Несподівана Lada Vesta./ Фото: av.by
З кожною деталлю автомобіля пов'язана своя історія, навіть про банальний спідометр можна дізнатися багато цікавого. Наприклад, водії з пасажирами щодня кидають погляд на спідометр, але можуть лише здогадуватися про причини, які змусили розробників малювати величезну шкалу, до кінця якої автомобіль ніколи не зможе дістатися навіть у мріях.
1. Американський експеримент з обрізання спідометрів
Спідометр на 85 миль на годину. Фото: bluestarperformance.com
Незрозуміла історія зі спідометрами почалася ще в Сполучених Штатах наприкінці 1970-х років, і пов'язана вона із соціальним експериментом, який вирішив поставити уряд на той час. У самому розпалі була енергетична криза, і уряд усіма силами намагався змусити водіїв витрачати якнайменше палива. І з цією метою в 1979 році ухвалили дуже дивний закон, згідно з яким розмітка на спідометрах усіх автомобілів не повинна була перевищувати 85 миль на годину (приблизно 137 км/год). До того ж, виробники мали виділити цифру «55» жирним шрифтом, оскільки ця швидкість вважалася найефективнішою щодо витрати палива. Автори цього закону сподівалися, що у водіїв не виникатиме спокуси проїхатися з вітерцем, якщо вони не зможуть бачити надто великих цифр на спідометрі.
Урізаний спідометр Феррарі./ Фото: ferraris-online.com
Цікаво, що із дорогими спортивними автомобілями склалася по-справжньому абсурдна ситуація. З накладеними обмеженнями вони втратили всі свої спортивні переваги і перетворювалися на красиве, дороге, але таксі, яке не може їхати швидше за машини з мас-маркету. Якщо водії намагалися їхати швидше, то стрілка йшла в порожнечу, не даючи їм ніякого естетичного задоволення від поїздки. Втім, це стосувалося всіх автомобілів, а не лише спортивних. Результат експерименту був передбачуваним: водії не стали їздити повільніше, вони просто почали дратуватися швидше. У 1988 році обмеження вирішили все-таки зняти, і виробники буквально збожеволіли: вони малювали на спідометрах цифри, які для машин були просто недосяжними. Вони в такий спосіб «перемагали» багаторічне посягання на волю і винайшли новий спосіб маніпулювати покупцем.
2. Мас-маркетинг
Спідометр сучасного автомобіля./ Фото: ytimg.com
Найбільше користі з цього змогли отримати відділи маркетингу, для яких спідометр перетворився на своєрідний рекламний буклет. Згідно з твердженнями психологів, покупець спочатку оцінює можливості машини на її зовнішній вигляд, і цифри на спідометрі мають тут велике значення. Машина здається привабливішою, якщо шкала її спідометра закінчується цифрою 240, а не 120 – так вона не здається бюджетною, хоч покупець і усвідомлює, що такої швидкості досягти ніколи не вдасться. Фактично водій купує потенціал, хай і ілюзорний.
Hyundai Accent: крейсерська швидкість 100-120 км/год./ Фото: drive2.ru
Цікаво, що психологічні моменти на цьому не закінчуються, а додатковим бонусом є почуття підвищеної надійності. Навіть якщо водій набирає пристойну швидкість, у нього не виникає відчуттів, що машина працює на межі своїх можливостей. Тобто якщо спідометр закінчується цифрою 240, то на швидкості в сотню кілометрів на годину машина точно не розвалиться. Для мас-маркету це має величезне значення, адже виробник обіцяє надійну та безпечну машину, а зайві цифри вселяють зайву впевненість у щирості подібних заяв. Масові автомобілі в основному «люблять очима», тому велика шкала додає привабливості для покупця і навіть натякає на таке собі «спортивного» характеру.
3. Ергономіка та інженерія
Зручне становище стрілки./ Фото: pravda.ru
Втім, справа тут не тільки у вигадках маркетологів, довга шкала – це ще й турбота про щоденний комфорт водія. Існує неписане правило «дванадцяти годин», згідно з яким водію найзручніше зчитувати показання спідометра, якщо його стрілка знаходиться у вертикальному положенні (або ж близько від нього). За свідченнями спідометра водій більшу частину часу спостерігає периферійним зором, і в «околовертикальному» положенні її дійсно видно краще. Так і виходить, що розмітка в 220-240 кілометрів на годину підходить найкраще: при цьому вертикальна стрілка вписується в ходовий діапазон – 80-120 км/год.
Хот-хетч i30 N, родич Соляріса./ Фото: kolesa.ru
Для виробника також має значення жорстка економія заводських потужностей та глобальна уніфікація. У рамках масштабного виробництва набагато простіше випускати одну панель приладів для цілого модельного ряду, ніж робити окремий прилад для кожної конкретної моделі. При цьому той самий циферблат дістається і бюджетному седану, і більш прокачаному хот-хетчу з турбонаддувом. Просто так простіше і зрештою дешевше.
Чудовий спідометр Bugatti Veyron./ Фото: metrovoice.net
До цього додаються виключно технічні моменти, такі як похибка. Як і будь-який інший прилад, спідометр найточніші показання видає всередині своєї шкали, тому зміщення робочого діапазону до центру шкали в цьому плані має суто технічний зміст. Додатково розробники залишили деякий запас під «законодавчу похибку»: згідно з міжнародними правилами спідометр не може видавати цифри менші, ніж реальна швидкість автомобіля. В результаті інженерам довелося буквально вираховувати шкалу та брати до уваги багато деталей перед її остаточним формуванням.
Ще цікаве з нашого каналу:
Політ «Чайки»: як з'явився і воював найтихіший винищувач СРСР
Не всі автомобілі призначені для швидкої їзди. Мініатюрні сіті-кари створюють для єдиної мети – щоб вони їздили, займали мало місця на стоянці та не витрачали надто багато палива. Найбільша їхня перевага – відносно низька ціна, іншими похвалитися вони не можуть.