Радянський автопром залишив нам велику спадщину. Безліч машин минулої епохи їздять дорогами Росії та країн СНД. Одні – практичні та невибагливі, придатні для простих завдань, інші – справжні бестселери, які підкорили серця мільйонів людей: ГАЗ-21, «Нива», уазик. Але були в історії автопрому та невдалі моделі. Вони гриміли, чхали, димили, постійно ламалися, створюючи своїм власникам багато клопоту. Які автомобілі стали розчаруванням у нашому матеріалі.
1. ЗАЗ-968М
Ця модель – остання модифікація легендарних малолітражок, які випускають Запорізький автозавод. Автомобіль користувався великою популярністю, оскільки був одним із найдешевших. Рекордно низька ціна дозволила безлічі радянських сімей мати свій власний транспорт.
Однак доступність малолітражки не убезпечила її від глузування та іронічних прізвиськ. За ступенем популярності ця модель заслужила звання народного автомобіля, а за якістю стала однією з найневдаліших, через що отримала образливі прізвиська та сарказм.
Характерні риси автомобіля: як і у попередніх моделей – заднє розташування двигуна. Його потужність – 40 л.с. При 4200 об/хв. Це дозволяло розігнати автомобіль до максимальних 118 км/год. А з місця до сотні займало аж 38 секунд.
Автомобіль критикували за часті поломки, тому власникам доводилося розвивати навички механіка, електрика, слюсаря і т.д. Ще авто діставалося за відсутність комфорту. Його критикували за тісний салон, погану вентиляцію, примхливу грубку та сильний шум під час їзди.
2. Луаз-969
Луаз-969 випускали з 1966 по 2002 роки на автозаводі у Луцьку
Цей автомобіль замислювався як вітчизняний позашляховик, був розроблений спеціально для мешканців сільської місцевості, їзди бездоріжжям, перевезення вантажів. Випускався з 1966 по 2002 роки. на Луцькому автозаводі. Модель стала першою версією цивільного автомобіля підвищеної прохідності, створеної на цьому підприємстві. Вантажопідйомність вітчизняного позашляховика склала 400 кг. Це 2 особи + 250 кг вантажу чи 4 особи і + 80 кг.
Машина оснащена переднім приводом та бензиновим двигуном потужністю 53 к.с. Максимальна швидкість – 100 км/год. Розгін зі старту до 80 км/год займає 24 секунди. Кузов – 4-місний, з відкидним бортом та знімним тентом на жорсткому каркасі. Передні крісла – роздільні, задні – відкидні.
Народний джип користувався популярністю у населення, але, незважаючи на це, його сильно критикували. Насамперед – за відсутність нормальної шумоізоляції. Під час руху в салоні було так галасливо, що людям доводилося перекрикувати один одного. Ще власники скаржилися на часті поломки коробки, погану маневреність, дуже жорсткі сидіння.
Але позашляховик був простий у ремонті. Найчастіше водії самі усували неполадки за допомогою звичайних інструментів.
3. Москвич-2141
Москвич-2141 швидко іржавів і не мав достатньо запчастин у продажу
Автомобіль побачив світ 1986 р., випускався до 2003-го. Спочатку замислювався як альтернатива європейському хетчбеку. Однак насправді вийшло щось незрозуміле. Зовні автомобіль на той момент виглядав сучасно, але внутрішня начинка залишала бажати кращого.
Однак одна з основних проблем цієї моделі – швидке іржавіння кузова. Причому корозія виникала вже протягом першого року експлуатації.
Ще автовласники стикалися з нестачею якісних запчастин. Дістати нормальні деталі було великою проблемою. Салон також «кульгав». По-перше, був досить простий. По-друге, оброблений неякісним пластиком. Через морози та перепади температур він швидко руйнувався: кришився і опадав. Сидіння також виявилися незручними та жорсткими.
Але головною проблемою став двигун. На той момент власної силової установки виробника не було, а західні вирішили не використовувати. Тому автомобілі оснащувалися двигунами УЗАМ, які також не відрізнялися високою якістю.
До кінця 80-х років. робота конструкторів зі створення оригінального двигуна наближалася до завершення, було розроблено кілька варіантів і навіть побудовано моторний цех для виробництва. Але стався розпад Союзу і все зупинилося. Обладнання розікрали, фахівці розбіглися.
4. ЄРАЗ-762
ЕрАЗ-762 був досить вузьким і не надто стійким
Цей малотоннажний розвізний фургон випускався на протязі 30 років: з 1966 по 1996 роки. Був розроблений у Латвії на базі однотонного автомобіля РАФ-977 у 1964 році. На той момент завод РАФ не мав необхідних виробничих потужностей, тому серійний випуск фургона перенесли на Єреванський автозавод, що спеціалізується на створенні автонавантажувачів.
У міру введення автомобіля в експлуатацію виявились його дефекти. Виявилося, що фургон був надто вузьким та недостатньо стійким. Водії скаржилися на низьку якість гальм, повільну швидкість, проблеми з керованістю. Двигун був встановлений вкрай невдало, сильно нагрівав кабіну, створюючи умови для водія. А ще в спеку він часто перегрівався, «закипав» чи не кожні 500 м-коду.
Крім невдалої конструкції автомобіль часто критикували за низьку якість комплектуючих, а також за погану збірку. Ці проблеми порушувалися навіть на рівні уряду країни. Було зроблено кілька спроб покращити фургон, проте вони не вирішили проблему. Але оскільки гідної альтернативи авто на той момент не існувало, його продовжили випускати.
5. ІЖ-2125 «Комбі»
ІЖ-2125 «Комбі» став першим радянським автомобілем у кузові ліфтбек
Автомобіль вироблявся протягом 1973-1997 років. На думку експертів, одна з найнеоднозначніших моделей радянського автопрому.
Це перша вітчизняна машина із кузовом ліфтбек. Прообразом послужив Москвич-412. Причому творці намагалися зберегти у новій моделі максимум уніфікації від попередника.
Найсильніше конструктори попрацювали із задньою частиною кузова. Вони об'єднали багажник з салоном, оснастивши його окремими дверима, що піднімаються. Ще попрацювали з лонжеронами, підсилили ресори і зробили задні сидіння такими, що складаються.
Однак новий автомобіль не справив належного враження на публіку. На загальну думку, «Москвич» отримав дивні пропорції та некомфортний салон.
А ще виявилося, що автомобіль сильно схильний до корозії. Кузов та інші частини машини починали іржавіти вже на першому році життя. Крім того, погано зачинялися двері, особливо у морозну погоду. А під час руху двигун так гримів, що в салоні було надто галасливо.
А тепер цікаве відео з нашого каналу:
Чорнильниця-непроливайка: як з'явився незамінний гаджет радянських школярів
Цікаво також дізнатися, на чому їздять жителі Північної Кореї та як багато автомобілів на вулицях тамтешніх міст .
