27 жовтня 2026 року
Вакцина проти власної пухлини: новий підхід до ад’ювантного лікування меланоми
Додавання персоналізованої мРНК-вакцини інтісмеран аутогена до пембролізумабу після хірургічного видалення меланоми з високим ризиком рецидиву зменшило ризик повернення захворювання або смерті на 42%. Такі результати рандомізованого дослідження третьої фази INTerpath-001 представили на конгресі Європейського товариства медичної онкології (ESMO) 2026 року. Випробування охопило 1137 дорослих пацієнтів із меланомою шкіри стадій IIB–IV, яким провели операцію.
Після радикального хірургічного лікування пембролізумаб, інгібітор PD-1, застосовують для зниження ризику рецидиву. Однак навіть ад’ювантна імунотерапія не забезпечує тривалого контролю захворювання в усіх пацієнтів. Інтісмеран аутоген використовує індивідуальні молекулярні характеристики пухлини: після секвенування її геному визначають неоантигени – аномальні білки, характерні для конкретного новоутворення. На основі цих даних створюють мРНК-вакцину, яка кодує до 34 неоантигенів і має навчити імунну систему розпізнавати та знищувати залишкові пухлинні клітини.
У дослідженні 757 пацієнтів отримували комбінацію вакцини із пембролізумабом, а 380 – пембролізумаб із плацебо. За медіани спостереження 24,6 місяця ризик рецидиву або смерті у групі комбінованої терапії був на 42% нижчим. Через два роки без рецидиву залишалися 82,2% пацієнтів у групі вакцини та 70,0% у контрольній групі. Ризик віддаленого метастазування або смерті також знизився на 38%; дворічна частка пацієнтів без віддалених метастазів становила відповідно 88,5% і 80,2%.
Водночас дані щодо загальної виживаності поки недостатні для остаточних висновків: статистично значущої різниці між групами не виявили. Отже, зменшення частоти рецидивів ще належить пов’язати з довгостроковим подовженням життя. Побічні явища виникали у 23,6% пацієнтів, які отримували вакцину із пембролізумабом, й у 20,3% учасників контрольної групи. Найчастіше у групі комбінованої терапії реєстрували гарячку (52,2%), біль у місці ін’єкції (51,0%) та втому (38,5%). Реакції, пов’язані із введенням вакцини, переважно були легкими й минущими.
Головна авторка дослідження професорка Джорджина Лонг з Інституту меланоми Австралії та Сіднейського університету (Австралія) зазначила: “Для пацієнта додатковий час без меланоми сам по собі є важливою перевагою”. Вона наголосила, що потрібне триваліше спостереження, щоби визначити вплив лікування на специфічну для меланоми та загальну виживаність, а також з’ясувати, які пацієнти отримують найбільшу користь. Якщо переваги підтвердяться за тривалішого спостереження, цей підхід може змінити післяопераційне лікування пацієнтів із високим ризиком рецидиву. Сьогодні дослідження також тривають щодо інших пухлин, зокрема раку легень, сечового міхура та нирки.
