Найшвидше на планеті, що нагрівається, стикається з кризою питної води.
Оскільки забруднення від викопного палива підвищує глобальні температури, жодне місце на Землі не нагрівається швидше, ніж норвезький архіпелаг Шпіцберген. Тут температури зростають у п’ять-сім разів швидше, ніж середній світовий показник, і для мешканців Лонг’їра це може означати, що їхнє водопостачання перебуває під загрозою.
Лонг’їр, з його населенням приблизно 2400 осіб, є столицею та найбільшим заселеним пунктом Шпіцбергену. Це також одне з найпівнічніших поселень у світі, розташоване всього за 800 миль (1300 кілометрів) від Північного полюса. Сьогодні економіка Лонг’їра значною мірою залежить від туризму, але в 1900-х роках це було вуглевидобувне місто. Завдяки зміні клімату місцева геологія, яка дозволила цій галузі процвітати, тепер загрожує резервуару-ставку під назвою Ісдаммен, єдиному джерелу питної води міста.
У вересні 2025 року аналіз очищеної питної води з Ісдаммен виявив небезпечно високий рівень марганцю – важкого металу, який може бути нейротоксичним у високих дозах або внаслідок тривалого впливу. Протягом останнього року місцева влада радила мешканцям Лонг’їра не пити водопровідну воду. Натомість вони можуть наповнювати ємності в супермаркеті, де Svalbard Brewery постачає резервуар з безкоштовною очищеною питною водою.
Рівні марганцю знизилися з вересня 2025 року і більше не становлять загрози для здоров’я, але вони все ще перевищують безпечну межу – так само, як і рівні сульфатів та нікелю. Через це місцева влада все ще рекомендує уникати водопровідної води.
Дослідники, які вивчають джерело забруднення, вважають, що воно походить від швидкого танення вічної мерзлоти, яке може оголювати корінні породи та дозволяти металам вимиватися в Ісдаммен.
«Поєднання танення вічної мерзлоти та сланцевих порід, що містять мінерал пірит, або «золото дурнів», спричиняє забруднення водопостачання», – розповіла The Guardian Маржолейн Верре, експерт з вічної мерзлоти та доцент арктичної геології в Університетському центрі Шпіцбергену.
Вічна мерзлота під загрозою
Слід уточнити, що пірит не є прямим джерелом цього забруднення металами. Але коли цей мінерал контактує з водою та киснем, він проходить реакцію, що називається окисненням, яка виробляє кислоту, пояснила Верре.
«Кислота, що утворилася, тепер може вимивати важкі метали з цих порід у водойми», – сказала вона. «Проблема, з якою ми стикаємося тут, у Лонг’їрі, – це марганець, але з порід можуть вимиватися й інші забруднювачі», як свідчать підвищені рівні сульфатів і нікелю.
Цей шлях видається ймовірним, але розуміння того, звідки насправді береться вода в Ісдаммен, буде ключовим для підтвердження джерела забруднення металами. Науковці з SINTEF, великої незалежної дослідницької організації, працюють над відповіддю на це питання.
«Ми не знаємо напевно, як змінюватимуться водні канали та якість води в міру танення вічної мерзлоти», – сказала керівник відділу досліджень SINTEF Ганне Квітсанд у дописі в блозі, опублікованому раніше цього року. «Нам потрібно ретельно це дослідити», – зазначила вона.
Якщо танення вічної мерзлоти є винуватцем, Верре вважає, що криза водопостачання Лонг’їра може стати попередженням для інших арктичних спільнот. Регіон нагрівається вчетверо швидше, ніж решта світу, і експерти вважають, що до 2050 року вічна мерзлота в циркумполярній зоні вічної мерзлоти може скоротитися на 42%.
«Ці інгредієнти (породи, багаті на пірит і важкі метали) та танення вічної мерзлоти присутні й в інших частинах Арктики, тому це може бути перший приклад того, як зміна клімату впливає на прісну воду, наприклад, на півночі Канади та Аляски», – сказала Верре.
Джерело новини: gizmodo.com