Поняття стресу настільки міцно увійшло наше життя, що ми вже не уявляємо собі, як можна жити без нього. Автор терміна «стрес», американський психофізіолог Уолтер Бредфорд Кеннон, розумів під ним реакцію «боротися чи тікати». Творець сучасної концепції стресу канадський лікар Ганс Сельє довгий час вивчав його під назвою «адаптаційний синдром». Одночасно подібне явище вивчалося Зигмунд Фрейд в психоаналізі, в теорії психічної травми. Але, хоч би як називали це вчені, нас хвилює: як бути зі стресом?!
Для того, щоб впоратися з чимось, потрібно це зрозуміти. Що таке стрес?
Стрес – це неспецифічна відповідь організму на специфічні умови. Іншими словами: у різних шокових, екстремальних обставинах – організм демонструє однакову типову реакцію, що має певні характеристики. Подібного роду реакція називається «стрес», а викликає її фактор називається «стресор».
Причини та види стресу
Стресори – це події, які мають негативний характер. Ганс Сельє підкреслював, що дуже сильні позитивні події є для нас таким самим стресом, як і негативні. До того ж, стресори – це не лише події, а ще й наша емоційна реакція на них, яка може бути позитивною або негативною. (Зауважимо, що завжди події позитивного характеру викликають ми позитивну реакцію, а негативного – негативну). Позитивна реакція організму отримала назву «еустресс», а «дистрес» – це негативний стрес.
Якщо стресова подія трапляється з нами одного разу, то несвідомо ми починаємо чекати на його повторення. Такого роду критичний психологічний стан зазвичай називають «тривожність». Постійна тривожність, тобто постійне очікування стресу – одна з причин того, що, зрештою, він відбувається.
Стрес чи стрес?
Очікування стресу найчастіше не усвідомлюване, і тому, якщо стрес справді з нами трапляється, то нерідко виявляється для нас несподіваним, незважаючи на те, що весь цей час ми на нього несвідомо чекали. З іншого боку, чекаючи саме на стрес, ми схильні приймати за нього будь-який хоч трохи нетиповий стан. Як же зрозуміти, чи є те, що ми відчуваємо стресом, чи ні?
Психологи виділяють такі ознаки стресу:
– Наявність сильної або тривалої стресової обставини;
– шокова реакція на нього, для якої характерне почастішання дихання, серцебиття, посилення потовиділення та специфічна реакція «відключення» мозку;
– відстрочена реакція: переживання стресогенної обставини та пов'язаних з ним емоцій навіть коли подія відбулася давно;
– Підвищена тривожність;
– Період мобілізації всіх ресурсів: підвищеної працездатності, стану активності без втоми, що супроводжується емоційним та інтелектуальним підйомом;
– Наступний за підйомом період виснаження, порушення сну та природних життєвих ритмів, що супроводжується спадом активності та настрою.
А якщо це все-таки стрес? Ось кілька простих психологічних прийомів, що допомагають його пережити.
Рекомендації щодо подолання стресу
1. Привітайте з 10 людьми, яких ви абсолютно не знаєте. Із першими зустрічними, не знайомими вам людьми. Привітайте та посміхніться їм.
2. Робіть лише те, що вам хочеться, подобається. Хоч би якийсь час, а краще завжди. Виділіть час (кілька годин, день, тиждень, а можливо навіть місяць), протягом якого ви будете займатися тільки тим, що ви хочете, тим, що вам дійсно потрібно, тим, що вам подобається і завжди виходить добре.
3. Дихайте. Зверніть увагу на своє дихання. Виділіть, наприклад, півгодини на день, коли ви зайняті лише тим, що дихаєте.
4. Відпочиньте. Дозвольте собі розслабитись. Наприклад, сядьте у крісло і просто сидіть. Приділіть особливу увагу повному розслабленню м'язів обличчя. Зніміть застиглу маску. Відчуйте свій «м'язовий панцир». Дозволяйте собі розслабитися, відпочити, нічого не робити і ні про що не думати хоча б час від часу.
5. Думайте. Дозвольте собі подумати. Зійдіть з «розуму». Тобто зі звичної вам «колії», з вашої «дистанції», вийдіть із «в'язниці» «правильних» думок та почуттів. Дозвольте собі думати та відчувати безпосередньо. Якими б безглуздими, дивними, дикими і неправильними не здалися б вам ваші думки та почуття. Можна їх записати. (Це справді дивовижне і велике відкриття, наскільки наші справжні думки і почуття зазвичай відрізняються від «правильних», «загальноприйнятих», від «того, як треба правильно думати» і «що відчувати»).
6. Роздягнитесь. Роздягніться зовсім, догола. Проведіть деякий час так, голяка, поки ви не відчуєте себе абсолютно природно і вільно. (Звичайно, не варто роздягатися, якщо вам холодно або якщо поряд з вами є люди, яких може травмувати ваша нагота. Роздягайтеся тільки тоді, коли ви самі або коли впевнені, що люди, які поряд з вами, зрозуміють вас правильно).
7. Уявіть, що це сон. У будь-якій повсякденній, занудно-повторюваній, безвихідній або катастрофічно складній для вас ситуації – уявіть, що все це вам тільки сниться.
8. Купуйте кілька (десять-двадцять) невеликих недорогих приблизно однакових предметів (наприклад, календариків, блокнотиків, листівок, цукерок, камінчиків, квіточок, іграшок) і подаруйте людям, які вам сподобаються.
9. Позитивний настрой.
У будь-якому випадку пам'ятайте: стрес – це нормально, це частина нашого повсякденного досвіду. Те, що переживаєте ви – пережили вже дуже багато людей. А значить: “Я це можу!”