А мені розум дорожчий за «Вагітну о 16».
Останні 10 років я живу без кабельного чи супутникового телебачення — але при цьому дивлюсь що-небудь на телевізорі практично щовечора. І це або YouTube, або контент, за який я плачу: як правило, у форматі підписки або оренди цифрових копій фільмів, але з недавніх пір поставила за мету зібрати добірку найулюбленішого на фізичних носіях. Але це, як кажуть, зовсім інша історія.

Вихідно я вирішила відмовитися від телебачення просто як експеримент, коли винайняла квартиру і вперше сама вибирала, на які послуги провайдера мені погоджуватися, а на які — ні. Переїжджала я з тих пір близько п'яти разів, але жодних антен за вікном чи ТВ-приставок у мене досі немає. І ось чому я помру на цьому пагорбі.
1. Так я рятуюсь від реклами
Якщо ви пробували дивитися телевізор, то напевно розумієте, про що я: майже кожні 15 хвилин телеканали пропонують подивитися нове шоу, оформити кредит або купити ковбасу і норкову шубу з неймовірною знижкою (а краще всі ці речі відразу). Як правило, рекламну паузу пускають у моменти максимальної напруги, щоб глядач не перемикав канал, бо раптом затримається на хвилину і пропустить розв'язку.
Це бісить, але не так сильно, як переривання на рекламу прямо серед діалогу. У фільмі герой свариться з подругою, а замість репліки у відповідь — реклама банківської картки. Занурення якось губиться.
Так, звичайно, рекламна пауза дає час оновити снеки або налити свіжий чай (а то й чайний гриб), але знаєте, що дає такий самий результат? Кнопка паузи у медіаплеєрі. Яку можна натиснути будь-якої миті і не боятися, що, коли продовжиш відтворення, пропустиш частину наступної сцени.
2. Немає бажання перемикатися та відволікатися
Власне, продовження попереднього пункту. Поки що на одному каналі йде реклама, чому б не подивитися, що на сусідніх? Ти переходиш, починаєш дивитись епізод шоу із середини, а коли нарешті зрозумів, що відбувається, і трохи втягнувся, реклама починається і тут.
У результаті може виявитися, що в спробах не зомбуватися рекламою ти дивишся чотири речі паралельно, пропускаючи солідні шматки і до ладу не занурюючись в жодну з них. Якийсь телевізійний тикток виходить.
3. Фільми зручніше дивитися повністю
Рекламний час на великих каналах коштує дорого, тому логічно, що його вигідно робити більше. І робиться це не лише збільшенням частоти та тривалості рекламних пауз, а й скороченням контенту: фільми та серіали можуть прискорювати або взагалі вирізати з них окремі репліки та сцени. І якщо це не п'ятдесятий перегляд, на якому ви вже чітко відчуваєте, що ось тут саспенс якось підозріло мало і все розвивається занадто швидко, підступ легко не помітити.
З трохи очевидніших неприємних моментів — цензура та вирізування сцен, які не підходять за рейтингом чи іншими настановами. Так, звичайно, російський онлайн-кінотеатр з великою ймовірністю також міститиме урізану версію (згадати хоча б історію з порізаною «Ейфорією», від якої залишили добре якщо половину), але хто шукає — той знайде повну версію. Я про Blu-ray з режисерською версією, якщо що.
4. Скромний вибір контенту

Навіть якщо до тарифу входить кілька сотень каналів, їхня сітка мовлення розписана на цілий день, і цілком може виявитися, що в момент, коли ти хочеш щось подивитись, в ефірі немає жодного цікавого шоу чи серіалу: одні новини, музичні кліпи та радянське кіно.
Причому не кожен канал має величезний пул ліцензій, а ті, що є, часто не найсвіжіші. Так, у перегляді того ж таки «Гаррі Поттера» по СТС під Новий рік є свій шарм, але такі влучення — скоріше виняток, ніж правило (та й «Гаррі Поттера» на російському ТБ показувати давно заборонено). В інших випадках черговий показ бойовика з нульових викликає скоріше роздратування: ну скільки можна крутити те саме?
І це не зважаючи на те, що деяких категорій взагалі не знайти. Я, наприклад, досить часто дивлюся аніме, і, хоча навіть на тому ж «Кінопошуку» можна спокійно побачити як шедевральну «Атаку титанів», так і «синю в'язницю», що викликає guilty pleasure, на російському ТБ з таким контентом зовсім туго. Схоже, часи “Наруто” по 2×2 пішли безповоротно. Вважаю, що у фанатів менш мейнстрімного кіно на кшталт робіт студії A24 при погляді на програму телеканалів будуть ті самі проблеми.
5. Хочеться вибирати мову та озвучку
На відміну від онлайн-кінотеатрів та навіть YouTube телеканали не вміють перемикати озвучку та додавати субтитри. Через це з телевізором не вийде вивчати англійську з серіалів. А враховуючи, що американські шоу часто дублюються російською прямо поверх англомовної доріжки, місцями виходить таке місиво, що з субтитрами було б просто зрозуміліше.
6. Включаю інтернет-телебачення, коли потрібно
Якщо так вийде, що ТБ все ж таки знадобиться (наприклад, для ексклюзивної телетрансляції або точних за часом курантів), завжди можна використовувати інтернет-телебачення IPTV, що часто пропонують провайдери разом з тарифом інтернету або за невелику доплату.

Також доступ до телеканалів входить у підписки багатьох онлайн-кінотеатрів, тож дивитися можна хоч на телевізорі, хоч на мобільних пристроях. І без будь-яких антен, тюнерів та приставок.
А ви як належите до звичайного ТБ? Дивіться чи перейшли на платний контент?
Sourse: Джерело