
Фото до статті

Все що залишилося від музею. Фото:відкриті джерела
Якби це був якийсь «ідеологічний» музей, який за збоченою логікою росіян можна було б віднести до «бандерівського», «фашистського» чи «нацистського», а тому «денацифікувати у рамках СВО»… Варварство, але такий удар ще можна було б спробувати пояснити. Але ж це музей про подвиг людей, які врятували світ від ядерної катастрофи. У тому числі й значні території самої Росії.
Знищення цього музею навіть найзапекліші кремлівські пропагандисти не зможуть виправдати словом «денацифікація». Це просто варварство. Звичайне російське варварство… І саме від цього російський народ перебуває у захваті. І саме аби потішити російський народ Москва все це зробила… Бо жодного воєнного значення такий удар не має… Тільки потішити населення РФ…
(24.05.2026)




Фото: Максим Назаренко, “Україна Інкогніта”
*****
Згадаймо, яким він був!
Національний музей «Чорнобиль» відкрився 25 квітня 1992 року за ініціативою Міністерства внутрішніх справ України у спеціально реконструйованому історичному будинку Пожежної каланчі — пам’ятці архітектури початку ХХ століття, де раніше діяло Подільське пожежне депо. Важливо, що саме тут та у сусідньому будинку у 1980‑х роках розміщувалося Київське обласне управління пожежної охорони, яке взяло на себе основний удар у гасінні пожежі на Чорнобильській АЕС. У 1996 році музей отримав статус Національного.

Експозиція музею налічує близько семи тисяч експонатів: розсекречені документи, карти, фотографії, особисті речі ліквідаторів, а також пам’ятки народної архітектури Полісся, зібрані експедиціями у зоні відчуження. Вона розповідає про героїчну працю цивільних і військових, які ліквідовували наслідки найбільшої техногенної катастрофи сучасності, а також висвітлює постчорнобильську екологічну ситуацію та міжнародне співробітництво у сфері подолання наслідків аварії.


У жовтні 2024 року розпочалися реставраційні роботи: було виявлено аварійні ділянки даху та башти каланчі, проведено археологічні дослідження, артефакти яких поповнили фонди музею. 26 квітня 2025 року, у День пам’яті Чорнобильської катастрофи, музей тимчасово закрився для відвідувачів. Два з половиною роки тривали капітальний ремонт та оновлення експозиції. 27 квітня 2026 року, до 40‑х роковин аварії, музей знову відкрив свої двері.


Як зазначено на офіційному сайті: «Музей відмовляється від застарілих підходів до сприйняття Чорнобиля, що ґрунтувалися на страху, замовчуванні та стигматизації. Натомість він формує новий наратив – про силу, відповідальність і досвід, який об’єднує суспільство».

Сьогодні Національний музей «Чорнобиль» — це місце пам’яті героїзму та самовідданості ліквідаторів аварії на ЧАЕС; сховище унікальних реліквій Чорнобильського Полісся; сучасний музейний простір з інтерактивом та сторітелінгом; лабораторія сучасних досліджень; освітній майданчик із бібліотекою та навчальними просторами; відкрита платформа для дискусій та партнерських ініціатив; відправна точка масштабних проєктів, пов’язаних із темою Чорнобиля.

Оновлена експозиція також відображає події після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року: захоплення станції, її звільнення Силами оборони України та подальші систематичні обстріли дронами й ракетами. Автори прагнули зробити музей зрозумілим як для ліквідаторів, які можуть побачити свій подвиг у новому світлі, так і для дітей — щоб нові покоління у сучасній формі дізналися, що сталося у 1986 році.


У музеї діє освітній простір для дітей, включно з програмами для дітей з особливими потребами. Окрема інсталяція присвячена історії міста Чорнобиль до будівництва АЕС — адже воно відоме ще з часів Київської Русі.

Крім основної експозиції, відвідувачі Національного музею «Чорнобиль» мають ще одну цікаву нагоду — піднятися на пожежну каланчу, з якої відкривається дивовижна панорама Подолу. Звідси можна побачити стародавні квартали Києва, їхні храми та вулиці, що розкриваються перед очима у всій красі.

На каланчі також представлено проєкт «Що я бачу?», уперше ініційований ДІАЗ «Стародавній Київ» на дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря. Це інформаційні планшети, на яких графічно зображені краєвиди, що відкриваються з висоти — з відповідних точок. Здавалося б, навіщо дублювати малюнком те, що й так добре видно? Але сенс у тому, що навіть якщо немає туману, не кожен відвідувач може одразу розпізнати, які саме пам’ятки ховаються у цьому неймовірному краєвиді.

Стенди виготовлено з метою, аби кожен міг чітко зрозуміти, що саме він бачить перед собою. Адже з каланчі відкривається не лише загальна панорама Києва і Подолу, а й цілий «музей під відкритим небом» — десятки історичних споруд, храмів та архітектурних пам’яток. Інформаційні планшети допомагають розібратися, що і де розташоване, і таким чином поєднують живий краєвид із науково‑популярним поясненням.

Цей додатковий простір робить відвідування музею ще більш інтерактивним: він дозволяє не лише зануритися у тему Чорнобиля, а й відчути історичний Київ…
***
Тепер це чергове свідчення злочинної суті кривавої росії….
- Блог Дмитро Смотрич
Допоможи сайту
Україна Інкогніта – незалежний краєзнавчий проект, створений ентузіастами. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.
- Станьте нашим меценатом на Patreon
- 4149 6293 1537 9685 Карта ПриватБанк
-
Збір на оцифровку козацьких церков
(тисни на картинці, або скануй посилання на збір monobank):
Наші благодійники

Могила вояків-богданівців на Замковій горі

Андріївський узвіз 2в – шедевр “підпільного” архітектора

Хрестовоздвиженська церква – шедевр трьох знаменитих архітекторів

Андріївський узвіз 2-а – той, що пережив Велику пожежу

Річковий вокзал. Від “Ракет” до університету

Церква Миколи Чудотворця (на воді) – українське бароко, золотіщє і «рускіміръ»

Будинок з крилатим монстром – Велика Житомирська 8А

Свято-Вознесенський собор Флорівського монастиря

Тут жив перший головний архітектор Києва (Хорива № 13/11)
- Станьте нашим автором
Оберіть регіон Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Запорізька область Івано-Франківська область Кіровоградська область Київська область Крим Луганська область Львівська область Миколаївська область Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область Черкаська область Чернівецька область Чернігівська область Підтримати сайт
- Вхід
- Реєстрація
