В історії радянського транспорту є чимало концептів, які так і не здобули квиток у життя. Проте особливо прикро, коли проект був дуже перспективним, але далі за досвідчений зразок не пішов. Саме така доля підстеріг мотоцикл Урал М-73, який міг стати новою сторінкою у вітчизняному мотоциклобудуванні, а насправді навіть не був пущений у серійне виробництво.
Один із найперспективніших мотоцикл, який занапастили. /Фото: oppozit.ru
У це важко повірити, проте розробку майбутнього М-73 розгорнули ще коли вирувала Велика Вітчизняна війна. Причому йдеться про державне замовлення, адже на той час Червона армія мала актуальний запит на хороші мотоцикли. І спочатку модель М-73 створювалася як модернізований варіант одного з найвідоміших зразків мототехніки на війні М-72.
М-72 з кулеметом – справжня мотоциклетна легенда періоду Великої Вітчизняної війни. /Фото: ru.wikipedia.org
І свій статус як сучасніший варіант М-72, 73я модель виправдала повністю, враховуючи кількість новаторських рішень, які в ній застосували. Так, наприклад, в ній виправили недоліки попередниці, такі як недостатньо високий рівень прохідності і не передову конструкцію. Наприклад, у М-73 використовували привід на колесо коляски, більш досконалу трансмісію та вузли, а також окремі деталі від BMW, які завжди славилися своєю якістю.
Мотоцикл багато в чому став новаторським. /Фото: oppozit.ru
Далі почалися випробування, перший етап яких припав на 1944 і виявили недоліки, що вимагають доопрацювання. Ось тільки війна добігала кінця, і про концепт просто забули – виправлення не трапилося, як і шляхи мотоцикла на конвеєр. І більш ніж через чверть століття про М-73 знову згадали, коли М-72 остаточно застарів: влада зажадала створити новий мотоцикл, який і досконаліший за старий, і скласти конкуренцію іноземним аналогам зуміє.
Про модель М-73 раптово згадали після десятиліть забуття. /Фото: back-in-ussr.com
Конструктори взялися на модернізацію і без того багатообіцяючого М-73 з особливою запопадливістю: покращили конструкцію, підібрали силову установку на 50 кінських сил, сучасніші карбюратори та гідравлічні гальма, і навіть візок переробили на варіант з кращою ергономікою. У результаті вийшов дуже перспективний радянський байк, на який покладали основні надії – тим більше, що тестування його можливостей показали високий рівень якості, не гірший від зарубіжних варіантів.
І технічні характеристики новаторські, та випробування пройшли добре. Але щось пішло не так. /Фото: podolyaka.ru
І під нього збиралися відкрити нові цехи для виробництва, навіть знайшли землю для будівництва, проте несподівано М-73 просто відмовили в серійному виробництві. Виявилося, що виготовлення такого мотоцикла – справа надто затратна: потрібно було не лише нові конвеєри будувати, а й обладнання закуповувати, і навіть перебудовувати саму схему виробництва. Та й на ІМЗ модифікували стару добру модель М-72 і вони знайшли свого покупця, ще й фінансування заводу урізали.
Один із М-73, що дійшли до наших днів. /Фото: ixbt.com
Внаслідок цього радянське Міністерство автомобільної промисловості буквально напередодні початку підготовки до виробництва М-73 повністю закрило проект. Точні причини такої різкої остаточної відмови залишаються спірними – або грошей не знайшли і не захотіли шукати потім, або вирішили, що краще зосередитися на інших сферах виробництва. Тому від перспективного проекту М-73 залишилося лише кілька досвідчених зразків, причому пара досі в ході у приватних колекціонерів, що показує – мотоцикл був справді якісний і міг зробити прорив у сфері. Але цього так і не сталося.
Продовжуючи тему: «Ява» та «Планета Спорт»: який із мотоциклів вважався найкращим у середовищі радянської молоді
