Черговий кінокомікс вийшов яскравим, але нудним.
25 липня у світовий прокат вийшов 37-й фільм кіноселену Marvel. На нову “Фантастичну четвірку” студія явно робила велику ставку. Як і у випадку з Людиною-павуком, Дедпулом та Людьми Ікс, до загального світу повертаються популярні персонажі коміксів, які в кіно раніше існували в окремому просторі. Також глядачів мають зацікавити популярні актори у головних ролях та незвичайна естетика ретрофутуризму.
Але є кілька проблем. Так, паралельно вже вийшов цілком успішний Супермен, який покликаний відродити інтерес до DC – вічного конкурента Marvel. А збори та оцінки останніх картин киносвіту показують, що глядачі від неї втомилися. Мало того, це вже третій запуск «Фантастичної четвірки» у XXI столітті та третій фільм із Педро Паскалем за місяць.
А найгірше те, що сама стрічка, хоч і приваблює цікавими акторами та стилістикою, за підсумком виглядає прісною та нудною.
Про фільм «Фантастична четвірка: Перші кроки»
- Оригінальна назва The Fantastic Four: First Steps.
- Країна виробництва: США.
- Жанр: фантастика, бойовик.
- Дата виходу: 25 липня 2025 року.
- Тривалість: 1 година 55 хвилин.
- Режисер: Метт Шекман.
- У головних ролях: Педро Паскаль, Ванесса Кірбі, Ебон Мосс-Бакрак, Джозеф Куїнн, Ральф Айнесон, Джулія Гарнер, Наташа Ліонн, Пол Волтер Хаузер, Сара Найлз, Марк Гетісс.
Чотири роки тому четверо астронавтів вирушили до космосу і повернулися зі зміненою ДНК, яка зробила їх супергероями. Вони захищають Землю від усіляких лиходіїв і навіть закликають усі країни припинити війни. Паралельно персонажі вирішують сімейні питання. Так, Рід Річардс і його дружина Сью Шторм чекають на дитину, і майбутній батько хвилюється, чи не вплине їх мутація на плід.
Раптом планету прилітає Срібний Серфер і оголошує, що Землю скоро знищить Галактус. Четвірка вирушає в космос, щоб дати відсіч лиходію, але на місці розуміє, що той надто сильний. Галактус ставить їх перед неможливим вибором, і тепер героям доведеться вирішувати, чим вони готові пожертвувати заради порятунку.
Сюжет вийшов сумбурним
Дуету «Фантастичної четвірки» та «Супермена» далеко до легендарного «Барбенгеймера» дворічної давності. Але все ж таки паралелі та порівняння неминучі: один за одним у прокат виходять позитивні супергеройські фільми з ухилом у ретро. І в них показують ізгоїв із незвичайними силами та розмірковують про важливість сім'ї. Навіть костюми обох випадках сині.
Варто визнати, що в цій дуелі DC на чолі з Джеймсом Ганном виграє: «Супермен» вийшов більш струнким, цікавим та кумедним. Хоча творці «Фантастичної четвірки» теж не втретє переказували, як герої отримали свої сили, і просто у вступі представили їхню передісторію у вигляді телепередачі.
Але що дивно. Джеймс Ганн зробив свій фільм занадто швидким, а режисер Метт Шекман так і не зміг додати історії динаміки. Після необов'язкових сцен погоні за Людиною-кротом сюжет надовго заспокоюється: зав'язка триває близько 40 хвилин, хоча вся картина разом із титрами не дотягує до 2 годин.
Далі ж дія перетворюється на дивні стрибки між повним безумством та занудними обговореннями та очікуванням. Повернення персонажів на Землю — найхаотичніший момент чи не з усієї кіновселеної Marvel. Герої збігають від Галактуса і затягують Срібного Серфера в чорну дірку, Сью в цей час народжує, але для сутичок потрібна гравітація, тому четвірка вирішує раз махнути навколо найближчої зірки.
Звичайно, якщо ви дивилися «Акулій торнадо — 3», вас нічим не налякати: там героїня народжувала, падаючи з космосу в череві акули, а потім розпорювала їй живіт бензопилою. Але це було треш-кіно студії Asylum, а не блокбастер від Disney та Marvel!
На жаль, після цього герої півгодини просто хвилюються і думають, як перемогти лиходія. Зрозуміло, що автори хотіли показати драматичний вибір між сім'єю та всім світом. «Фантастична четвірка» і має бути такою: супергероїв зробили рідною вперше у коміксах. Але ж не можна подавати проблему настільки стереотипно і в лоб. Рід одразу викладає людям усю підноготну, а ті миттєво перетворюються на кровожерливих трусів. Щоб заспокоїти натовп, героям потрібно просто показати дитині — ось би справді всі конфлікти вирішувалися так.
Фільм незвичайно та приємно знятий
Режисер Метт Шекман не новачок у кіноселені Marvel: він створив весь міні-серіал «Ванда/Віжн». Саме це пояснює, чому студія обрала для такої значущої картини автора лише з одним повнометражним фільмом у багажі.
Перші та найкращі епізоди «Ванди/Віжна» — стилізація під старі серіали 50–80‑х років, де гротеск та нереалістичність постановки не заважають, а працюють на атмосферу. До виходу «Фантастичної четвірки» було незрозуміло, як продюсери хочуть інтегрувати неабияк застарілу команду до сучасного кіновселеного. Відповідь виявилася простою — ніяк.
Дія картини розгортається в альтернативному світі, що живе в естетиці ретрофутуризму. І це найкращий хід фільму. Він починається зі вступного слова телеведучого — його грає відомий за «Шерлоком» Марк Геттіс у безглуздій перуці. Загадкові записи з космосу герої слухають на вінілових платівках, і навіть машина, що літає, зберегла дизайн з далекого минулого.
Такий візуальний ряд допомагає не ставитися до того, що відбувається, серйозно і не чекати від історії хоч якоїсь реалістичності: якщо фільм виглядає як комікси з 60-х, то й сюжет може бути таким же наївним. Тому залишається тільки сміятися над злісною супермавпою, Людиною-кротом та величезними пузатими екранами на вулицях замість плазмових панелей.
І навіть мультяшні спецефекти, за які останніми роками заслужено лають Marvel, не так дратують. Хоча з якістю екшен-сцен справді багато проблем.
Крутим акторам просто нема чого грати
Історія з Педро Паскалем дивовижна. В останні роки він став загальним улюбленцем і дуже затребуваним актором. Але саме у липні 2025 року стався якийсь колапс. У західних соцмережах з'являються жартівливі ролики з кінотеатрів, де пропонують сходити на фільм із Педро Паскалем («Еддінгтон»), фільм із Педро Паскалем («Матеріалістка») або фільм із Педро Паскалем («Фантастична четвірка: Перші кроки»). Здається, такого не було навіть у Олександра Петрова.
Але якщо абстрагуватися від передозування одним актором, варто визнати, що це відмінний вибір на роль Ріда Річардса. Причому Паскаль нарешті розкриває важливу частину характеру персонажа, яку забували в попередніх екранізаціях. Містер Фантастік не просто вчений, здатний розтягувати кінцівки. Він геній, одержимий наукою, через що іноді погано знаходить спільну мову з людьми. У «Перших кроках» показали і цю частину: у Ріда та його дружини навіть виникають конфлікти через його раціональне мислення.
Ванесса Кірбі показує найцікавішу екранну Сью Шторм – рішучу і при цьому турботливу. А вже Джозеф Куїнн – ідеальний варіант Джонні Шторма. Не дарма артист усіх підкорив своєю експресією та гітарним соло у «Дуже дивних справах» — Людина-факел якраз додає у дію рок-н-ролу. А Бена, якого зіграв найменш відомий зі складу Ебон Мосс-Бакрак, зробили дуже м'яким і добрим, що чудово грає на контрасті з його страшною зовнішністю.
Ця команда могла б стати ідеальною Фантастичною четвіркою. Але, на жаль, саме “могла б”. Можливо, Метт Шекман надто довго працював із серіалами (він ставив епізоди «Ігри престолів», «Фарго» та «У Філадельфії завжди сонячно») і не зрозумів, як треба розкривати персонажів у повнометражному кіно. Так, режисер розумно не почав витрачати час на розповідь про набуття сил. Але про характери і сили таки хочеться знати більше — навіть тим, хто дивився попередні екранізації та читав комікси.
Персонажі ніби повернулися після перерви на другий сезон, і глядач уже повинен їх розуміти. Так що ставлення до героїв залежатиме лише від того, чи часто ви в дитинстві починали дивитись серіали відразу з середини. Якщо так, є шанс полюбити і «Фантастичну четвірку».
Хоча повірити в антагоністів не вийде, мабуть, ні в кого. Наперед варто сказати, що причіпки до жіночої версії Срібного Серфера безглузді. Це не аналог Норріна Радда, а інша героїня – Шалла-Бал, яка вже давно з'являється у коміксах. Інше питання, що всю її мотивацію та трансформацію характеру показали буквально за пару хвилин, і це виглядає незграбною спробою залатати сюжетні дірки. Пара фраз, один спогад – і найсильніший персонаж змінює бік.
Але остаточно все розвалюється на Галактусі. Не дарма у «Вторгненні Срібного Серфера» його показували лише до самого фіналу, а головним ворогом команди був глашатай лиходія. З тієї ж причини до Таноса в кіноселені готували роками: якби в одному з перших фільмів з'явився найсильніший лиходій, ніхто б і не зрозумів, наскільки він крутий і важливий.
Тут же одразу представляють вищу істоту, яка може пожирати цілі планети. Як донести до глядача його сили? Як логічно пояснити, що герої таки змогли його перемогти? І ніяк. За підсумком Галактус буде величезним і досить меланхолійним: йому нічим не нашкодити, тому він повільно ходить і бурчить, а потім вирішується само собою.
Великий плюс нової «Фантастичної четвірки» в тому, що це відомий та позитивний фільм із яскравими акторами. Він майже не прив'язаний до кіноселену, тому у творців є повна свобода в постановці.
Але, на жаль, сама картина здається надто простою. У ній мало цікавих подій та поворотів, багато розмов та особистої драми. Фільм повинен бути або довшим і докладнішим, або більш динамічним і насиченим, як «Супермен». Але історія губиться у сімейних проблемах.
