Ще років 30-40 тому, гуляючи з дитиною в парку, ви могли раптово почути на свою адресу: «Матуся, чому ваша дитина в сандаликах на босу ногу? Де ваші шкарпетки? Він же застудиться? Або вагітну жінку могли запросто запитати про термін виношування та наявність ускладнень зовсім незнайомі люди… І вона, несміливо опустивши очі, відповідала їм з усією відвертістю. Запитуюча, як правило, була істотою невизначеного віку, з явними ознаками жіночої самотності, а часом і з відвертою заздрістю в очах.
Добре пам'ятаю, як у трамваї (мені було років 12) мою маму намагалася повчати якась престаріла пасажирка — сміховинна бабуся в яскраво-малиновому мохеровому береті та пальто з крихтами нафталіну на комірі. Мовляв, «не прийнято, щоб дівчинка-школярка, ще й піонерка, мабуть, прикрашала себе обручками» (на мені було тонке срібне колечко). Весь трамвай привернув увагу до нас, і я мимоволі злякалася.
Але не тут було! Мама раптово вийняла з сумочки посвідчення судового психіатра, схопила під лікоть порадницю, що оніміла від несподіванки, і сказала, що зараз доставить її до місцевої психіатричної лікарні, бо та виявляє риси «неадекватності». Бабуся миттєво втратила всю свою зарозумілість і заскулила, як щеня, якого тицьнули в калюжку власних нечистот. Ми спокійно вийшли на зупинці біля будинку.
Які причини настирливості сторонніх людей?
1. Бажання самоствердитись, показати свою перевагу, блиснути уявною інтуїцією перед оточуючими: «Тобі так не йде цей светр! Наступного разу я піду до магазину разом із тобою – зовсім не вмієш обирати!» — із злою посмішкою «констатує» колега у присутності інших співробітниць.
Увага! Ніхто не має права вказувати вам, як одягатися, давати поради, якщо ви про це не просили.
Правильна відповідь: “Ні, не можу, тому що цей светр мені дуже подобається”. Або (якщо ви припускаєте можливий розрив відносин): «Ось як! А я й не помітила, що ти маєш смак…»
2. Демонстрація своєї зайнятості, важливості власної особи. У черзі до банкомату до вас звертається жінка в строгому офісному костюмі: «Дівчина, а ви не можете швидше знімати?»
Увага! Це вторгнення у ваш особистий простір; ви дочекалися своєї черги та маєте право знімати стільки грошей та часу, скільки вам необхідно.
Правильна відповідь: “Ні, не можу, і в мене ще 3 картки”.
3. Приховане насильство, примус до неприємної розмови: «Ти коли заміж вийдеш?», «Вам із чоловіком давно настав час другої дитини заводити».
Увага! Задавати незручні питання на людях, у компанії родичів, друзів – грубе порушення ваших особистих кордонів.
Правильна відповідь: «Не треба про мене турбуватися, люба… у тебе стільки власних проблем, що в іншого руки вже опустилися б… не уявляю, як ти виживаєш…». Або просто промовчати, здивовано подивившись на нетактовного порадника.
4. Погана цікавість, властива, переважно, людям із глибинки: «Чому у вас такі не схожі друг на друга діти? Вони що, від різних чоловіків?
Увага! Перед вами провінціалка, з якою можна особливо не церемонитися. Фрази із праць Марка Аврелія чи Ларошфуко тут просто не будуть зрозумілі.
Правильна відповідь: «Знайшла про що хвилюватися, Маняша… Давай, біжи у справах! Та не забудь сьогодні голову помити/нігті постригти/дірку на фартуху зашити, а то он замурзана яка!» (І т. д., виходячи із зовнішніх мінусів цікавої провінціалки.) Вчинити так — назавжди відбити полювання до «підглядання» за вашим особистим життям.
Існує неправильна тактика: безпосередньо відповідати на поставлене питання , з усією правдивістю. Тим самим виявляючи свою беззахисність і невміння припиняти будь-які безтактності.
Наприклад:
«Така молода та здорова — і не годуєте грудьми?» — «Пологи важкі були, багато ліків призначили, от і перейшла на штучне вигодовування». «Чому не народжує другого?» – «Чоловік проти. У нього від попереднього шлюбу ще двоє – аліменти ледве виплачує».
Відповідаючи таким чином, ви надаєте «оцінювачу» вашого життя необмежений простір для пліток, повчань, а то й «вербальних атак».
Вчитеся берегти свій внутрішній світ, а також те, що для вас найбільш цінне в цьому житті (сім'ю, дітей, кохання, творчі напрацювання, батьків, що старіють), і не давайте чужим вторгатися туди і залишати свої брудні сліди.