«Похвала тільки тоді гарна, коли добрий той, хто хвалить». ( Мігель Сервантес )
У нас досить часто виникає ситуація, коли хочеться похвалити кохану людину, дитину, когось із близьких людей чи колегу по роботі за якийсь добрий вчинок. Існує кілька універсальних прийомів, які допоможуть вам зробити це якнайкраще.
♦ Хвалити завжди треба щиро , інакше похвала звучатиме як лестощі. Щирі слова, що йдуть від щирого серця, отримають позитивні результати негайно. І людина, якій адресована похвала, відчує себе дуже щасливою та значною. Будьте впевнені, що наступного разу будь-яке ваше прохання буде виконано негайно.
♦ Хвалити слід здебільшого за конкретні справи, дії чи вчинок, а не особистість загалом . Особливо треба бути обережними, хваляючи дітей за якесь досягнення. Якщо при кожному хорошому вчинку батьки неодноразово повторюють, яка у них чудова дитина, то в неї може розвинутись занадто велика зарозумілість та завищена самооцінка. Надалі це може зіграти з ним злий жарт. Вже доросла людина може зіткнутися з тим, що оточуючі цінують її недостатньо високо, як вона звикла думати про себе з дитинства. На цьому ґрунті у «колишнього вундеркінда» може статися нервовий зрив.
♦ Хвалити треба вчасно . Наприклад, не варто хвалити чоловіка, який три місяці тому відремонтував дверцята шафи, що не закривалася 10 років. Така похвала викличе в нього подив і підозру: «Знову їй щось від мене треба!» Куди доречнішою була б ця похвала, якби пролунала відразу після того, як дверцята були відремонтовані.
♦ Похвала має бути у правильній формі . Для кожної людини треба вибирати місце та спосіб, щоб її похвалити. Комусь буде приємно, якщо його похвалять за всіх, а хтось воліє отримати схвалення при особистому спілкуванні. Слід дуже уважно поставитися до цього і поспостерігати за людьми, щоб не потрапити в халепу зі своїми добрими намірами.
♦ Не можна виставляти як приклад перед іншими людину, яку щойно похвалили. Таке протиставлення навряд чи викличе в оточуючих бажання «брати з нього приклад». Навпаки, це може лише внести дисонанс у трудовий колектив через нездорову конкуренцію, образ та ін.
♦ У метушні життя ми часом забуваємо сказати слова подяки близьким людям чи своїм співробітникам. Потрібно частіше хвалити оточуючих людей (за добре виконану роботу, наприклад).
♦ Але хвалити треба й у міру . Тут важливо не перегнути ціпок. Якщо ви хвалити людей занадто часто, це може дати негативний результат. Повторення похвали без великої необхідності подібне до дії наркотику: людина звикає до неї і чекає. У цьому розвивається почуття переваги над колегами. Припинення похвал може спричинити стан дискомфорту. На цьому ґрунті в особистості може розвинутися заздрість до чужого успіху, підозрілість та ще всякі ознаки «невизнаного генія». Тому хвалити треба лише тоді, коли для цього є добрий привід.
Тепер ви знаєте, як треба хвалити людей. Не забувайте це робити у повсякденному житті. Адже добре слово і кішці приємно!