Коли хтось тицяє в бідні вмираючі села Росії/колишнього СРСР і протиставляє їм процвітаючі давнини західних країн, то він або лукавить, або не бачить всієї повноти картини. І тут як цитата доречно буде згадати комедію Леоніда Гайдая 1992 року «На Дерибасівській хороша погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі». В одному з епізодів картини людина у військовій формі показувала іноземним гостям зруйнований брудний жебрак колгосп з іронічною назвою «Світлий шлях», де в корівнику без даху стояв лише голий скелет від нещасної бурі. Показуха для закордонної делегації супроводжувалася цікавим діалогом.
-Ось – яскраве свідчення порочності соціалістичного колгоспного ладу порівняно з капіталістичним фермерським господарством!
-Кошмар, Степа, у вас що – всі колгоспи такі?
-Ну, що ти, Джеку! За кілометр звідси колгосп-мільйонер… Але минули, любий ти мій, ті застійні часи, коли ми возили гостей у зразкове господарство. У нас тепер розумієте «гласність»: наказано показувати найвідсталіше.
Колгосп «Світлий шлях» із того самого фільму. / Фото: ya.ru.
Іронія-іронією, але «відкопати» яке-небудь дерево, що розвалюється, можна абсолютно в будь-якій, навіть найбагатшій країні. Навіть у таких перлинах Європейського Союзу, як Німеччина чи Польща, знайдуться і бідні та занедбані села. А все тому, що село неминуче вмирає скрізь. У майбутньому сіл або не залишиться зовсім, або вони перетворяться на невеликі селища, населені переважно вахтовиками. І виною не чийсь злий умисел, а процес урбанізації, викликані розвитком промислового виробництва, зокрема й у сільське господарство (повсюдне використання техніки, сучасних добрив тощо.). Те, що колишній СРСР переживає сьогодні, багато країн Європи пережили ще десь у другій половині XIX століття.
Швидка, допоможіть, російське село вмирає! /Фото: metronews.ru.
Для прикладу візьмемо ту саму Німеччину. У німецькій імперії бурхлива індустріалізація розпочалася у 1860-ті роки, що відразу ж спровокувало форсовану урбанізацію та закономірне зубожіння села. Людей у селах ставало дедалі менше, а земля дедалі більше концентрувалася над руках окремих дрібних фермерів, а руках великих землевласників. При цьому в міру впровадження сучасних засобів виробництва у сільському господарстві та заміни ручної праці машинним, необхідність у сільських жителях скорочувалася все сильніше. Так, якщо 1870 року в селах та містечках Німеччини з населенням до 2 тисяч осіб проживало 64% німців, то вже до 1910 року кількість сільських жителів упала до 40%. Частка міського населення, навпаки, стрімко зростала: якщо 1870 року у найбільших містах імперії (населення понад 100 тисяч жителів) жило лише 4.8%, то 1910 року таких було понад 21%.
У Європі також є бідні вмираючі села. /Фото: welt.de.
Нарешті, на момент кінця першої чверті XXI століття у сільській місцевості Німеччини проживає лише 12% громадян. 88%, що залишилися, живуть виключно в містах, що робить ФРН найурбанізованішою країною Європи. У Росії ж процес форсованої індустріалізації почався лише в XX столітті під час перебування Радянського Союзу. Активне промислове будівництво йшло з 1930 до початку 1980-х років. При цьому цей процес супроводжувався будівництвом великої кількості нових міст. Так, якщо в середині XIX століття в царській Росії в містах жило лише 9% населення імперії, то на момент початку XX століття не більше 15%, то до 1958 рівно 50% жителів РРФСР жило в містах. Причому за період 1950-1960-х років у СРСР будували по 8-12 нових міст на рік! Чи треба говорити, що насамперед міста витягували із села молодь? До 1992 року у Росії майже 74% громадян було міськими жителями.
Загибель села – закономірний процес індустріалізації та урбанізації суспільства. / Фото: proza.ru.
При цьому смерть села не відбувається моментально. У селах залишаються переважно люди похилого віку, тому села повільно доживають своє разом із останніми жителями. Села, розташовані поруч із містами, отримують другий шанс, оскільки їх раціонально перетворювати на дачні господарства та різного роду садові товариства. Жити там міські не будуть, але приїхати на вихідні однозначно зможуть. Але в якоїсь глибини у всій цій схемі практично не залишається шансів на виживання. Власне, саме з цієї причини в Росії сьогодні там багато непривабливих вмираючих та бідних сіл. Все тому, що сьогодні колишній СРСР перебуває на польоті того урбанізаційного процесу, який західна Європа здебільшого пройшла ще років так 100 тому.
У Росії все ще вистачає цілком собі симпатичних селищ. /Фото: Pinterest.
Сьогодні в тій же Німеччині всього 2056 населених пунктів, які можна було б класифікувати, зокрема, як села. Для порівняння в Росії їх все ще 153157. І як уже можна було здогадатися, така різниця продиктована тим, що в Німеччині село вже померло, а Росія поки що знаходиться в процесі. Звідси й відповідний зовнішній вигляд багатьох сіл. Чи варто засмучуватися з цього приводу? Звичайно, в російському (і не тільки) суспільстві є кілька «сільських романтиків». Ось тільки найчастіше це люди, якими ніколи в житті не доводилося вставати о 4-5 ранку, щоб підоїти корову… На жаль, ох, у всіх країнах і в усі часи між містом та селом сільський житель вибирав у кінцевому рахунку місто. І жодні «романтичні соплі» цієї ситуації не змінять, бо в місті жити банально краще за цілим «букетом» причин.
А ось цікаве відео з нашого каналу – 10 найкращих пістолетів світу: стильні та потужні
Продовжуючи алкогольну тему читайте про те, як виробляли «Радянське шампанське» , і що зараз стало з ігристим.
