На початку 2010-х років у Китаю з'явився власний крейсер. Корабель із непростою долею отримав назву «Ляонін» на честь однієї з провінцій Піднебесної. При цьому не кожен знає про те, що колись це судно носило назву «Варяг», а ще раніше іменувалося як «Рига». І як можна було здогадатися, будувати сучасний китайський ТАВКР починали ні де-небудь, а ще Радянському Союзі. Щоправда тоді ніхто і в страшному сні не міг уявити, де в підсумку доведеться служити новітньому крейсеру.
Адмірал Кузнєцов – найвідоміший приклад. /Фото: rbc.ru.
У 1985 році на Чорноморському СЗ було закладено другий важкий авіанесучий крейсер проекту 1143.5. Корабель назвали “Рига” на честь столиці Латвійської РСР. До речі, першим радянським ТАВКР став «Леонід Брежнєв», який згодом перейменували на «Адмірал Кузнєцов». Аналогічна доля спіткала і “Ригу”. У 1990 році назву авіанесучого крейсера, що добудовувався, змінили на «Варяг», на честь того самого корабля ще імператорського флоту, який брав участь у сумно відомої Російсько-японській війні. Така заміна була зумовлена тим, що другий ТАВКР серії було вирішено відправити служити на Тихий океан.
Будували на Чорноморському СЗ. /Фото: topwar.ru.
На момент осені 1991 року авіанесучий крейсер «Варяг» був готовий приблизно на 70%, майбутній 1992 не обіцяв унікальному кораблю нічого хорошого. Зі знищенням спільної країни, фінансування проекту 1143.5 припинилося. У колишніх радянських республіках вирувала економічна криза, починалася приватизація, збройні сили масово скорочувалися, а оборонні проекти урізалися. Розрив усталених за роки існування радянської влади виробничо-технологічних ланцюжків унеможливлював реалізацію будь-якого по-справжньому великого проекту. У роки СРСР будівництва на кшталт «Варяга» велися буквально всією країною, до роботи залучалися сотні, а то й тисячі підприємств із усіх куточків Союзу.
Серйозний був корабель. /Фото: YouTube.
Для молодої України такий проект виявився нецікавим. Ресурсів і можливостей для самостійного завершення найскладнішого проекту окремо взятої республіки, нехай і з дуже розвиненим на момент 1991 року ВПК, не було. Втім, Росію унікальний корабель 1991 року вже теж не цікавив. Добудовувати «Варяг» було ніде, нічим і нікому. Грошей на дорогий крейсер, що авіанесе, в країні теж не знайшлося. І коли продати ТАВКР сусідові не світило від слова зовсім, нові господарі почали підшукувати для нього інших потенційних покупців. Навесні 1992 року на крейсер звернули увагу китайці. Делегація оглянула покупку, але придбати «Варяг» так і не наважилася. Тому наступні 6 років судно повільно іржавіло біля чорноморського узбережжя. При цьому були оголошені торги зі стартовою ціною 4 млн доларів.
Радянські крейсера-красені. /Фото: steamcommunity.com.
Нарешті, в 1997 році, як чорт з табакерки, намалювалася загадкова компанія Chong Lot Travel Agency Ltd з Макао. Керував бізнесом хтось на ім'я Сюй Чженпін. Підприємець з китайським корінням вніс за ТАВКР «Варяг» суму 20 млн доларів, щоб гарантовано перебити будь-яку зустрічну пропозицію. При цьому бізнесмен всеголосно заявив про те, що має намір перетворити радянський авіаносець на плавучий розважальний центр. Після заповітного «удару по руках» крейсер простояв у Чорному морі ще майже 3 роки, бо не мав власного ходу. Нарешті, 2000 року Сюй Чженпін найняв голландську компанію International Transport Contractors для транспортування судна до китайського міста Далянь.
Корабель купили китайці. /Фото: Pinterest.
Шлях до нового будинку для «Варягу» видався складним. Спочатку авіанесучий крейсер не хотіли пропускати турки через Босфор. Наступні півроку ТАВКР провів на причалі в територіальних водах Болгарії, доки китайський бізнесмен умовляв турків пропустити цінну покупку. Останні, у свою чергу, постійно знаходили нові відмовки. Не виключено, що позицію Анкари з цього питання допомогли скоригувати американці. Останні, до речі, від початку не довіряли розповідям Сюй Чженпін про перетворення колишнього радянського ТАВРК на плавуче казино. Нарешті, восени 2001 року китайцям вдалося умаслити турецьких партнерів і судно пропустили. Але на цьому пригоди колишнього радянського корабля не закінчилися.
Добудовували 6 років. /Фото: topwar.ru.
Вже в Егейському морі «Варяг» у 10-бальний шторм, у ході якого зірвався з тросів та сплив у море. Протягом кількох годин ТАВКР виявився наданий стихії. Після цього протягом кількох днів жоден буксир не міг назад заарканити китайську покупку, через що та спокійно і впевнено мчала прямо на скелі біля острова Скірос. У якийсь момент загроза зіткнення виявилася настільки реальною, що з «Варяга» навіть евакуювали (вертольотом) команду з 7 осіб, яка знаходилася на його борту. На щастя покупця, все закінчилося добре. Щойно стихія стихла, катери взяли «Варяг» на буксир. Щоправда, при цьому стався нещасний випадок: при перекиданні одного з тросів на буксирі внаслідок нещасного випадку загинув матрос.
Тепер слугує Китаю. /Фото: topwar.ru.
Пускати «Варяг» до Суецького каналу влада Єгипту відмовилася, тому буксирам довелося попрямувати до Гібралтару. Шлях виявився неблизьким: крейсер обійшов Африку, пройшов Індійський океан і після цього дістався Тихого. Нарешті, на початку весни 2002 року ТАВКР прибув до пункту кінцевого призначення. За іронією долі Далянь колись був російським: заснований він був на орендованій у Китаю землі в 1898 році і називався Далеким. Чи потрібно говорити, що американці не даремно не довіряли китайцям? У жодне казино «Варяг» перетворювати в результаті не стали. За офіційною версією уряд Китаю викупив ТАВКР у Сюй Чженпін після того, як амбітний бізнесмен нібито загруз у боргах. Сам Сюй через кілька років навіть дав пронизливе інтерв'ю, в якому таврував рідне керівництво за відсутність допомоги і нарікав на те, що влада повернула йому лише «жалюгідні» 20 млн доларів, відмовившись при цьому погасити транспортні витрати бізнесмена. Після цього підприємець зовсім зник з усіх радарів. Чи було йому при цьому надано позачергове військове звання в МДБ КНР – історія тактовно замовчує.
Корабель все-таки знайшов життя. /Фото: pinterest.com.
Що ж до «Варяга», то 2005 року в Китаї розпочалася робота з модернізації судна. Добудовували авіанесучий крейсер протягом шести років. Чи купували при цьому китайці радянську технічну документацію – невідомо. Однак повністю виключати таке не можна, враховуючи масштаб і розмах активності КНР у справі скуповування технологій у колишніх радянських республіках. Зрештою, наприкінці літа 2011 року бойовий корабель вирушив на ходові випробування. Майже через рік «Ляонін» (так китайці перейменували «Варяг») урочисто заступив на службу ВМФ НВАК.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи тему читайте про те, хто на світі всіх сильніший на морі : 10 країн з найбільшою кількістю авіаносців.
