Дуже часто ми чуємо стереотип у тому, що жіночої дружби немає. Вважається, що жінки завжди бачать суперниць в особах своєї статі, намагаються всіляко показати свою перевагу і навіть самоствердитись за їх рахунок. Однак треба визнати, що частина жінок таки вміє дружити. Багато хто зберігає теплу прихильність протягом довгих років, починаючи зі шкільної лави та закінчуючи старістю. Про такі винятки трохи нижче.
Часто жінки можуть вдавати, що чудово одна до одної ставляться, але потай вони одна одну терпіти не можуть. Причина справді одна — стародавнє суперництво. Повіками у жінок формувалася звичка конкурувати між собою за сильного та вільного чоловіка. Він сприймався як господар, годувальник і захисник, тому необхідно було заслужити його увагу і прихильність, щоб не бути відкинутою.
Зрозуміло, зараз дівчина не пропаде без схвалення чоловіка. Проте все одно жінки (особливо із бідних сімей) продовжують бути заручницями патріархальної системи цінностей.
У наші дні жіноче суперництво існує у прихованій формі. Плітки, інтриги, заздрість і осуд — всі ці низькопробні стратегії та вчинки є проявами тієї споконвічної конкуренції.
Шкідливі поради — різновид «чисто жіночого» шкідництва, і ми можемо часто спостерігати це явище.
Отже, кілька яскравих прикладів:
1. Одна подруга вбиває іншу у голову: «Для нас, дівчат, головне — вийти заміж, не залишитися на самоті. А інститут можна закінчити і згодом. Куди він дінеться? У результаті та погоджується, вискакує заміж у 18 років за «першого-ліпшого», втрачає місце у вузі, стає домогосподаркою і тихо гасне серед кухонного начиння в будинку свекрухи.
Натомість необхідно було закінчити вуз, знайти гідне застосування здобутим знанням, а вже потім облаштовувати своє особисте життя. Або вийти заміж за однокурсника зі схожою системою цінностей, разом розвиватися та формувати свій спільний життєвий простір.
2. У відповідь на наші скарги, що чоловік грубий і неуважний, а сімейне життя нестерпне, хитра подруга переконуватиме, що так і має бути, «все так живуть, терпи».
Ні. Сімейні стосунки мають приносити більше щастя, ніж прикростей. Якщо ви постійно відчуваєте занепокоєння чи глибоке розчарування, потрібно щось змінювати у взаєминах або розлучатися. Не жертвуйте собою заради ілюзорного благополуччя — у світі повно вільних чоловіків.
3. «Ревнує – значить, любить». І тому жінка повинна терпіти виснажливі сцени ревнощів, переконуючи його ще й ще раз, що в неї нікого немає.
Помилка у тому, що ревнощі — ознака любові, існує століттями. Насправді ревнощі — це прояв власного інстинкту на тлі низької самооцінки та залежності від партнера. Жінкам, які хочуть мати поруч сильне чоловіче плече, не варто провокувати на ревнощі свого обранця. Але й ховати себе від світу (особливо маючи гарну зовнішність) також не треба. Довіряйте один одному, станьте не просто подружжям, а друзями, однодумцями — і для ревнощів не залишиться місця.
4. «На його помилки та провини відповідай симетрично». Це з сучасної російської політики (невдалий вираз, але політикам видніше). Наприклад, чоловік повернувся додому в п'ятницю після корпоративної вечірки п'яним у мотлох — «проучи і зроби так само». В результаті дружина наступного тижня напилася з подругами і ввалилася в будинок у зовсім непотрібному вигляді, викликавши огиду у чоловіка та жах у дітей. Адже «близьку подругу» послухала…
5. «Ругай чоловіка за кожен промах. Виховуй його. Не дивись на дрібниці крізь пальці: із дрібниць складається наше життя. Мовчатимеш — зовсім на голову сяде».
І дружина, натхненна злісним шипінням подруги та її прямими вказівками, починає жорстко проводити виховну роботу: говорити про те, який він тупиця, ледар, невдаха. У результаті відносини руйнуються і на горизонті з'являється нова претендентка на місце дружини – вміє і похвалити, і зробити зауваження в потрібний момент, але не в образливій формі, а щось на кшталт “Давай подумаємо разом …”
6. «Будь із ним як із подругою. Чого соромитись — усі свої». Наприклад, без жодного сором'язливості переодягайтеся в його присутності, в найдрібніших подробицях розповідайте про свої гінекологічні та кишкові проблеми — навіщо соромитися, адже рідні люди!
До речі, одна з моїх клієнток, за порадою подруги, міняла за чоловіка гігієнічні прокладки. Але чоловіків приваблює саме делікатність, тонкість жіночої натури. У свою чергу, їм приємно відчувати свою недомовленість і непередбачуваність. Не будьте прочитаними книгами один для одного.
Стародавні стереотипи, звісно, ще дуже сильні. Вони змушують жінок дивитися одна на одну через криве дзеркало постійної конкуренції. Однак слід пам'ятати, що ми не примати, де всі жіночі ролі однозначні, а ієрархія суворо розподілена за віком, ознаками високої чи низької фертильності та вмінням доводити свою підпорядкованість самцю. Світ людей є унікальним. І в ньому є місце для жіночої дружби. За умови, що обидві подруги — самодостатні, розвинені люди, з достатнім рівнем емпатії, високою психологічною стійкістю до стереотипів, що нав'язуються, і наявністю внутрішнього кодексу честі.