Для любителів портретів та мобільної зйомки загалом.
Ще кілька років тому середній клас у світі смартфонів означав компроміс на компромісі: начебто і топ, але чогось обов'язково не вистачало. Сьогодні все інакше. З розвитком енергоефективних чіпів та ІІ виробники навчилися робити по-справжньому цікаві пристрої – з відмінними камерами, потужною начинкою та приємною ціною. Тримаєш у руках і не розумієш: а чи потрібний тоді флагман? Все це можна застосувати і до героя сьогоднішнього огляду – Honor 400 Pro. Давайте знайомитись ближче.
Технічні характеристики
| Операційна система | Android 15, MagicOS 9 |
| Корпус | Метал + скло NanoCrystal Shield |
| Вологозахист | IP68/IP69 |
| Екран | OLED, 6,7 дюйма, 2800 × 1280 пікселів, яскравість – до 5000 нит, 120 Гц, підтримка HDR Vivid |
| Процесор | Snapdragon 8 Gen 3 (4 нм), 8 ядер до 3,0 ГГц, GPU Adreno 750 |
| Пам'ять | 12 ГБ – оперативна; 256 ГБ / 512 ГБ – вбудована |
| Камери | Основна: головна – 200 Мп, f/1.9, PDAF, OIS; телевізор – 50 Мп, f/2.4, PDAF, OIS і триразовий оптичний зум; ширококутна – 12 Мп, f/2.2, PDAF Фронтальна: 50 Мп, f/2.0 + 2 Мп f/2.4 |
| Комунікації | 2G, 3G, LTE, 5G, Wi-Fi 7, eSIM, Bluetooth 5.4, NFC, ІЧ-порт |
| Навігація | GPS / A-GPS / ГЛОНАСС / BeiDou / Galileo / QZSS |
| Акумулятор | 6 000 мА · год. Зарядка: 100 Вт – провідна, 50 Вт – бездротова (у тому числі реверсивна) |
| Роз'єми | USB Type-C 2.0 |
| Габарити | 160,8 × 76,1 × 8,1 мм |
| Вага | 205 г |
| Додатково | Ультразвуковий сканер відбитка пальця, стереодинаміки, ІЧ-порт |
Дизайн та ергономіка
Honor 400 Pro має приємну зовнішність, навіть незважаючи на помітний блок камер ззаду. Всі ми давно звикли до того факту, що висока якість зйомки — це значний за розмірами фотомодуль. Тут смартфон одразу натякає на свої амбіції.
Рамка корпусу заокруглена, але не настільки, щоб апарат вислизав з рук. У долоні він лежить зручно. Самі торці, до речі, із пластику, який дуже хоче здаватися металом. Він матовий і не збирає відбитків пальців.
Задня поверхня за відчуттями скляна, теж матова і дуже приємна. У моєму випадку вона сіра, але є варіант у чорному виконанні.
Корпус загалом майже не маркий – користуватися приємно. У комплекті м'який прозорий силіконовий чохол.
Вже згаданий блок камер має металеву підкладку, шар скла поверх і три фотомодулі, що виступають. Без урахування цього «сендвіча» товщина пристрою становить 8,1 мм при вазі 205 г — це непогано для власника екрану 6,7 дюйма.
По складанню та тактильним відчуттям Honor 400 Pro викликає лише позитивні емоції, незважаючи на пластик в основі. Корпус захищений від вологи та пилу за флагманським стандартом IP68/IP69, а стійкість до ударів та падінь підтверджена сертифікатом SGS 5 зірок. Останній не гарантує якоїсь особливої бронебійності, але як додатковий знак надійності цілком собі.
Екран
Honor 400 Pro отримав 6,7-дюймовий OLED-дисплей з роздільною здатністю 2800 × 1280 пікселів, щільністю 460 ppi і частотою оновлення 120 Гц. Скло трохи заокруглене по краях, але не так сильно, як у флагмана Honor Magic 7 Pro, і це плюс. Також зверху по центру тут є трохи компактніша «пігулка» на дві фронтальні камери.
Екран підтримує повне охоплення колірного простору DCI-P3 та максимальну яскравість у HDR-режимі до 5 000 нит. На сонці проблем із читальністю немає навіть у звичайних сценаріях месенджера та браузера, не кажучи вже про HDR-сумісний контент. А напрочуд низький показник мінімальної яскравості — близько 1,5 нит — дозволяє з комфортом використовувати смартфон у повній темряві.
З ШИМ теж все гаразд: частота 3840 Гц робить мерехтіння непомітним оку. Додатково є режими природного тону та зниження синього світла, які також зменшують стомлюваність очей. Вони винесені до окремого пункту налаштувань HONOR Eye Comfort. Там же є опція зменшення симптомів заколисування – на випадок, якщо дискомфортно дивитися на екран у транспорті, що рухається. З нею на дисплеї відображаються точки-орієнтири, які переміщуються та змінюють розмір під час руху пристрою. Вони допомагають синхронізувати зорові відчуття з тими, що приймає вестибулярний апарат. І це дійсно працює, але спочатку смартфон може бути незвично користуватися.
Система
Honor 400 Pro працює на базі Android 15 з оболонкою MagicOS 9. Вона візуально проста, зрозуміла і не перевантажена меню та підменю. В останніх версіях помітно прокачали персоналізацію – в налаштуваннях робітника з'явився новий блок налаштувань шпалер, теми, стилю значків та макет екрану.
Іконки можна адаптувати під колір тла, причому тепер перефарбовуються майже всі, включаючи сторонні програми. Для стандартних інструментів — на зразок годинника, погоди чи галереї — передбачені віджети різних розмірів, для гнучкого налаштування головного екрана.
Шторка двосторінкова: панель повідомлень з одного боку екранного вирізу та швидкі налаштування з іншого. Перемикатися між ними можна свайпом убік. Елементи на кшталт таймера, плеєра або індикатора виклику можуть автоматично “виїжджати” в цей виріз.
Також з'явився гугловий пошук по об'єктах на екрані – затискаємо навігаційну панель знизу та обводимо, що шукаємо. Іноді дозволяє швидко знайти у пошуку якусь річ із зображення або дізнатися місце по фото.
З нового — ІІ-функції до роботи з текстом, наприклад «Ai-лист». Це опція контекстного меню, яка допомагає писати щось із нуля за допомогою ІІ, редагувати та виправляти помилки. Приємно, що цей інструмент не закопаний в окремій програмі, а працює скрізь, де можна виділити текст — спеціальний інтерфейс можна відкрити навіть поверх Telegram або браузера.
Також є чат-перекладач на базі ІІ, синхронний переклад на дзвінках, можливість перетворювати мову в текст у вигляді субтитрів – все відповідно до трендів.
Фірмовий Magic Portal теж на місці – цей інструмент дозволяє швидко перетягувати контент і файли між програмами.
Продуктивність
Смартфон отримав Snapdragon 8 Gen 3 — це флагманський 4‑нм чіп минулого року з графікою Adreno 750. Загалом його більш ніж достатньо для всіх потреб, включаючи мобільні ігри, але невелика затримка при обробці кадрів з камери все ж таки є — секунда-півтори. Зауважте це, тільки якщо знімаєте і одразу переглядаєте.
Процесор доповнений 12 ГБ оперативної пам'яті і 512 ГБ вбудованої – саме для любителів мобільної зйомки, які не звикли до вивантаження фото в хмару.
За продуктивністю загалом претензій немає, але CPU Throttling Test фіксував помітний тротлінг у двох із чотирьох вимірів. У повсякденних сценаріях проблемою це не стало, все завжди працювало швидко та чуйно.
Камери
Можливості зйомки – головна фішка цього смартфона та лінійки загалом. Honor 400 Pro пропонує потрійну камеру з модулями на 200 (основний), 50 (телевик) та 12 Мп (ширококутний). Фронтальна – на 50 Мп.
Основний модуль
Основна камера отримала великий сенсор 1/1,4 дюйма, діафрагму f/1,9 та оптичну стабілізацію зображення (OIS), доповнену також електронною (EIS). Знімає модуль чудово навіть при нестачі освітлення.
1/0
2/0
3/0
4/0
5/0
6 / 0
Після Honor Magic 7 Pro відчуваються трохи інші алгоритми обробки (наприклад, сонце тут завжди круглий млинець без домальовування променів), але критичної різниці в більшості сценаріїв немає, хоча Honor 400 Pro сильно дешевше за свого «старшого брата» (принаймні в офіційному роздробі).
Тут же зазначу, що Honor 400 Pro не має флагманського режиму HD Super Burst, який буквально зупиняє час і дозволяє робити чіткі кадри динамічних об'єктів навіть на зумі. Але є режим захоплення рухів, який теж непогано справляється зі своїм завданням.
Телевік
Куди цікавіша телефотокамера на 50 Мп з великим сенсором Sony IMX856, що пропонує оптичний зум ×3 без втрат і пристойний гібридний ×6. Це цілком робочі еквіваленти фокусних відстаней 68 та 135 мм. З ІІ обробкою кадри на такому наближенні виходять дуже круті. Єдина причіпка – відмінності в кольоровій гамі на ×2 та ×3.
1/0
2/0
3/0
4/0
5/0
6 / 0
7/0
8/0
9/0
10/0
11/0
12/0
Якщо ж хочеться «дістати» щось дуже далеко, є ІІ-зум («AI-суперзум»). Він підвищує чіткість кадрів на виході, коли ви знімаєте з наближенням від 15 і далі (максимум 50).
Що здивувало: для кадрів на великому масштабі виробник реалізував спеціальний ІІ-апскейлер (так і називається, «AI-апскейл»), який пропонується автоматично при перегляді отриманого фото.
Тобто спочатку кадри намагається врятувати ІІ-зум, а потім його полірує ІІ-апскейл, що непогано розпізнає траву, волосся та вії. Цей дует не витягує кожен кадр на умовних 20 або 30, але точно їх поліпшить. Приклад вище – саме зум 30: так апскейла і після.
Портретна зйомка
Окремо варто поговорити про портретну зйомку, що працює на базі основної камери та телевізора. У Honor 400 Pro, як і на попередніх моделях лінійки, є спеціальні режими для гарних портретів Harcourt, розроблені спільно з однойменним паризьким фотоательє. Це три готові пресети, що дозволяють робити естетичні кадри з приємними тінями і тоном шкіри або не менш стильні чорно-білі знімки.
1/0
2/0
3/0
4/0
5/0
Портрети Harcourt я вперше оцінив ще на Honor 200, але тут за рахунок якісніших сенсорів результат на голову вищий. Не менш крутими виявилися 6 нових фільтрів з імітацією плівки Fuji та Kodak — нейтральні, холодні, теплі, у стилі ретро, із зернистою текстурою тощо. Це чудовий бонус для експериментів з портретами – таких фільтрів немає навіть у флагманському Magic 7 Pro.
Ширококутна камера
1/0
2/0
3/0
4/0
5/0
Третя камера на 12 Мп тут як приємний додаток для любителів широкого кадру та зйомки архітектури. Модуль непоганий, але трохи «світліший», ніж основний, і, звичайно, не такий чіпкий.
Селфі-камера
Фронтальний модуль Honor 400 Pro на 50 Мп доповнений датчиком глибини, що допомагає робити приємне розмиття фону. На вибір два кути зйомки та звичні налаштування ретуші. Результат майже завжди радує, якщо підібрати потрібне вашій особі згладжування та освітлення. Але краще з цим не переборщувати, щоб сильно не страждала різкість.
1/0
2/0
Не сподобався лише штучний блиск у власних очах. Було б чудово, якби він був справжнім, але це вже не в повноваженнях Honor.
Обробка фото
Алгоритми є алгоритмами, але часто щось хочеться підправити руками, прибрати з кадру або підсвітити. Для цього фірмова галерея пропонує «AI-редактор» з рядом корисних інструментів. У тому числі:
- «Видалення перехожих з AI» — звична гумка для видалення зайвих об'єктів, яка автоматично визначає та видаляє випадкових перехожих у кадрі.
- Face Tune – дозволяє відкрити очі людині на фото, якщо той випадково моргнув.
- “AI-прикраси” – набір інструментів для матування шкіри, підтяжки щік і, що найкрутіше, видалення темних кіл під очима (must have).
- AI Cutout – швидке видалення та заміна фону.
- «AI-розширення» — домальовування кадру з країв, якщо, наприклад, випадково щось обрізали під час зйомки (тільки не намагайтеся домалювати обличчя).
Звичайно, всі ці AI-шильдики вже набридли, але самі функції працюють відмінно. Та сама гумка — не проста генеративна заливка, а аналіз об'єкта, акуратне видалення та заповнення порожнин з урахуванням контексту. І працює це справді непогано. Часто рятує, якщо треба прибрати візуальне сміття. Розширення зображення також цілком прижилося.
Автономність та зарядка
Смартфон отримав кремній-вуглецевий акумулятор на 6000 мА · год. З максимальною частотою оновлення та рідною роздільною здатністю екрану він цілком витримує день активного використання — навіть із сотнею кадрів.
У комплекті традиційно компактна і потужна зарядка на 100 Вт, але лише з одним портом USB-A. З нею смартфон повністю відновлює заряд приблизно за 45 хвилин, а на 50% потрібно лише 15. З такими швидкостями можна забути про нічну зарядку — вистачить і ранкового підживлення.
Також підтримується бездротове заряджання на 50 Вт. Але сумісний зарядний пристрій, що забезпечує таку потужність, ще доведеться пошукати. Ну а загалом підійде будь-який Qi-аксесуар, і працює підживлення навіть через комплектний чохол.
Підсумки
Поки флагмани стають дедалі дорожчими, смартфони на клас нижчі — топові середнячки або так звані субфлагмани — стають все цікавішими. Вони вже досить потужні та автономні, щоб не вважати начинку компромісом, і круто знімають, пропонуючи навіть триразовий оптичний зум та виразні портрети. Саме портрети виділяють Honor 400 Pro на тлі нечисленних конкурентів, які намагаються запропонувати той самий максимум можливостей за розумні гроші.
Крім камери смартфон приємно здивував корисними ІІ-функціями, які реалізовані тими, хто дійсно користувався цим гаджетом. Той самий апскейлер для зуму — абсолютно логічне рішення. Адже сам по собі зум від 10-15 разів майже завжди марний. Тут же його спробували врятувати, щоб він був не цифрою у списку характеристик, а чимось юзабельним. І це лише один із прикладів уваги до важливих деталей користувальницького досвіду. Такі дрібниці зазвичай не впадають у вічі, але саме вони відрізняють продуманий смартфон від простого набору крутих характеристик.
