На Дикому Заході револьвер був не просто зброєю — він був супутником, другом і часто останнім аргументом у суперечці. Легендарні Colt, Remington та Smith & Wesson стали символами тієї епохи, коли зброя була предметом першої потреби. Втім, за гарним блиском полірованого металу ховався маловідомий секрет: багато стрілок свідомо заряджали револьвери не повністю, і замість шести патронів використовували лише п'ять.
Час револьверів
Револьвери./ Фото: pinterest.com
Друга половина ХІХ століття – час, коли револьвер став невід'ємною частиною повсякденного життя на американському фронтирі. Нове Світло стрімко розширювало свої кордони, і разом з ним зростали вимоги до зброї: воно мало бути компактним, надійним і швидким у дії. Револьвер виявився саме таким супутником, який поєднував у собі зручність носіння та достатню вогневу міць. Саме тоді він перетворився на символ не лише особистого захисту, а й цілої доби, де щодня міг принести нові виклики.
Colt Single Action Army./ Фото: ytimg.com
Одним із найвідоміших представників цього часу став Colt Single Action Army, найчастіше званий просто «Пісмейкер». Його представили світу у 1873 році, і майже відразу він став улюбленцем армії, шерифів та простих ковбоїв. Простота конструкції, швидка перезарядка та впізнавана лінія стовбура зробили його справжньою легендою. Цей револьвер не тільки носили на стегні — про нього складали пісні і розповідали історії біля вечірнього багаття, де в брязкіт шпор і потріскуванні вогню його клацання звучало особливо переконливо.
Remington New Model Army./ Фото: ytimg.com
Трохи раніше в руках солдатів жителів півночі часто можна було побачити Remington New Model Army. На відміну від своїх побратимів, цей револьвер був відомий зручною системою зміни барабана, що прискорювало перезарядку. Його масивний профіль вселяв повагу, а міцна рама допомагала йому переживати всі негаразди похідного життя. У ті роки небагато речей могли зрівнятися з надійністю Remington у найпростіших умовах — чи то запорошені стежки Дикого Заходу, чи то болотисті поля Міссісіпі.
Smith & Wesson Model 1./ Фото: blogspot.com
Поки на полях битв і преріях свистіли кулі, в містах на східному узбережжі набирав популярність зовсім інший револьвер — Smith & Wesson Model 1. Його поява в 1857 стала невеликим переворотом: вперше зброя була розрахована під металевий патрон, що позбавляло мороки з порохом. Маленький та зручний, він швидко став фаворитом серед тих, кому потрібний був захист у кишені, а не на поясі. Цей револьвер був скоріше супутником купців, клерків і жінок, ніж ковбоїв і золотошукачів.
Colt 1851 Navy./ Фото: flickr.com
Не варто забувати і про Colt 1851 Navy, один із найелегантніших револьверів свого часу. Випущений у середині століття, він завоював повагу завдяки балансу ваги та розміру. Його часто можна було побачити в кобурі морських офіцерів, жителів півдня, а пізніше і в руках тих, хто намагався знайти своє щастя в нових землях. Легкий у користуванні і досить потужний, він супроводжував своїх власників у дуелях, на полюванні та в далеких мандрівках, де від надійності зброї часом залежало життя.
Трохи недоліків
Перезарядка далека від зручної. Фото: ytimg.com
Револьвер Colt Single Action Army швидко став улюбленцем ковбоїв, військових та навіть деяких знаменитих стрільців. Але навіть така ікона мала свої слабкі сторони. Щоб перезарядити його, доводилося щоразу вручну зводити курок, відкривати завантажувальні дверцята та вставляти патрони по одному. Поспіхом це могло обернутися справжньою проблемою. Сам процес стрілянини вимагав певної вправності: без звички можна було запросто промахнутися просто через невдалий хват або неточне натискання на спуск. В умовах дуелі на головній вулиці містечка це ставало особливо важливим.
Легка заміна барабана./ Фото: pinterest.com
Remington New Model Army здавався зручнішим у бою, бо дозволяв міняти барабан цілком. Це справді заощаджувало дорогоцінні секунди, але й тут було не все так райдужно. Барабани могли не ідеально підходити один до одного, особливо після довгої служби і без належного догляду. Іноді заміна йшла насилу, а значить, у вирішальний момент револьвер міг підвести. До того ж сам по собі Remington був трохи важчим за багатьох своїх конкурентів, а значить, тягати його на поясі весь день було не найприємнішим заняттям.
Зручний для самооборони. Фото: ytimg.com
Smith & Wesson Model 1 був зручним і компактним, але і його можливості були обмежені. Маленький калібр давав власнику шанс відбитися від ворога, але на серйозні відстані розраховувати не варто. Зупиняючу дію залишало бажати кращого, та й прицілювання на бігу перетворювалося на не найлегше завдання. Пружини та механізм відкриття ствола іноді виходили з ладу, особливо при інтенсивній експлуатації, а в суворих умовах фронтиру запчастини можна було чекати довго.
Серед недоліків був і цікавий./ Фото: dzen.ru
Colt 1851 Navy, незважаючи на свою елегантність та непогану точність, теж мав свої капризи. Використання капсулів вимагало акуратності: осічки траплялися частіше, ніж хотілося б. До того ж порохові гази могли пропалювати перегородки між камерами барабана, якщо заряд був надто потужним або патрон неякісним. Це призводило до неприємних сюрпризів, особливо у невідповідний момент. І все-таки, незважаючи на ці недоліки, револьвери залишалися вірними супутниками тих, хто крокував у невідомість. Хоча у всіх цих моделей була ще одна загальна, майже непомітна на перший погляд вада, про яку варто пам'ятати, навіть якщо про це не говорили вголос.
П'ятизарядні револьвери (ні)
Курок Colt SAA./ Фото: stringtranslate.com
На перший погляд, револьвери другої половини ХІХ століття виглядали надійними та простими. Але в них була одна вада, про яку рідко говорили вголос. Курок більшості моделей того часу — чи то Colt Single Action Army, чи Remington New Model Army — у невідомому положенні прямо впирався в капсуль патрона. Будь-який сильний удар по курку, падіння зброї або навіть необережний рух могли призвести до мимовільного пострілу. Причому для цього зовсім не потрібно було натискати на спуск – досить було лише несильного поштовху.
Зазор між барабаном та корпусом./ Фото: truewestmagazine.com
Для тих, хто щодня носив револьвер із собою, подібна особливість ставала справжнім головним болем. Нікому не хотілося виявитися підстреленою власною зброєю, просто зісковзнувши з коня або зачепившись за дерево. Особливо це було небезпечно у містах, де випадковий постріл міг призвести до трагедії у найлюднішому місці. Рішення, як водиться, знайшлося не в кресленнях майстрів, а в практиці тих, хто найкраще розумів свою зброю — професійних стрільців, шерифів та ковбоїв.
Боєк./ Фото: truewestmagazine.com
Щоб уникнути неприємностей, зброярі та досвідчені стрілки почали заряджати револьвери лише п'ятьма набоями замість шести. Порожня камора припадала просто під курок. Таким чином, навіть якщо револьвер впаде, капсуль не буде під ударною частиною курка, і пострілу не відбудеться. Це просте, але геніальне рішення дозволяло носити зброю зарядженим і при цьому спокійно займатися своїми справами, не боячись випадкового пострілу при першому незручному русі.
Шестизарядний для п'яти патронів. Фото: mavink.com
Такий спосіб зарядки став негласним правилом для всіх, хто дорожив своїм життям та репутацією. У кишенькових та поясних кобурах револьвери часто лежали саме так: п'ять набоїв та шоста порожня камора. Причому натреновані стрілки легко враховували цей момент у бою — їхнє вміння швидко прокручувати барабан і миттєво зводити курок робило порожню камору майже непомітною на заваді.
Звичайно, не всі револьвери мали подібну проблему з безпекою, і тим більше її немає у сучасних, які можуть похвалитися високою технологічністю і великою силою забій .
