою передбачена і семизарядна реактивна система залпового вогню, а кути наведення дозволяють вести вогонь по наземних і повітряних цілях, що низько летять.
На даху – оптико-електронний комплекс
Наведення зброї здійснюється за допомогою просунутої оптико-електронної системи. Стабілізований прицільний комплекс із тепловізором та лазерним далекоміром вміє виявляти цілі на дистанції до 17 кілометрів. Додаткову інформацію дають екіпажу датчики лазерного опромінення та акустична система, які можуть засікти постріли супротивника.
4. Шолом з доповненою реальністю та колективний розум
Порівняно з бойовими машинами профіль низький
Усередині Cockerill iX немає місця класичним приладам та важелям, а кабіна екіпажу з двох людей більше нагадує кабіну винищувача. Вся інформація – від показань датчиків до відео з панорамних камер – виводиться на високочутливі сенсорні екрани, а головним важелем управління є спеціальний розумний шолом, який носить командир-оператор. Він використовує технологію доповненої реальності. Замість відволікатися на численні дисплеї, оператор бачить всю тактичну інформацію прямо на забралі: дані про цілі, маршрут руху, показання систем. Багато функцій управляються голосовими командами і з допомогою відстеження погляду. На думку розробників, це набагато прискорить реакцію екіпажу та збільшить точність дій.
Управління бойовим модулем дистанційне
По-справжньому проривною є модна зараз підтримка роботи у військовій мережі спільно з іншими підрозділами. Cockerill iX не воює поодинці. Вбудований штучний інтелект обробляє дані з власних датчиків та автоматично обмінюється ними з іншими машинами. Якщо одну мету засік акустичний сенсор, решта в мережі миттєво отримують її координати.
5. Реальність
У кабіні
У 2025 році інженери завершили складання Cockerill iX та відправили його на полігон бельгійської армії для випробувань. Щоправда, умови на полігоні сильно відрізняються від реального поля бою, але навіть так можна певною мірою оцінити потенційні можливості та слабкі сторони техніки. Чи варто очікувати відправлення машини на передній край для перевірки теорій – питання складне. Ця ексклюзивна іграшка надзвичайно дорога. Головне ж питання — а чи варто взагалі поратися з цим спортивним позашляховиком. iX має надто вузьку спеціалізацію, щоб широко використовувати його. Він дуже вразливий навіть проти стрілецької зброї, не кажучи вже про уламки, міни або про щось з більшим калібром.
Машина вийшла надто специфічною
Його легка броня, що захищає лише від куль і уламків, робить його вкрай уразливим на передовій проти будь-якої серйозної протитанкової системи, міни або навіть великокаліберного кулемета. Його призначення – розвідка і партизанські удари по нечисленному супротивнику, і з цієї причини його виживання прагне нуля в масштабному конфлікті з широким застосуванням артилерії, авіації та безпілотників. До того ж подібний набір технологій, потужна силова установка, сапфірове скло та все інше коштує нечуваних грошей. Навряд чи можна очікувати таких марних витрат від скупих військових. Скоріше, Cockerill iX потрапить у нішу навколовоєнного ексклюзиву, призначеного для колекціонерів і для багатих любителів покататися з вітерцем десь на бездоріжжі.
Ще цікаве з нашого каналу:
Чим примітна радянська реактивна система залпового вогню «Ураган», вигадана в Чехословаччині.
Цілком можливо, що цей гоночний позашляховик виявиться зовсім не потрібним військовим і піде у приватний сектор. У будь-якому випадку, це не єдиний автомобіль з військовим корінням. Наприклад, Хаммер досі користується популярністю, хоч його виробництво давно закрили, а модифікації коштують нечуваних грошей .
