Несподівана капсула часу.
Дослідники з Копенгагенського університету (Данія) унікальні аерофотознімки багаторічної давності, на яких зображені шельфові льодовики Антарктики. Ці кадри надають безцінний набір даних, здатний покращити прогнозування підвищення рівня океану.
28 листопада 1966 року американський літак перетнув Антарктичний півострів на південь від найпівденнішої точки Чилі, щоб скласти карту ландшафту регіону. За допомогою камери, ймовірно запозиченої у ВМС США, було проведено зйомку шельфового льодовика Уорді, колись помітної частини затоки Маргарита.
Він складався з кількох льодовиків і займав площу близько 2200 квадратних кілометрів, але до кінця 1980-х років почав стрімко відступати, а до початку 2000-х практично зник. Уорді був відносно невеликим і його руйнування викликало підвищення рівня моря всього на кілька міліметрів, проте в Антарктиці існують значно більші брили, такі як Ронне та Росса, які, як передбачається, можуть підняти рівень моря до 5 метрів.
Дослідники використовували знайдені зображення, архів аерофотознімків та супутникові дані для аналізу процесу руйнування. Застосовуючи методику реконструкції товщини льоду, його структури поверхні, протяжності та швидкості руху вони змогли простежити зміни аж до 1960-х років.
Це зовсім новий інструмент, який ми можемо використовувати для аналізу стану льодовиків шельфу, що знаходяться під загрозою обвалення.
Мадс Демгаард
Раніше вчені припускали, що руйнування шельфового льодовика Уорді сталося через потепління атмосфери, що призводить до утворення озер з водою на поверхні. Проте аналіз фотографій показав, що основне танення відбувалося під льодом, ймовірно, через підвищення температури моря.
Ще один важливий висновок – процес руйнування льодовиків може бути повільнішим, ніж вважалося раніше. Це знижує ризик різкого підвищення рівня моря через стрімке танення льодовиків Антарктиди.
