
Здається дивним корабель, який, на думку США, у найближчому майбутньому може становити основу їхнього військового флоту. Це великий тримаран – в одне ціле злиті відразу три корпуси, що підвищує можливості корабля, його швидкість та місткість. Плюс до цього повне завантаження новими технологіями та озброєнням – і незвичайний корабель стає грізним та маневреним охоронцем прибережної зони Штатів. Чим цікавий LCS класу Independence і які його можливості?
1. Вибрано форму «тримаран»

LCS Independence має форму тримарану/ Фото: shipshub.com
Розташовуючись між двома океанами, Сполучені Штати Америки стали володарями безмежної за довжиною прибережної зони, яку необхідно охороняти. З цією метою на початку 2000-х років США почали формування флоту з невеликих, але маневрених багатоцільових військових кораблів, які працювали б у прибережній зоні.
Конкурс на будівництво таких кораблів виграла суднобудівна компанія General Dynamics. Партнером стала Austal USA, яка раніше побудувала високошвидкісний паром-тримаран HSC Benchijigua Express, що успішно курсує на туристичних маршрутах Канарських островів. Це судно стало платформою створення бойового корабля прибережної зони (LCS) класу Independence.
Перший корабель із серії був побудований у 2008 році, другий – у 2012 році, далі були ще 17 кораблів (останній – 2024 року споруди). Усього випущено 19, але перші два Independence вже списані.
Кораблі продовжують будуватися: за планом ВМС США всього їхня кількість має бути 55. Крім класу Independence, у США є ще один клас прибережних кораблів Freedom – зі звичайним корпусом від виробника Lockheed Martin.
2. Цілі та завдання

LCS Independence, загальний вигляд корабля/ Фото: wikimedia.org
Перед LCS Independence ставилися певні завдання. Насамперед, це охорона морських кордонів та боротьба з піратством. Корабель, що є високошвидкісним корветом, здатний на виконання різних завдань – він може шукати і знищувати міни, відстежувати підводні човни на невеликих глибинах поблизу берега, а також дати відсіч і вразити не надто великі судна. LCS Independence не призначається боротьби з військовими кораблями.
Однак його можливості розширюються завдяки принципу модульності. Він може перевозити військову техніку та десант, причому не тільки біля берегів – але здатний до далеких походів, аж до перетину океану. На великій палубі розміщуються літальні апарати – гелікоптери та безпілотники.
В цілому LCS був задуманий як швидкий і маневрений військовий корабель, здатний трансформуватися в мінний тральщик і протичовнове судно, або знищувати кораблі.
3. Переваги та можливості

Корпус тримарану виготовлений з алюмінію/ Фото: wikimedia.org
Форму корпусу тримаран було обрано не просто так. Вона має суттєві переваги у стійкості порівняно з катамараном, і з однокорпусним кораблем.
Довжина Independence становить 127 метрів, ширина – 31,6 метра, водотоннажність – 3,2 тис. тонн, осаду – близько 4 метрів. Дальність корабля – 4300 морських миль (близько 8000 км). Він може розвивати швидкість до 93 км/година. Корпус корабля виконаний не зі сталі, а з алюмінію, що значно полегшує конструкцію.
У корабля класу Independence є три розташовані паралельно корпуси – найбільший центральний, два менші – з боків. На них лежить велика польотна палуба – вона більша, ніж у есмінців та крейсерів ВМС США, більших за розмірами. Внизу є великий ангар і такий самий місткий відсік для розміщення місій. Завдяки конструкції майже весь корпус LCS Independence нависає над водою і ковзає поверхнею океану.

Довжина Independence складає 127 метрів/ Фото: usni.org
Легкий алюмінієвий корпус тримарану не тільки дозволяє розвивати видатну для таких кораблів швидкість, але й гасить хитавицю – гелікоптери можуть злітати і сідати навіть при хвилюванні на морі до 5 балів. Екіпаж із 43 осіб під час штормів перебуває у більш комфортних умовах, ніж на інших кораблях.
Тримаран завжди стійкіший у плаванні, і його важче затопити при атаці. А гідродинаміка такої конструкції значно збільшує швидкість. Палива цей вид корабля споживає на третину менше, ніж головний конкурент – прибережний бойовий корабель Freedom.
Будучи сучасним військовим кораблем, LCS Independence зроблено за технологією стелс. Його радіолокаційна помітність знижена завдяки спеціальному фарбуванню корпусу та формі носа – це витягнута, як дзьоб, конструкція з ламаними та незграбними гранями, що виступає далеко вперед.
4. Готовність до різних місій

Тримаран на причалі/ Фото: topwar.ru
У тримарану під його широкою палубою достатньо простору, що дає можливість розміщувати там все, що потрібно для виконання різних місій – обладнання з озброєнням та датчиками, транспорт та екіпаж, об'єднані у модулі. Останні можуть представляти протичовнову боротьбу (ASW), протимінну боротьбу (MCM), надводну боротьбу (SUW) та спеціальні бойові завдання.
При цьому кораблю немає необхідності заходити в доки і бази для переобладнання – модулі дозволяють за короткий час (від кількох годин до кількох діб) перейти до потрібного набору, щоб корабель ефективно впорався з загрозою. Переоснащення можна зробити у будь-якому торговому порту.
Планується, що кораблі класу LCS Independence будуть поділені на шість дивізіонів по чотири кораблі. При цьому кожному дивізіону буде доручено виконання одного із трьох наборів місій.
5. Об'ємні внутрішні відсіки

LCS Independence, вид на палубу/ Фото: wikimedia.org
Концепція місій стосується і озброєння. Корабль LCS Independence має зброю штатну для самооборони. Але, на відміну від інших бойових кораблів із гарматами та ракетами, його модулі можна конфігурувати залежно від місії. Модулі можуть складатися з пілотованих літаків, безпілотників, зовнішнього обладнання чи загонів десанту.
Всередині об'єм відсіку дає можливість перевозити транспорт та солдатів. Площа відсіку становить 1,4 тис. квадратних метрів, обсяг корисного навантаження – 11 тис. куб. метрів. Там можна розмістити одну місію, і ще один модуль у резерві – при зміні місій не потрібне переобладнання.
Необхідні вантажі рухаються системою обробки контейнерів. Крім того, у відсік поміщаються кілька бронемашин Stryker, вантажівок Humvee разом із бійцями.
На польотній палубі корабля площею 1 тис. кв. метрів розміщуються два вертольоти SH-60 Seahawk плюс кілька безпілотників, або один вертоліт класу CH-53 Sea Stallion.
6. Гідне озброєння

Корабель озброєний різними типами ракет/ Фото: gdmissionsystems.com
На даху ангару встановлено систему протиракетної оборони Raytheon SeaRAM. На носі тримарану знаходиться 57-мм гармата BAE Systems Mk 110, розміщена в вежі. Захиститися з флангів дозволять чотири кулемети М2 50 калібру – два на кормі та два на носі. Крім того, є ще дві 30 мм гармати Mk44 Bushmaster II.
Ракетне озброєння складається із восьми ПУ протикорабельних та наземних ракет Naval Strike Missile норвезького виробництва з дальністю 200 км. Крім них, корабль має 24 ракети AGM-114 Hellfire вертикального пуску (модуль SUW) – вона вражає невеликі маневрені судна і цілі на суші. До різних модулів входить і інша зброя.
ВМС США продовжують доопрацьовувати та вдосконалювати проект Independence, проводячи випробування та пуски ракет з кораблів. Для цих цілей використовуються перші побудовані кораблі класу Independence – якщо інші кораблі вкладаються кошти модернізацію, ці випробувальні тримарани вирішили не модернізувати, а списати.
Так, кораблі LCS-2 Independence та LCS-4 Coronado вже виведені з експлуатації у 2021 та 2022 році відповідно. Вони потраплять до складу резерву і в разі потреби знову вийдуть у море.
Цікаво також дізнатися, як з'явилися напівзанурювальні кораблі і навіщо їх будують зараз .