Навіть ті, хто не застав Радянський Союз, повинні чудово пам'ятати, що являють собою ризькі мікроавтобуси. У другій половині 1970-х років “Рафіки” буквально заполонили радянські міста. Створений на базі автомобіля ГАЗ-24 «Волга» мікроавтобус РАФ-2203 «Латвія» широко використовувався як пасажирський та спеціальний транспорт. Втім, більшість радянських громадян запам'ятала цей мікроавтобус як машину швидкої допомоги. Минули роки, і легендарний РАФ можна побачити хіба що у кіно. Що ж сьогодні робить легендарна фабрика?
Ризька фабрика була одним із найбільших підприємств Прибалтики. /Фото: ВКонтакте.
Історія Ризької автобусної фабрики почалася саме після закінчення Другої світової війни. Спочатку 1949 року в Ризі з'явився завод автобусних кузовів, який через 2 роки об'єднали в одне підприємство з місцевою автомобільною фабрикою. Ще через два роки в Ризі почалося виробництво власних автобусів. Перша модель була копією однієї з машин горького на шасі вантажівки ГАЗ-51. У 1955 році ризька фабрика розпочала виробництво транспорту власної розробки. Збиралися автобусу з використанням вузлів того самого Горьківського автозаводу. Перший мікроавтобус був створений на підприємстві в 1957, після знайомства ризьких конструкторів з продукцією «Фольксваген».
РАФ-997 власною персоною. / Фото: drive2.ru.
Спеціально для міжнародного фестивалю молоді у Москві на основі автомобіля ГАЗ-М20 “Перемога” було створено мікроавтобус РАФ-10. Через рік з'явилася нова модель РАФ-8. Створили її з урахуванням шасі від Москвич-407. На жаль, як це часто буває, перші моделі виготовлялися на заводі чи не в штучній кількості. Справжнім успіхом підприємства став мікроавтобус РАФ-977, великосерійне виробництво якого вдалося розгорнути вже в 1959 році. Однак, через те, що потужностей фабрики в Ризі було відверто недостатньо, випуск 997-х довірили, в тому числі заводу в Луганську та Єревані. Там вони випускалися з модельними приставками ЛАРЗ та ЄРАЗ відповідно.
РАФ-2203 – головний успіх заводу. /Фото: wikipedia.org.
Нарешті, в середині 1970-х років у Єлгаві (неподалік Риги) було здано в експлуатацію новий автомобільний завод, потужності якого дозволили розгорнути виробництво «Рафіків» на повну силу. За оцінкою радянських фахівців, підприємство мало випускати не менше 17 тисяч автомобілів на рік. Саме там у Єлгаві було запущено серійне виробництво нової моделі ризьких мікроавтобусів – РАФ-2203 «Латвія». Як і у випадку з іншими мікроавтобусами, створено 2203 рік на основі горьківських вузлів, які рижани запозичували переважно у ГАЗ-24 «Волга» в рамках міжзаводської кооперації. Модель швидко завоювала популярність і незабаром стала використовуватися по всій країні Рад найширшим чином.
Працювали у тісній співпраці з ГАЗ. / Фото: drive2.ru.
Аж до другої половини 1980-х років фабрика в Ризі справно працювала, поки 1986-го на виробництві не стався резонансний скандал. Несподівано з'ясувалося, що частка заводського шлюбу у «Рафіках» перевищує 13%. Незабаром після цього величезна кількість мікроавтобусів була відкликана на модернізацію. Тоді ж у керівництві СРСР було порушено питання про моральне старіння виробничої лінії Ризької автобусної фабрики. За результатами всієї цієї історії завод отримав не лише величезні грошові асигнації від радянського уряду, а й нового директора, який мав навести лад на виробництві. Наприкінці 1980-х років конструктори фабрики працювали над новою моделлю, проте впровадити їх у виробництво не змогли.
На Рафіках їздила вся країна! /Фото: drom.ru.
Як уже можна було помітити, виробництво в Ризі було тісно зав'язане на кооперацію з іншими радянськими заводами і в першу чергу на співпрацю з ГАЗ. Тому коли країни Рад не стало, у рижан почалися справжні проблеми. Тим паче, що фабрика відразу втратила як усталених за десятиліття технологічних ланцюжків, а й великого ринку збуту. Колись «Рафіки» йшли до кожної республіки СРСР і навіть експортувалися до третіх країн. Тепер же колишній радянський авторинок стрімко пожирали іномарки, що хлинули, з країн Європи та Азії. Гірше того, в 1996 році в Росії почалося виробництво відомих «Газелів», через що попит на «Рафіки» в колишній РРФСР і зовсім зійшов нанівець. До 1997 року ризька фабрика отримала лише кілька невеликих замовлень на різні спеціальні мікроавтобуси на зразок машин для служби ритуальних послуг. Справи заводу стрімко погіршувалися через що 1997 року виробництво було зупинено.
Фабрика зростала багато років. /Фото: en.topwar.ru.
Через рік у 1998 році РАФ оголосив про банкрутство. Втім, одразу завод таки не закрили. «Бултихалось» підприємство аж до початку 2000-х. Тоді ж з'явилася боязка надія на відновлення кооперації з Горьківським автозаводом. Йшлося про розробку та запуск у виробництво нової лінійки автобусів. Однак домовитися нові господарі РАФ та ГАЗ також і не змогли. До початку 2010-х років велика фабрика представляла жалюгідне видовище. Тоді ж місцева влада почала розпродувати завод. Так, наприклад, частину приміщень у Єлгаві віддали під організацію нової швейної фабрики. У 2012 році в одному зі старих цехів було відкрито автомобільний музей Ризької автобусної фабрики, при цьому основна маса приміщень так і залишилася незатребуваною.
Залишки заводу у жалюгідному стані. /Фото: fandom.com.
У 2018 році навколо легендарного заводу почали ходити чутки про швидкий перезапуск виробництва. Передбачалося, що фабрика займеться випуском мікроавтобусів та автобусів електродвигунами. Вкотре велися розмови про відновлення співробітництва з ГАЗ. Подейкували, нібито нову модель рижани представлять вже 2019 року, а запуск серійного виробництва стартує 2020-го. На жаль, нічого з цього так і не сталося.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи тему читайте про те, як депортований німець придумав геніальний спосіб зберігання риби , який використовується і сьогодні.
