Коли хочеться розширити своє уявлення про світ, вирушаєш у подорож. Милуючись природою, культурними пам'ятками, витворами мистецтва, пізнаєш країни та континенти. Ось і мені захотілося побачити море, поплавати, погрітися на сонечку, подихати гірським повітрям, випробувати кухню іншого народу – і вирушила до Чорногорії, на узбережжі Адріатики.
Адріатичне море зовсім не таке, як Чорне – ніжніше та солоніше. Відпочинок на узбережжі Адріатики відрізняється розміреністю та неквапливістю. Пансіонати розташовані вздовж узбережжя. Дуже смачні обіди у місцевих відкритих кафе, незвичайні приправи. Повітря одночасно і морське, і гірське. Чорногорія – країна, де відпочинок порівняно недорогий.
Все узбережжя Будви, де я відпочивала, впорядковане, паралельно набережній – своє біле місто. Всі будівлі тут білі з синіми віконницями на вікнах та дверима, білими плитковими тротуарами, білими кафе, магазинчиками, ресторанчиками. Все дуже гарно. Яскраві фарби. Синє-синє море, жовтий пісок, яскрава зелень та біле місто.
Усі пляжі забираються двічі на день. Вхід на пляж безкоштовний, а лежаки, шезлонги, парасольки платні. Я була у вересні, коли дозріли всі фрукти. І було дивно, що ці фрукти під деревами, їх просто не встигали прибирати. Особливо – гранати, ці яскраві плоди були забуті на деревах чи під ними. Але хоч довкола багато фруктів, у курортний сезон все дорого.
А навколо дуже багато островів, що окремо стоять у морі або таких, як старовинний острів, на якому знаходиться замок Святого Стефана. До нього веде невелика дорога. А море біля острова дуже тихе. Якщо довго стояти на одному місці у воді, то починають підпливати невеликі рибки і покусувати.
Старе місто Будва як окремий невеликий острів. Вузькі вулички, двом важко розійтися на такій. Є вежа з годинником, який дзвонить о 8 і о 12 годині, і цей дзвін чути в новій, сучасній Будві, де в основному готелі та пансіонати, що приймають туристів з різних країн. Біля берега старої Будви швартуються яхти, катери.
Побувала я й у Цетіньї – колишня столиця Чорногорії. Це настільки маленьке місто, що ніяк не схоже на столицю: вулиці вузькі, громадського транспорту в місті немає, тільки приватні автомашини. Будинки одноповерхові та двоповерхові. Все місто можна пройти з кінця в кінець за 2-3 години. Є в ньому і резиденція короля зі змінною варти. А навпаки – французьке посольство. У старому місті – чоловічий діючий монастир. Його територія розташовується терасами у горах. Прямо в скелях вирубані будівлі, де мешкають ченці. Все виглядає велично, строго та красиво.
Що ще запам'яталося про це місто, так те, що шкіряне взуття там можна купити недорого. Звичайно, відпочинок чудовий, дуже багато цікавих місць. А які озера у горах! Поєднання гірського та морського повітря незвичайне, ніби потрапляєш у екологічно чисте місце. Так воно й є. У Чорногорію можна летіти літаком, а можна автобусом, як це зробила я. Автобусом проїхали територією Польщі, Чехії, Австрії. І відвідали дві столиці Європи: Відень та Будапешт.