Провокація, що увійшла в історію кіно, зіпсувала життя самій актрисі.
При згадці фільмів з Мерилін Монро багато хто напевно відразу згадає «У джазі тільки дівчата» або «Джентльмени віддають перевагу білявкам». Однак найвпізнаваніша сцена з цією актрисою прийшла з кіно «Сверблячка сьомого року». Її культовість підкреслює хоча б той факт, що момент знають навіть люди, котрі ніколи не бачили сам фільм.
Епізод із білим платтям, що злітає, остаточно закріпив за Монро статус секс-символу свого часу. Сцену копіювали десятки разів у кіно, серіалах та навіть мультиках. А ось на життя самої актриси вона вплинула швидше за негативно.
Про яку сцену йдеться і що в ній відбувається
«Сверблячка сьомого року» розповідає про Річарда Шермана. Він працює у видавництві, що випускає дешеві книги, і має дуже багату уяву. Герой відправляє дружину та сина на відпочинок і залишається у квартирі один.
Першого ж дня Шерман стикається з новою сусідкою (її імені так і не назвуть) — гарною дівчиною, яка працює у телевізійній рекламі. У своїх фантазіях Річард уявляє себе героєм-коханцем. А насправді їхнє спілкування відбувається швидше незграбно, а чоловік ще й постійно боїться, що чутки про його інтрижку дійдуть до дружини.
Запідозривши дружину у зраді, Шерман запрошує сусідку в кіно, після чого вони ходять вулицею. Дівчина зупиняється на решітці вентиляції метро, і коли проходить потяг, поділ її сукні злітає від потоків повітря.
Хто і як вигадав сцену
«Сверблячка сьомого року» поставив Біллі Уайлдер, який уже зняв на той момент свої знамениті фільми «Подвійна страховка» та «Бульвар Сансет». В основу сюжету лягла однойменна п'єса Джорджа Аксельрода, яка на той момент вже три роки гриміла на театральній сцені. Після релізу екранізації постановку закрили, відігравши понад 1100 вистав.
Уайлдер та Аксельрод разом адаптували сюжет під кіно. Однак у результаті обидва залишилися незадоволені результатом. Автор оригіналу через те, що режисер змінив акценти: у п'єсі дія концентрувалася на забавних переживаннях Шермана, а в екранізації на перший план вивели сексуальність Мерилін Монро.
А Вайлдер страждав через «Кодекс Хейс» — цензурні обмеження, які не дозволили показати задумане. З дії прибрали всі натяки на інтимний зв'язок героїв: у першоджерелі вони навіть займалися сексом, на екрані лише кілька разів цілуються.
Сцену з платтям, що злітає, придумали спеціально для фільму, щоб привернути більше уваги. Мерилін Монро вже й так була знаменита, і провокаційний момент за її участю мав створити додаткову рекламу.
Що цікаво, тема вітру, що піднімає спідниці, з'являлася в американському кіно ще з початку XX століття. Так, 1901-го вийшла короткометражка «Що трапилося на 23-й вулиці в Нью-Йорку», в якій є дуже схожий епізод.
Ця історія сходить до знаменитого місця на перетині П'ятої авеню та 23-ї вулиці. На початку століття там звели трикутну будівлю Flatiron Building (тобто буквально «будову-праску»), біля якої часто були сильні потоки вітру. Згідно з легендами, там іноді збиралися роззяви, щоб подивитися, чи не здує з якоїсь жінки спідницю, — на цю тему навіть з'являлися . Цілком ймовірно, що Уайлдер частково орієнтувався саме на ці міські історії.
Хто вигадав саму сукню
Офіційно творцем знаменитого вбрання вважається Вільям Травілла – знаменитий дизайнер, який багато працював у кіно. Він вигадав костюми для фільмів «Пригоди дон Жуана» 1948 року та «День, коли Земля зупинилася» 1951 року.
З Монро Травілла почав співпрацювати з часів картини «Можеш не стукати». Загалом майстер створив вбрання для актриси до восьми фільмів. Причому сам дизайнер натякав, що він мав навіть роман з артисткою, але це нічим не підтверджується. У 1954-му Вільям Травілла спеціально для «Сверблячки сьомого року» розробив коктейльну сукню кольору слонової кістки якраз у дусі моди тих років.
Хоча є й інші чутки. 1976-го оглядачі моди Діана Вріланд і Дейл Мак-Конаті випустили книгу «Голлівудський костюм: гламур! Блиск! Романтика!» з фотографіями культового вбрання з кіно. Автори стверджують, що дизайнер насправді просто купив уже готову сукню у магазині. Але Травілла цього так і не визнав.
Як проходили зйомки
Сцену знімали двічі. 15 вересня 1954 року команда вирушила на перетин 52-ї вулиці та Лексінгтон-авеню, до кінотеатру Trans-Lux, – за сюжетом герої там дивилися фільм «Живище з Чорної лагуни». Під ґратами розташувалися техніки, які запускали по команді вентилятор.
Робота почалася о першій ночі, але навколо знімальної групи зібрався натовп цікавих, які бурхливо реагували на кожне повторення провокаційного епізоду. Усього відзняли 14 дублів, і крім матеріалу, який увійшов до фільму, є безліч закадрових фотографій та навіть відеозаписів.
Однак пізніше Біллі Уайлдер перезняв момент ще раз у павільйоні студії 20th Century Fox. Часто кажуть, що шум натовпу зіпсував усі дублі на натурі, але насправді у фільмі використовували кадри з обох варіантів зйомок.
Чому сцена із сукнею Монро стала культовою
Причин популярності цього моменту є кілька. Перша пов'язана саме із самим фільмом: за часів «Кодексу Хейса» сексуальність на екрані цензурували. У «Свербіні сьомого року» нібито не показали нічого відвертого: у кадрі видно лише ноги актриси. Але Вайлдер, начебто не виходячи за межі дозволеного, втілив на екрані фантазії багатьох чоловіків. Враховуючи, що героїня навіть не має імені, вона просто постає ідеальною красунею, яка втілює всі приховані бажання супутника.
Друга причина — у рекламній кампанії, побудованій саме на цьому моменті. Зйомки на вулиці створили галас навколо фільму. Закадрові фотографії, більш відверті, ніж фінальні кадри у картині, пустили до друку.
Крім того, публіка уважно стежила за скандалами навколо особистого життя Монро. На той час актриса була одружена з відомим бейсболістом Джо ді Маджо. Було відомо, що він постійно ревнував дружину, ходили навіть чутки про домашнє насильство. Ді Маджо був присутній на зйомках цього моменту і був незадоволений відвертістю того, що відбувається. Незабаром пара розлучилася. Багато хто вважає, що саме робота над «Свербінням сьомого року» зруйнувала шлюб актриси. Але все це лише додало популярності картині.
Історія відбилася і кар'єрі Монро. Мерілін і до цього намагалася відійти від екранного іміджу пустоголової сексуальної білявки. Але «Сверблячка сьомого року», навпаки, ще більше закріпила за нею такий образ — наступного разу вона зіграла у Уайлдера у картині «У джазі тільки дівчата» не менш дурну роль. Між цими роботами актриса відкрила свою продюсерську компанію та навіть знялася у драмі. Але все одно запам'яталася всім як наївна дівчина у спокусливому вбранні.
Як сцена вплинула на поп-культуру
Момент із сукнею давно вже переріс популярність самого фільму. У Палм-Спрінгс навіть 8-метрову скульптуру Монро з підолом, що злітає — спочатку її розмістили в Чикаго, але потім через скандали перевезли. У кіно можна знайти безліч копій і пародій на цю сцену.
«Жінка в червоному» – героїня Келлі ле Брок проходить над вентиляцією
У цьому фільмі навіть зав'язка чимось нагадує «Сверблячка сьомого року», хоча насправді картина заснована на французькій комедії «І слони бувають невірні». Герой Джина Уайлдера сидить у машині і бачить незнайомку у червоній сукні. Вона проходить над вентиляцією, звідки дме повітря, потім замислюється та повертається назад, щоб трохи потанцювати у потоках повітря.
У цьому моменті вже особливо помітно, що фільм знімали у вісімдесяті, коли цензурні обмеження відійшли у минуле, — все показано відверто.
«Смурфики» — Смурфетта хвалиться новою сукнею
У фільмі 2011 року маленькі смурфики опиняються у людському світі та шукають шлях додому. Єдина дівчина серед них — Смурфетта — показує родичам свою нову сукню, і в цей час з вентиляції починає дмухати вітер, бентежить усіх. Ось тільки закінчується епізод несподівано: до героїні приєднується ще один смурфик у кілті.
“Блондинка” – Ана де Армас відтворює знамениту сцену
У 2022 році на Netflix вийшов біографічний фільм про Мерилін Монро, який викликав багато суперечок. Головну роль ньому зіграла Ана де Армас. У тригодинній картині проходять майже по всіх важливих етапах життя актриси, захоплюючи і зйомки «Сверблячки сьомого року». Причому автори «Блондинки» спеціально затягують провокаційну сцену, щоб викликати дискомфорт та показати контраст між захопленням публіки та трагедією Монро.
Віллем Дефо перетворюється на Мерілін Монро в рекламі Snickers
До фіналу суперкубка з американського футболу багато компаній знімають найдорожчі та дивніші ролики зі зірками. У 2016 році виробники батончиків Snickers вирішили незвично обіграти свій слоган “Ти не ти, коли голодний”. У рекламі голодна Мерилін Монро чомусь виглядає як Віллем Дефо.
“Шрек-2” – принцеса Фіона приміряє нове вбрання
Франшиза для зеленого огору наповнена посиланнями до поп-культури: від «Матриці» до «Білосніжки». У другій частині до Фіони прилітає Фея-хресна та пропонує їй нові вбрання. Коли на принцесі з'являються туфлі та сукня, на пару секунд вона злітає вгору, як у фільмі з Монро. Звичайно, все є цензурним, щоб могли дивитися діти.
«Кримінальне чтиво» — працівниця клубу копіює Мерілін Монро
У знаменитому фільмі Квентіна Тарантіно бандит Вінс Вега веде до ресторану дружину свого боса Мію. Заклад оформлений у стилі п'ятдесятих, а кожен офіціант зображує якусь знаменитість доби. Серед інших є і копія Мерилін Монро в тій самій сукні. Одного разу вона повторює сцену із «Сверблячки сьомого року», захоплюючи гостей.
