За часів Радянського Союзу були свої правила, табу та заборони, які поширювалися як на життєві підвалини, так і на низку речей, у тому числі одяг. Те, що для сучасної людини в межах норми, радянськими громадянами сприймалося незвичайним, засуджувалося і засуджувалося суспільством, часом доходячи до абсурду. Наприклад, нешкідлива сьогодні міні-спідниця чи топ запросто могли зіпсувати жінці репутацію, навішавши з півсотні ярликів.
Мода в радянські часи була м'яко кажучи не дуже різноманітною. Фото: bing.com.
На жаль, у СРСР влада всіма силами намагалася придушити жіночу індивідуальність і самовираження, встановлюючи норми пристойності, що поширювалися не лише на поведінку, а й на зовнішній вигляд. Країна буквально диктувала комусь, як і в чому ходити. І не дай боже, хтось посміє не послухатися – гріха не обереться. Тому більшість радянських жінок змушена була одягатися як під копірку, дотримуючись стандартного макіяжу (багато й зовсім ходили без нього, віддаючи перевагу природності), про яскраві кольори фарбування волосся і зовсім не йшлося. Що ж до одягу, то деякі речі були під суворою забороною, а порушуючи правила, можна було отримати не лише догану на роботі, а й тавро на все життя від дворових пліткарок.
1. Шорти були під суворою забороною
На стадіоні після фізкультурних вправ 20 травня 1956 року. Фото: auth.oldsaratov.ru.
Сьогодні на вулицях міст, а також у навчальних закладах та офісах по всьому світу можна побачити дівчат та жінок у шортах на будь-який смак, колір та фасон: джинсові, трикотажні, шкіряні, зі штучних та натуральних тканин/матеріалів, комбіновані, довгі, короткі, вузькі, широкі, з масивними кишенями. може підібрати щось для душі А ось за радянських часів короткі шорти, бриджі чи бермуди вважалися виключно дитячим та спортивним одягом, тому вихід у світ, на роботу чи навчання суворо засуджувався. Заборона на шорти була як для чоловіків, так і для жінок. Несхвально дивилися і на тих, хто хизувався у неналежному одязі по набережній на відпочинку, сидів за столиком у кафе чи стояв у черзі на ринку, у кінотеатр, магазин.
Носити шорти у повсякденному житті було верхом непристойності. Фото: foto-history.livejournal.com.
Найчастіше жінки в шортах піддавалися засудженню, глузуванням, докорам та адміністративним покаранням. Пов'язано це було з негласними стандартами пристойності, вигаданими державою, які просочувалися з усіх щілин і диктувалися не лише зверху, а й через пресу, партії, профспілки, родичів, сусідів, колег тощо.
Починаючи з 60-х років ситуація стала значно кращою, і шорти стали все частіше з'являтися в гардеробі радянських громадян. Фото: cdn.shopify.com.
Однак у 60-70-ті роки ситуація стала потихеньку змінюватися на краще і шорти вже не здавалися чимось надзвичайним. Вони поступово ставали частиною гардеробу та повсякденного життя молодих дівчат, які ходять у походи, піонерські табори, на відпочинок, будинки, а також їздять на громадські роботи (сади, городи, ферми).
2. Під забороною були кеди та кросівки
Кеди та кросівки вважалися виключно спортивним взуттям, і в жодному разі не призначалися для виходу у світ. Фото: bing.com.
У сучасному світі спортивне взуття стало базовою частиною гардеробу. У кросівках і кедах не тільки йдуть до РАГСу, носять в офіси та на прогулянку, а й виходять у світ на звані вечері, в ресторани і навіть у театри, оскільки жінки нарешті навчилися цінувати здоров'я та комфорт, ставлячи їх на перше місце, а не красу, яка потребує жертв. Однак у Радянському Союзі справи були інакші, і таке взуття вважалося справжнісіньким моветоном і несмаком, якщо йшлося про повсякденне життя, а тим більше про похід до якогось більш-менш пристойного закладу. Спортивне взуття призначалося виключно для спорту (тренувань на стадіоні, у школі на фізкультурі чи спортивному майданчику у дворі). Кеди носили в походи, на громадські роботи або на вилазки на природу, але в жодному разі не вдягали на вихід у суспільство. Жінки віддавали перевагу елегантним туфлям на низькому (плоському) ходу або на невеликому підборі, сандалях та босоніжкам, рідше балеткам зі шкарпетками.
Ситуацію змінила Олімпіада. Фото: static.life.ru.
Зумовлено це було тими самими встановленими рамками і нормами пристойності. Втім, ситуація потихеньку стала мене після проведення Олімпіади в Москві, коли те саме спортивне взуття стало на піку популярності і здобути пару кед або кросівок мріяла чи не кожна друга дамочка. Щоправда коштувало таке взуття ого-го-го, тож дозволити собі спортивну пару міг далеко не кожен. У результаті стали з'являтися легендарні Абібаси і Файки, які мають досить великий попит. А ось тим, кому пощастило отримати бажаний оригінал, по праву вважалися справжніми щасливчиками, щасливчиками і мажорами.
3. Під забороною були сукні-комбінації
На відміну від сучасних дівчат радянські жінки носили комбінації як нижню білизну. Фото: bing.com.
Не так давно на вулицях міст і не тільки, можна було побачити дівчат і жінок різного віку, що хизуються в сукнях більше схожих на справжнісінькі комбінації. Тоді такий одяг був на піку популярності і вважався чимось неймовірно привабливим, естетичним, незвичайним та привабливим для сторонніх поглядів. Носили як довгі (підлогу), так і короткі сукні, що роздмухуються і буквально струменіть на вітрі. Доповнювали образ подовженими жакетами, косухами, пальтами, бомберами і навіть толстовками. Поєднували як зі спортивним взуттям, так і з масивними черевиками та елегантними туфлями на підборах. А тепер відмотаємо час на кілька десятиліть тому і повернемося до Радянського Союзу, де подібний одяг призначався виключно для дому. Тому будь-яка жінка, що поважає себе, не наважилася б вийти (навіть у сорокаградусну спеку) на вулицю в такому відвертому вигляді.
За радянських часів навряд чи комусь спало б на думку вийти в такій сукні в люди. Фото: archive.marksandspencer.com.
А ті громадяночки, які примудрялися вийти в комбінації на вулицю, або не доведи Господь заявитися в такому вигляді на роботу, відразу ж зазнавали жорстокого засудження, осуду і догани. За таку витівку та зовнішній вигляд не тільки могли відчитати чи звільнити, а й присвоїти статтю за розпусту та розгульний спосіб життя. Подібні вбрання вважалися ганебними, оскільки в таких сукнях всі переваги були у всіх на очах. А як відомо, негоже жінці виставляти на загальний огляд себе, світячи телесами.
4. Під забороною були топіки
Оголити живіт можна було на пляжі, та й то під великим питанням. Фото: vsegda-pomnim.com.
Зараз від дівчинки-підлітка до жінки у віці майже всі ходять у топах. Їх носять як самостійний одяг, поєднуючи зі шортами, спідницями, джинсами, так і під ділові костюми, розбавляючи блузами, піджаками, жакетами, куртками, сорочками і так далі. Втім, у сучасному світі в такому одязі немає нічого ганебного, чого не скажеш про радянські часи та вдачі. На той час укорочені футболки, більше схожі на ліфи асоціювалися з вульгарщиною та дівчатами легкої поведінки. Одягти такий топ вважалося неприйнятним, оскільки в радянські роки оголювати тіло можна було тільки перед чоловіком або на пляжі, та й то під великим питанням (купальники на ті часи були досить закриті і нагадували більше купальні костюми, ніж бікіні, представлені сьогодні). І незважаючи на те, що західні моделі та молодь на всю розгулювали в непристойному за радянськими мірками одязі, дами СРСР боялися оголити не тільки живіт, а й виставити напоказ декольте.
5. Під забороною були міні-спідниці
Як правило, міні-спідниці носили лише спортсменки. Фото: img-fotki.yandex.ru.
На дворі XXІ століття великих змін, рухів, культів, субкультур, модних новинок та тенденцій, які мало не щороку змінюють один одного в порядку речей, тож здивувати когось міні-спідницею в офісі чи ресторані за столиком – навряд чи вийде. Чого не скажеш про колишні часи Радянського Союзу, де короткі спідниці, що доходили до середини стегна або не доходили на пару пальців до коліна, віталися виключно у спортсменок (тенісисток) і танцівниць, тоді як міні, що ледве прикривають п'яту точку, носили дівчата, які ведуть амор. Ситуація стала змінюватися в 80-ті роки і міні (довгою до коліна) поступово почали входити в моду. Жінки в таких спідницях стали все частіше зустрічатися на вулицях міст, в офісах, школах, театрах, ресторанах, кафе та інших місцях.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Команда: яка зброя використовувалася в легендарному бойовику 1985 року
Жити в Радянському Союзі було не так просто, проте дуже цікаво. Чого тільки коштували походи в перукарню , адже там практично на кожному кроці чекав черговий сюрприз.
