
У радянський період було багато страв і продуктів, які стали свого роду «смаком» епохи, що нині минула. І якщо знамените морозиво або «Олів'є» згадується відразу, то «Кільку в томаті» як приклад наводять не завжди. Адже при всій різноманітності риби та асортименту консервів саме ця маленька рибка, полита томатним соусом у бляшаній банці завоювала просто величезну популярність у радянських людей, і любили її всі, від малого до великого.

Невибаглива рибка, що стала одним із символом радянської гастрономії.
Власне, кілька як непогана альтернатива іншій популярній рибі була відома з далекого XVII століття, правда, тоді вона була поширена в Північній Європі. У Російській імперії вона з'явилася дещо пізніше, і не мала від початку великої популярності – довгий час вона була, швидше, на периферії інтересів російських людей. Переваги невеликої рибки, що мала непогану поживність, ті ж аристократи просто ігнорували, звертаючись до звичних видів риби.

Маленька рибка, яку полюбили не одразу.
А потім було винайдено технологію консервації, яка справила справжню революцію у створенні різних страв та продуктів тривалого терміну зберігання. Цікаво, що якщо в західноєвропейських державах більше стали розвивати м'ясні консерви чи овочі, а то на території Російської держави не менше віддавали перевагу і закатці в банки риби. Ось тільки кілька серед них довгий час не спостерігалося, зокрема в епоху раннього СРСР.

Рибних консерв в СРСР було багато, але кілька не відразу до них приєдналася.
Все змінилося в середині минулого століття, коли на кільку нарешті звернули увагу. Існує непідтверджена версія, що масовому виробництву консервів з цією рибою посприяв особисто Микита Сергійович Хрущов – нібито він одного разу скуштував кільки в томатному соусі і був такий вражений, що сам розпорядився налагодити якнайбільше ліній виготовлення такого типу консервованого продукту.

Рекламний плакат СРСР про кільку в томаті, 1960-ті рр.
У результаті на полицях радянських магазинів стала з'являтися нова баночка, ціною в середньому в 35 копійок, яка відразу завоювала просто шалену популярність серед людей. Цікаво, що кільку в томаті обожнювали буквально всі верстви населення – і дорослі, і діти, студенти та роботяги, партноменклатура та люди науки чи мистецтва. До того ж, попит на цю рибку був такий високий, що її ловили у трьох морях і виробляли у трьох союзних республіках.

Деякі варіанти етикеток кілька в томаті радянських виробників.
Смак продукту, до речі, не був однаковим: за інформацією редакції novate.ru, за кілька десятиліть радянської історії було розроблено не менше тридцяти варіантів рецептур. Основні інгредієнти за ГОСТом були одними й тими самими: в обов'язковому порядку брали кільку, томатну пасту, олію, воду, сіль, цукор, укус та спеції. Багато в чому саме розмаїття останніх дозволило вигадати так багато версій однієї і тієї ж консерви.

Рибка з консерви з хлібом – найпростіший варіант перекушування.
Але не тільки варіативність смаку стала причиною такої популярності кілька в томаті – для радянської людини вона була просто універсальним продуктом у багатьох відношеннях. Консерва була недорогою і довго зберігалася, дозволяючи не жити на одних крупах, коли грошей не вистачало. Крім того, кілька в томаті можна було їсти як окремий продукт, закушуючи хлібом, а можна було розбавити гарніром. Безліч господарок змогли пристосувати її як головний інгредієнт в інші страви. У результаті невибаглива на вигляд баночка з рибкою стала справжнім гастрономічним символом радянського побуту, а багато хто зберігає до неї любов донині.
Як і для кого роблять заспиртований хліб у консерві, який не купити у звичайному магазині