Лише кілька днів тому світ вразила новина про пограбування Лувру – одного з найзнаменитіших музеїв на планеті. Особливо вражає зухвалість цього злочину: масу унікальних коштовностей винесли при світлі дня менше, ніж за 10 хвилин. Ось тільки це далеко не перший випадок, коли французький музей зазнає пограбування, а рахунок викрадених експонатів обчислюється вже десятками.
Гучне та зухвале пограбування Лувру 2025 року вразило багатьох, але воно було далеко не першим.
Нещодавнє пограбування Лувру 19 жовтня 2025 року просто підірвало світовий порядок денний: серед білого дня у вихідний день чотири особи, переодягнені у форму співробітників установи, увійшли до одного з найпопулярніших музеїв і примудрилися забрати вісім експонатів, які відносяться до цінностей монархів Франції, перш за все, епох. Потім грабіжники сіли на скутери і поїхали – за інформацією редакції novate.ru, на все у них пішло лише 7 хвилин, а збитки склали нечувані 88 мільйонів євро.
Деякі коштовності, викрадені з Лувру 19 жовтня 2025 року.
Саме собою це пограбування вражає, але якщо заглибитися в обставини появи Лувру, це відчуття посилиться багаторазово. Адже музей з'явився у 1793 році як об'єкт, де охоронялися вилучені у поваленої монархії коштовності та велика колекція зібраних рядом королів творів мистецтва, які стали державною власністю. Але історія Лувру ніби демонстративно доводить, що зі своїм головним завданням він не справлявся як слід, адже пограбувань було жодне й ні два, а висновків, схоже, так ніхто й не зробив.
Галереї Луврського палацу стали пристосовувати до офіційного музею після Великої Французької революції.
Заради справедливості, варто зазначити, що трохи менше століття після створення музею там справді ніщо не пропадало, але ось з початку 1890-х рр. трапилася ціла низка пограбувань. У перші 10 років були вкрадені різні предмети – від алебастрових статуеток до табакерок. Інформації про ці зникнення залишилося мало, а були ще й такі, про які навіть не згадувалося в офіційній документації. Але на початку ХХ століття трапився справді кричущий випадок, який ледь не позбавив публіку одного з головних шедеврів світового мистецтва.
Гравюра з панорамою Лувру ХІХ століття.
Так, 1911 року італієць Вінченцо Перуджа, найнятий для роботи з експозиційними вітринами, у формі співробітника музею забрав одну картину. І начебто нічого екстремального в черговій крадіжці, але це був легендарний «Портрет пані Лізи дель Джокондо», яка тоді ще не набула нинішньої всесвітньої популярності. Пропажу виявили взагалі лише через добу, а Перуджу ловили два роки – він попався на спробі перепродати «Мону Лізу» до одного з італійських музеїв. Цікаво, що свої дії Вінченцо пояснював патріотичними мотивами – нібито він вважав, що якщо картину написав італієць да Вінчі, то вона має повернутися і зберігатися на Батьківщині.
Грабіжник Вінченцо Перуджа (ліворуч) та «Мона Ліза» після повернення до музею.
Через 30 років Лувр вразила вже масова втрата експонатів, але тоді це відбувалося по всій Європі. Йдеться про події Другої світової, коли німці вивозили з окупованих територій перлини фондів місцевих музеїв. Але Лувру тоді ще пощастило з директором, який організував евакуацію найцінніших об'єктів у провінції, і ті загарбники не дісталися. Втім, масу експонатів музей таки втратив: наприклад, було вивезено частину експозиції східних старожитностей, проте практично все в результаті вдалося повернути діями Комісії з художньої реституції.
Генерал-фельдмаршал Герд фон Рундштедт оглядає Лувр під час німецької окупації, 1940 рік.
Наступне пограбування сталося в 1966 році, коли група невстановлених осіб примудрилася витягнути кілька антикварних коштовностей, коли ті перевозили з музею Вірджинії назад до Лувру після закінчення терміну оренди американцями. Сталося це, до речі, на території США, але експонати, що тоді зникли, знайшли відносно швидко: за даними редакції novate.ru, цінності опинилися в Нью-Йорку, заховані в звичайному пакеті для продуктів. А ось мечу французького монарха Карла X так не пощастило – його вкрали через десять років після нагоди в США із самого Лувру, але за ці майже півстоліття так і не знайшли.
Фотографія вкраденого в 1976 році і так і не знайденого меча короля Карла Х, 1960-ті.
Історія артефактів, які за так і не з'ясованих обставин були вкрадені у 1983 році, виявилася більш прихильною: тоді зникли два елементи елітного обладунку XVI століття – шолом та задня частина кіраси – передані серед колекції Ротшильдів, а знайшли їх майже через 40 років. І яке ж було здивування громадськості та експертів із цінностей, коли виявилося, що експонати весь цей час були у Франції і просто з'явилися на аукціоні у лютому 2021 року.
Обладунки з колекції Ротшильдів, знайдені через 38 років після зникнення.
З 1990 по 1998 сталося цілих 5 епізодів пограбування Лувру, і всі вражають своєю зухвалістю. 1990-го спочатку вирізали з рами полотно Ренуара «Портрет жінки», але її хоча б знайшли. А ось 12 давньоримських ювелірних виробів, які винесли одночасно, зникли зовсім. У 1994 році зникла пастель Робера Нантейля «Портрет Жана Дор'є», через рік – картина «Олень на тлі пейзажу» Ланселота-Теодора Турпена де Кріссе. 1998 року знову зникло полотно, цього разу руки Жана-Батиста Каміля Коро «Дорога в Севр. Погляд на Париж».
Зникла 1998 року картина Жана-Батиста Каміля Коро «Дорога в Севр. Погляд на Париж». Не було знайдено.
Така кількість пограбувань явно мала навести співробітників Лувру на думку, що з їхньою системою безпеку треба щось робити. Але на помилках вони не вчилися, і випадок 2004 року це наочно довів: тоді вкрали два діаманти в 47 карат та в 30 карат, загальна вартість яких на той час оцінювалася в 11,5 мільйонів євро. І коштовності забрали з вітрини, не захищеної сигналізацією і винесли з приміщення, де не було камер відеоспостереження. Але і після цього Лувр зробив недостатньо, щоб захистити свої фонди, тому кілька днів тому він знову втратив цінні експонати – залишається лише сподіватися, що їх одного разу все-таки знайдуть.
Хочеш дізнатися більше про один із найвідоміших у світі витворів мистецтва, який досі зберігається в Луврі? Тоді читай: Неймовірна ціна на картину: у чому секрет вартості Мони Лізи
