Нещодавні знімки космічного телескопа “Хаббл” виявили хвилю у формі десятикутника навколо південного полюса Сатурна. Це явище, що нагадує відомий гексагон на північному полюсі планети, може свідчити про схожі атмосферні процеси, які раніше не спостерігалися.
Коли космічні апарати “Вояджер” пролітали повз Сатурн у 1980 році, вони зафіксували незвичайне явище: величезний шестикутний вихор, що обертався навколо північного полюса планети. Цей загадковий гексагон зберігається десятиліцями, залишаючись однією з найтаємничіших особливостей Сатурна. Тепер астрономи, схоже, виявили щось ще більш дивовижне – подібний патерн, що формується на протилежному боці планети.
Знімки, зроблені космічним телескопом “Хаббл”, показали зростаючу хвилю у формі десятикутника навколо південного полюса Сатурна. Цей 10-кутний вихор, ймовірно, розвинувся між 2023 та 2025 роками і, на відміну від свого північного аналога, що залишається стабільним понад 40 років, може еволюціонувати. Нове відкриття детально описано в статті, опублікованій у журналі Science Advances.
Шторм наростає
Шестикутний шторм на Сатурні є однією з найпривабливіших рис газового гіганта. Вчені вперше спостерігали цей шестикутний вихор у 1988 році, переглядаючи дані прольоту “Вояджера” повз Сатурн. Траєкторії космічного апарату не дозволили зафіксувати весь гексагон, який удвічі ширший за Землю.
Лише через роки, коли космічний апарат “Кассіні” досяг Сатурна, вчені змогли побачити цей масивний шторм у всій його величі. Шторм має ширину приблизно 30 000-32 000 кілометрів, а струменеві течії простягаються приблизно на 300 км над верхівками хмар.
Зважаючи на довгострокову стабільність північного гексагону, вчені сподівалися знайти подібну хвилю в одному з двох субполярних струменів у південній півкулі Сатурна. Однак, незважаючи на десятиліття пошуків, жодної іншої хвилі на південному полюсі чи будь-де ще на планеті не було виявлено.
Через нахил осі обертання Сатурна його південний полюс був невидимий із Землі з 2012 року. Лише у 2023 році вчені змогли побачити південну півкулю планети. У жовтні того ж року зображення з “Хаббла” вперше показали 10-кутну полігональну структуру на південному полюсі Сатурна. Коли південна півкуля стала більш видимою, форма десятикутника стала чіткішою у серпні 2024 року.
Через рік знімки “Хаббла” показали повністю сформовані 10 кутів десятикутника. Три сторони десятикутника були дуже помітними, чотири – менш вираженими, а решта три – ще менш чіткими, згідно з дослідженням.
Шторм-близнюк
Спостереження свідчать, що десятикутний шторм сформувався нещодавно і ще продовжує рости. На відміну від свого північного аналога, довготи вершин десятикутника зсуваються вперед і назад приблизно кожні 32 дні. Їхній рух вказує на те, що ця дивна 10-кутна форма може бути не жорсткою структурою, а скоріше мінливою атмосферною хвилею, що утримується на місці вигнутим шляхом потужного струменевого потоку.
“Ці властивості руху десятикутника вказують на існування складної динамічної поведінки, яка ніколи не спостерігалася у гексагоні, і стають предметом, що заслуговує на майбутню увагу”, – пишуть автори у своїй статті.
Щоб краще зрозуміти, як сформувався десятикутник, дослідники використали симуляції моделі мілководдя для відтворення його поведінки. Їхні результати припускають, що така форма могла виникнути внаслідок повторюваних збурень на піку струменевого потоку – або, можливо, була спричинена великим вихором, що обертається проти годинникової стрілки на північ від нього.
Якщо це так, десятикутник може бути тимчасовим, еволюціонуючим явищем, тоді як гексагон є стійкою хвилею, яка залишалася стабільною протягом десятиліть, незважаючи на сусідню штормову активність. Це нове відкриття надає нового розуміння того, як формуються та еволюціонують шторми на різних світах, і додає ще більше інтриги до 40-річної загадки Сатурна.