Якщо хтось вважає, що в Радянському Союзі продавалося буквально дві-три марки цигарок, то він помиляється. У дивовижній країні розвиненого соціалізму над ринком було представлено десятки тютюнових марок, серед яких була й імпортна продукція. Причому сигарети заморських брендів продавалися СРСР як у ліцензійному виконанні, і у оригіналі. Згадаймо кілька марок, які сприймали радянські курці не інакше як «люксові».
Від редакції: куріння шкодить вашому здоров'ю та здоров'ю ваших близьких.
1. Winston
Були й справжні.
Якщо більшість тих самих Marlboro у Радянському Союзі насправді були не американською, а ліцензійною продукцією з фабрик у Фінляндії та Молдові, то сигарети Winston могли сміливо похвалитися «породистістю» та «чистокровністю». У товарній кількості на радянському ринку сигарети Winston з'явилися ще у 1980-х. Довгий час ціна трималася на рівні 1.5 керма. До кінця десятиліття підскочила до 3 рублів, а до початку 1990-х до 8 рублів за пачку. Справжні Winston легко впізнавались досвідченими курцями по щільному тютюну і характерною легкою гіркоти, що швидко минає. Частка нікотину в таких цигарок становила 1 мг, а вміст смоли досягав 16 мг.
2. «Старт»
Одні з найкращих у своєму роді.
Сьогодні вже мало хто згадає цигарки «Старт», адже колись вони були дуже популярними. Більше того, у 1980-ті роки це була справжня гордість кишинівської тютюнової фабрики! Без жодної іронії: справжня молдавська відповідь американським виробникам. Що цікаво, “Старт” прямо позиціонувалися як “цигарки американського типу”. І треба визнати, тип і якість суміші дійсно були дуже близькі за своїми характеристиками до заокеанських. Впізнавались сигарети за характерною горіховою насолодою з невеликою гіркуватістю. Соковитий та щільний тютюн подобався радянським курцям. Коштували, втім, «Старт» зовсім не дешево – 1 карбованець 30 копійок за пачку.
3. Pall Mall
Імпорт коштував гроші.
У 1980-х роках на радянському ринку продавалися і британські сигарети Pall Mall. Більше того, саме в цю епоху в країні спостерігався справжній зліт популярності тютюнової продукції з Туманного Альбіону. Багатьом курцям Pall Mall подобався навіть більше американських та ліцензійних сигарет. «Англійці» вирізнялися м'яким смаком із кислуватими фруктовими нотами. Деякі курці стверджували, що Pall Mall також має горіховий післясмак. Гірчі сигарети майже не залишали, як і сухості. Дізнатися сигарети можна було навіть без пачки за хлібно-тютюновим запахом. До кінця 1980-х коштували такі по 1,5 рубля.
4. АС
Майже забутий бренд.
Ще один сигаретний бренд, який сьогодні згадає навіть не кожен сучасник тієї доби. Московські сигарети «АС» по праву можуть вважатися однією з найцікавіших тютюнових марок вітчизняного виробництва. До речі, загадкова абревіатура розшифровувалась не інакше як «Ароматні сигарети». І треба визнати, що своєю справжньою назвою «АС» відповідали повною мірою. Цигарки мали легкий, солодкуватий смак з впізнаваним карамельним і деревним відтінками. Серед радянських курців марка сприймалася як «люксова», щоправда до кінця 1980-х бренд практично зник з вітчизняних прилавків. У найкращі часи продавалися по 80 копійок.
5. «Форум»
Користувалися непоганим попитом.
Коли хтось каже, що в СРСР не було по-справжньому якісних цигарок… Ні, начхати в обличчя такій людині не потрібно. Просто іронічно усміхніться. Звичайно, помітна частина продукції молодої тютюнової промисловості була не імпортною. Проте якісні сигарети в Союзі таки робили. Взяти хоча б «Форум» з їхнім запашним, ароматним, натуральним тютюном! Цигарки приємно віддавали соусом та сухофруктами. Густий солодкий смак від них йшов такий, що чіпляло навіть некурців, що опинилися поруч. Коштували, звісно, за радянськими мірками не дешево. На початку 1980-х за пачку «Форум» доводилося викладати рублем.
6. Benson&Hedges
Були й такі цигарки.
Імпортні та ліцензійні сигарети продавалися в СРСР помітно дорожче за вітчизняні. Однак, на тлі цього бренду цінники в 1.5 рубля просто меркли. Насамперед тому, що продавалися переважно через руки фарцівників, які передбачувано накручували вартість у два і більше разів. Одним із таких брендів були британські сигарети Benson&Hedges – справжня заморська розкіш! За солодкувато-деревно-трав'яний смак англійського курева радянські громадяни були готові викладати по 3, 5 і більше карбованців. Офіційно сигарети можна було купити в «Берізках», проте там вони з'являлися досить рідко. Що тільки сприяло зростанню їхньої вартості.
7. “Тандем”
Кооперація із американцями.
Інша багато в чому забута марка сигарет зі Сходу. Вироблялися «Тандем» на фабриці у Молдові. Цигарки були спільною розробкою з американською Philip Morris Inc. Іронія в тому, що народне кохання «Тандем» завоювати так і не зміг, навіть при тому, що за рівнем якості в момент часу це були чи не найкращі сигарети соціалістичного блоку. А серед тих, що продавалися в СРСР, вони взагалі могли вважатися кращими. У 1980-х роках продавали їх по 1 рублю 50 копійок.
8. Ramita
Сирійська класика.
Щодо імпортних сигарет, то продавалися в СРСР далеко не лише західні бренди. Найяскравіший приклад такої продукції – сірійські Ramita. Сьогодні цей бренд абсолютно незаслужено забутий. Адже свого часу східний тютюн мав серед співвітчизників непогану популярність. Легкий та солодкий смак Ramita з нотками спецій важко було сплутати з чимось ще. Сирійські сигарети давали неймовірно густий дим і відрізнялися напрочуд збалансованою сумішшю.
9. Philip Morris
Гідний варіант.
Чесно кажучи, сучасні Philip Morris навіть поряд не варті з тими, що продавалися за часів СРСР. І річ тут повірте не в традиційному «трава була зеленіша, а зморшок – менше». Роздобути люксові цигарки було не просто. Продавалися переважно у «Берізці», проте прості курці найчастіше брали їх уже з рук фарцівників. За солодкуватий хлібний смак багато хто був готовий викласти і 3, і 5 рублів. До речі, не дуже зрозуміло, де тодішні «американські» Philip Morris виготовлялися. Злі язики подейкують, що з СРСР їх робили на фабриках Швейцарії. Якщо так – пошана тамтешнім майстрам.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Рибний день: навіщо його вигадали в СРСР і чому він був саме у четвер
Продовжуючи тему читайте про «Макарів» : що кажуть американські експерти про головного радянського пістолета.
