Що таке думка і чи може вона матеріалізуватися? Питання спірне, але цікаве. Думка – це частина людської свідомості, без якої свідомість була б мертвою. Думати, значить пожвавлювати, покращувати чи, навпаки, ламати, очорняти свою свідомість. Зауважте, думаємо про хороше – настрій піднімається. Думаємо про погане – отримуємо депресію та нудьгу. Усе це зрозуміло. І якщо думки діють на наш психічний стан, то виникає питання: чи можна за допомогою думки будувати своє майбутнє і отримувати бажаний результат?
Уявіть, думає людина про те, як йому відпочити на морі після багаторічної монотонної праці, та грошей немає. Звичайна справа для більшості росіян. А думки так і летять до теплих морських берегів! І ось грошей йому позичає хороша людина, і, вирвавшись з повсякденної рутини, він їде до моря. Бачить море і розуміє, що всі його думки ринуть до його ніг, шумлять морськими хвилями, і їх можна доторкнутися. Ось вона матеріалізація! Але що для цього потрібне? Чи вистачить одного бажання та думок?
Іноді вистачає цього. Але все ж таки бажано мати чітке уявлення про те, чого хочеш. Якщо відпочинку, то такого, щоби був по кишені. Мріяти можна і про розкішний відпочинок, але мрії тим і відрізняються від думок, що вони відірвані від дійсності і тому зазвичай нездійсненні.
Що б там не говорили езотерики, маги та психологи про силу думки, вона безсила, якщо ми відходимо від реальності. Реальність – штука строга, майже як математика. «Прогнути» її під себе може не кожен, тому й думки мають бути підведені під стандарт реальності.
У багатьох книгах, в яких даються поради щодо «самовдосконалення та зцілення», є одна помилка. Подивитися в дзеркало і сказати «я гарний!» – це не означає стати гарним при цілком пересічній зовнішності. Це означає знайти в собі сили визнати, що «я вродливий по-своєму» і навчитися жити з цим.
Те ж саме має діяти і у разі, коли йдеться про щастя, здоров'я, стосунки з людьми. Не треба думати, що будь-яка, навіть найбезглуздіша наша думка повинна матеріалізуватися.
У всьому потрібна тверезість. Можливо, всі наші думки мають права на матеріалізацію. Але час біжить, він змінює все, і те, що сьогодні здається нагальною потребою, завтра буде непотрібним. Може тому майже всі релігії світу вимагають приборкувати свої думки, не завантажувати їх зайвими деталями.
І якщо все так, якщо будь-яка наша думка може стати матеріальною, то й відповідальність за наші думки має бути дуже високою. І тоді слова відомої пісні – «мої думки, мої скакуни» – зазвучать по-іншому, без зайвої бравади. Адже іскри небезпечні там, де їх запалювали не для тепла.
І якщо думка матеріальна, вона може давати як користь, так і шкоду. Нескладно уявити, про що думали найодіозніші лиходії, результат їхньої мисленнєвої діяльності говорить сам за себе. Зла у світі не існує, зло народжують люди своїми думками та справами.
Але як же хочеться вірити, що думки про кохання, щастя і радість одного прекрасного дня матеріалізуються в любов, щастя і радість!