Коли мені було дуже мало років, я з цікавістю підраховувала, скільки мені буде в 2000 році. І виходило 30 років. Тоді ця цифра здавалася мені дуже великою. Я уявляла себе такою повною тіткою і вважала, що, в принципі, все цікаве в житті до цього моменту в мене закінчиться. Впевнена, що так думають багато 16-річних дівчат.
Але роки йдуть, і мені давно вже перевалило за 30. Звісно, змінилися інтереси, змістилися акценти, у багатьох випадках змінилася мотивація. Всі події, що відбуваються в житті зі мною та з іншими людьми, бачаться тепер зовсім в іншому світлі, ніж у юності, і набули іншого смаку. Але задоволення від життя я зараз отримую більше, ніж тоді.
Перша причина – це почуття самоцінності і самодостатності, що приходить із віком. Коли ти молода, ти переживаєш з приводу, і нічого не варто вибити тебе з колії. Самооцінка страждає щокроку як від необережного слова, а й від кинутого недружелюбного погляду.
Але стаючи старшим, ти починаєш усвідомлювати, що, в основному, все в твоєму житті залежить від тебе самої, а не від оцінок інших людей. Що б не говорили люди, як би тебе не критикували – до тебе це не має зовсім ніякого відношення. Коли людина висловлює свою думку з будь-якого питання, вона тим самим висловлює своє ставлення до цього питання, відкриває свої погляди, а отже, вона говорить про себе , а не про тебе. Людей багато та думок багато. А в тебе є своя думка та свої погляди на життя. Хтось тебе терпіти не може, а комусь з тобою дуже добре і комфортно. Усім не сподобаєшся. Головне – знайти своє середовище.
Тому треба робити те, що підказує тобі твій внутрішній голос, що тобі подобається, а не те, чого хочуть від тебе інші люди. Зрештою, кожен мешкає своє життя.
Усвідомивши це, ти починаєш цінувати себе, дозволяєш собі бути такою, якою ти є насправді, і береш відповідальність за своє життя на себе.
Як наслідок, твоє життя одразу ж спрощується. Ти перестаєш злитися на ворогів, перестаєш дорікати коханця, терпіти приниження від остогидлого чоловіка – насправді вони ні в чому не винні, вони просто такі, які є. Це ти припустила, що у твоєму колі є негідні тебе люди, це ти своєю поведінкою провокуєш на неповажне ставлення до тебе.
А якщо так, то у твоїй владі все змінити, і твоє ставлення до життя як такого стає активним, конструктивним. Це позиція зрілої жінки. Зрозуміло, таке розуміння речей приходить не відразу і, на жаль, у юності нам не доступне.
Друге важливе придбання зрілого віку – це розуміння того, що все в житті є швидкоплинним. Просто фізично починаєш відчувати біг часу. І чим гостріше це відчуваєш, тим плідніше ти починаєш жити: немає часу на скиглення, на з'ясування стосунків, на безцільне тусування з ким потрапило. Час пристрастей минув, тепер можна зробити щось корисне і всю свою кипучу енергію направити в потрібне русло. Благо, у цьому світі є де розвернутися, сфер для докладання своїх інтересів – безліч. А коли нарешті бачиш результати своєї праці, то почуття задоволення та гордості собою просто переповнюють.
Наступна перевага зрілого віку в тому, що приходить розуміння того, що все є відносно, і це теж дуже заспокоює. Наприклад, спробуйте згадати, що вас сильно хвилювало і засмучувало 3-5 років тому, і, швидше за все, ви посміхнетесь. З великою ймовірністю можна припускати, що так само, через деякий час, ви дивитиметеся на свої нинішні «нерозв'язні» проблеми. Тож чи варто приймати все так близько до серця зараз?
У 18 років я була сильно закохана в одного чоловіка. Він був удвічі старший за мене і до того ж був одружений. Я дуже страждала, але зрештою знайшла в собі сили припинити стосунки. Просто відрізала і все. За кілька років переживання в моїй душі вляглися, і я його забула.
Але через 5 років ми випадково зустрілися. Тепер я на нього дивилася вже зовсім іншими очима і бачила те, що раніше в любовній лихоманці вислизнуло від моєї уваги. Дивилася і думала: «Слава богу, що нам тоді не судилося бути разом. Пронесло». Розмовляла з ним, а сама не знала, як якнайшвидше закінчити розмову, бо поспішала на побачення. Ось така «се ля ві».
Все щодо. Ніколи не знаєш наперед, що тобі готує життя. Можливо, те, що ти зараз вважаєш своєю невдачею, обернеться великим успіхом у майбутньому. А звідси висновок: переважна більшість людських проблем надумана, а суєта безглузда.
Кожен вік несе нам своє. Молодість – час суєти та пристрастей. Зрілість – час усвідомленого насолоди життям.