Знайдена в чилійській пустелі Атакама скам’янілість зуба капібари, вік якої сягає майже дев’яти мільйонів років, може змінити наше уявлення про це стародавнє посушливе місце.
Дослідники з Університету Аризони та інших установ оголосили про виявлення скам’янілого зуба капібари в Чилі, якому близько дев’яти мільйонів років. Ця знахідка може переглянути наше розуміння регіону, де її було виявлено, – пустелі Атакама. Її наявність свідчить про те, що принаймні частини цієї пустелі, однієї з найстаріших на Землі, колись не були такими посушливими.
«Присутність Cardiatherium в регіоні Атакама вказує на існування значно вологіших умов вздовж узбережжя Тихого океану в пізньому міоцені, ніж спостерігається сьогодні», – написали вони у своїй статті, опублікованій цього місяця в журналі Scientific Reports.
Революція капібар
Капібари – найбільші сучасні гризуни, з яких донині збереглося лише два види. Ці рослиноїдні тварини мешкають майже в усіх країнах Південної Америки, за винятком Чилі. Сам по собі цей факт зробив би відкриття команди надзвичайним, але саме місце знахідки робить його ще більш дивовижним.
Зуб належить представнику нині вимерлого роду Cardiatherium, який, ймовірно, був прямим предком сучасних капібар. Датований приблизно 8,8 мільйонами років тому, він був знайдений у відкладеннях, що накопичилися в мілководному морському середовищі формації Баїя-Інглеса – багатого на викопні регіону в пустелі Атакама.
Пустеля Атакама розташована вздовж узбережжя північного Чилі. Це одна з найсухіших областей у світі, і вважається, що вона безперервно перебуває в цьому гіпераридному стані щонайменше 40 мільйонів років, що робить її найстарішою не полярною пустелею на Землі. Капібари, тим часом, є напівводними тваринами і потребують багато води та рослинності водно-болотних угідь для процвітання – практично протилежність тому, що нині пропонує регіон Атакама.
«Знайти зуб капібари в морських відкладеннях в одному з найсухіших регіонів Землі – це просто неймовірно», – заявила головна авторка дослідження Прісцилла Мартінес, докторантка кафедри геологічних наук Університету Аризони, у прес-релізі університету.
Самого лише зуба капібари може бути недостатньо, щоб спростувати уявлення про те, що Атакама завжди була виключно пустелею. Але дослідники також знайшли докази існування пальм та інших квіткових рослин, які, ймовірно, існували приблизно в той час, коли жила ця капібара. Зібравши все це докупи, дослідники стверджують, що частини південної Атаками колись були багаті на прісноводні екосистеми, які могли б стати ідеальним постійним домом для стародавніх капібар.
Ще багато чого потрібно дізнатися
Дослідники зазначають, що залишається багато невирішених питань щодо цього відкриття та його наслідків. Точна структура екосистем, які з’єднували Чилі з рештою Південної Америки, де мешкали ці капібари, досі незрозуміла, хоча дослідники представили два різні гіпотетичні шляхи у своїй статті. І ми досі не знаємо, чому регіон Атакама з часом втратив ці середовища існування.
Пошук відповідей на ці та інші запитання може надати важливі уроки для сьогодення, кажуть дослідники.
«Чим краще ми розуміємо пустелі, які надзвичайно чутливі до змін клімату, включаючи коливання інтенсивності мусонів з року в рік, тим краще ми зможемо прогнозувати їхню довгострокову долю», – сказала Мартінес. «І якщо ми зможемо зрозуміти минулі зміни клімату, які не мали нічого спільного з людьми, це дасть нам базу для розуміння того, як клімат може змінюватися з часом за участю людей».
Капібари відомі як одні з найспокійніших тварин у світі. Тепер вони ще й вчителі історії.