Щодня ми стикаємося з масою речей, і багато з них звичні не тільки у користуванні та властивостях, а й у назвах. Проте мало хто з нас замислюється, звідки взялися ці назви. І даремно – частенько назви знайомих нам речей таять у собі цікаву і часто нетривіальну історію свого створення.
1. Кава “Американо”
Виявляється, назва цієї кави пов'язана із солдатами армії США.
Незважаючи на те, що кава як напій налічує багато століть, одному з найпопулярніших нині видів «американо» не виповнилося навіть століття. Адже він був створений у роки Другої світової війни в Італії, хоча його назва справді має відсилання до Сполучених Штатів. А точніше, до їхньої армії: так, солдати, розквартовані на Апеннінському півострові, швидко зрозуміли, що популярний у місцевих жителів еспресо має вже величезну на їх погляд фортецю, адже в США звикли пити каву більш розбавлену. Італійці прислухалися до своїх закордонних клієнтів і вигадали новий варіант напою, назвавши його «Caffè Americano», тобто «американську каву» – з цим ім'ям він і став відомим у всьому світі.
2. Гамбургер
Де котлетка з'явилася, на честь того місця її назвали.
Ще один знаменитий продукт, який має ім'я, пов'язане з конкретним місцем – це гамбургер. Термін справді походить від назви німецького міста Гамбург. А причиною тому є той факт, що близько двохсот років тому саме там величезну популярність серед місцевих приїжджих роботяг завоювали котлети з рубаної яловичини – тоді їх називали повнішою назвою, «гамбурзький стейк». Пізніше цю рецептуру завезли до США емігранти з Європи, і вони ж розвинули концепцію просто котлети до затиснутої в двох булочках. І хоча свій тріумфальний хід по планеті цей фаст-фуд почав з Америки, у назві зберегли споконвічну батьківщину цієї котлетки.
3. Піжама
Хто б міг подумати, що назва одягу для сну прийшла зі хінді.
Важко уявити, але термін піжама був запозичений з мови хінді: за інформацією редакції novate.ru, там слово pajama означає буквально одяг для ніг. Фактично ж так називали вільні штани із зав'язками на талії – частину одягу мешканців Південної Азії. А приблизно триста років тому вони почали проникати до європейських та західних гардеробів через британських колоністів. Щоправда, назву стали застосовувати дещо інакше: спочатку до всього домашнього одягу, а пізніше піжамою став звичний нам костюм чи сорочка для сну.
4. Панама
Країна Панама не має відношення до створення літнього капелюха, але назвали його на честь його.
Якщо гамбургер популяризували в одній країні, а в назві віддали данину місцю створення, то з панамою все вийшло з точністю і навпаки. Насправді плетені солом'яні капелюшки, що захищають від Сонця, вигадали в Еквадорі – там технологію їх виготовлення освоїли ще чотириста років тому. Ось тільки позаминулому столітті цей головний убір почали експортувати, і основним вузлом торгівлі була Панама. Більше того – величезну популярність капелюх завоював у будівельників Панамського каналу, а коли в ній там з'явився Теодор Рузвельт з візитом, то він став відомий вже на весь світ. Але оскільки асоціювали її не з Еквадором, те й назву вона отримала відповідне.
5. Коктейль Молотова
Молотов запальну суміш не вигадував – йому виявилося достатньо розсердити фінів.
Якщо не знати історію терміну «коктейль Молотова», то буде важко зрозуміти, чому запальну суміш у пляшці та з текстильним ґнотом назвали саме так. А справа була під час Зимової війни 1939–1940 років між СРСР та Фінляндією. Останні мали менше ресурсів, тому іноді боролися саморобними снарядами, що горять. А ось назва була фактично знущанням з боку фінів над радянським наркомом закордонних справ В'ячеславом Молотовим, який привселюдно говорив, що авіація його країни скидає на Фінляндію «гуманітарну допомогу», а насправді це були касетні бомби. Фіни такі «подарунки» називали «хлібними кошиками Молотова», а коли їм місцеві алкогольні заводи стали постачати запальні суміші для підпалу танків, їх знущально прозвали «коктейлі для Молотова», але привід журналісти-перекладачі опустили, і залишилося лише «коктейль Молотова».
На додаток до теми: Пасквіль, мансарда та джакузі: які звичні речі та явища носять імена реальних людей
