Негарні літаки не літають. /Фото: rossaprimavera.ru.
Штурмовик і легкий бомбардувальник часів Великої Вітчизняної з індексом А-20Ж насправді зветься А-20G. Втім, для людей радянської епохи такі відомості навряд чи стануть одкровенням. Адже про американські «Дугласи» свого часу чула вся країна. Іронічно, але у своїй початковій якості (штурмовика) ця машина практично не використовувалася.
1. Історія появи А-20
Створювався для США. /Фото: waralbum.ru.
Історія «Дугласа» сягає корінням на початок другої половини 1930-х років, коли фахівці однойменної компанії взялися за проект нового літака. Передбачалося, що нова машина зможе в перспективі замінити застарілі одномоторні бомбардувальники США. Літак з робочою назвою Model 7A оснастили парою 450-сильних двигунів Pratt & Whitney R-985. Передбачалося, що з їх допомогою новинка зможе розвивати швидкість до 400 км/год та відривати від землі близько 454 кг бомбового навантаження. Хрест на проекті поставила Громадянська війна, що почалася в Іспанії, досвід якої красномовно продемонстрував, що у літака з характеристиками 7А немає майбутнього в новій війні. Проект нового «Дугласа» виявився згорнутим, але допоміг випадок. Бо вже в 1937 році Повітряний корпус США випустив технічне завдання на новий ударний літак, порушивши цим інтерес з боку всіх хоч трохи помітних авіаційних компаній країни. Хлопці з Douglas AC винятком не стали.
Використовувався в основному у Великій Британії та СРСР. /Фото: wikimedia.org.
Благо винаходити велосипед не було жодної потреби. Хлопці просто витягли з ящика, що ще не встиг покритися пилом, проект Model 7A, який був підданий спішній модернізації. Остання насамперед торкнулася двигунів. На зміну «жартівливим» 450-сильним установкам прийшла пара більш представницьких 1100-сильних Pratt & Whitney R-1830. Забігаючи наперед, ця заміна двигунів на «Дугласі» стане далеко не останньою. Крім силової установки, конструктори переробили шасі та фюзеляж машини. Важливою особливістю “Дугласа” стала можливість щодо швидкої заміни носової секції літака, що дозволяла виробляти на базі Model 7B як штурмовики, так і бомбардувальники. Іронічно, що в той момент американські авіаконструктори, зважаючи на все, і уявити не могли, наскільки насправді універсальним літаком виявиться «Дуглас» у майбутній війні. У результаті нова машина обійшла за льотними характеристиками всіх конкурентів від компаній Stearman, Martin та North American.
І все б нічого, але ВПС США передумали в останній момент… Замовлення на закупівлю новинки так і не надійшло. На щастя для Douglas AC інтерес до літаків виявила Франція, яка замовила 100 машин незважаючи на аварію Model 7B в ході випробувань на одному двигуні. Коли почалася Друга світова війна, французи замовили ще 270 машин.
2. Якими характеристиками мав літак?
Першим покупцем була Франція. /Фото: topwar.ru.
Варто зазначити, що тільки серійних моделей «Дугласа» було не менше 19. Відрізнялися вони один від одного як усілякими «дрібницями» на кшталт набору озброєння, оснащення та об'ємом паливних баків, так і цілком капітальними речами на зразок двигунів – як зразок найчастіше A-20G. Спочатку ці машини були закуплені Францією, проте згодом машини цієї лінійки випускалися для Великобританії та Радянського Союзу. Дугласи цієї моделі мали габарити в 14.6х18.6х4.8 метра при порожній масі машини в 8 тонн. Нормальна злітна маса бомбардувальника складала 11.7 тонн, а максимальна – 13.6. За нормального навантаження А-20 міг злітати на висоту до 7.2 км, долати відстані 1.6 км на бойовому вильоті, а також розвивати швидкість до 510 км/год (крейсерська 390 км/год). У рух модель приводилася вже не 1100, а 1600-сильними двигунами. Максимальне бомбове навантаження досягало 910 кг, а стрілецьке озброєння було представлено 6 курсовими та 3 туфельними кулеметами калібру 12.7 мм. Втім, моделі на фронті «Дугласи» нерідко переробляли (іноді дуже суттєво) під конкретні завдання як у Великій Британії, так і в Радянському Союзі.
3. Як машина показала себе практично?
Як штурмовик виявився так собі, натомість розкрився на інших ролях. / Фото: оввакул.рф.
Ключовими операторами «Дугласів» у Другій світовій війні стали Радянський Союз та Великобританія. Остання використовувала А-20 головним чином як штурмовики, торпедоносці і бомбардувальники. Літак активно застосовувався в ході боїв над Ла-Маншем, зокрема, добре показав себе в нальотах на німецький флот, що евакуюється з Бреста (той, що у Франції). У тому ж ролі активно застосовувався у боях Півночі Африки. При цьому, мабуть, найбільшим отримувачем Дугласів виявився саме СРСР. З приблизно 7 тисяч вироблених А-20, трохи більше 3 тисяч було відправлено до країни Рад з ленд-лізу. У СРСР літак використовувався найрізноманітніше. До функцій бомбардувальника, штурмовика і торпедоносця додалися також завдання розвідника, мінного загороджувача, важкого і нічного винищувача. Деяка кількість «Дугласів» навіть використовувалася в Союзі як військово-транспортні літаки!
Пройшов не один бій. /Фото: worldwarphotos.info.
З цієї причини в СРСР А-20 найчастіше зазнавали модернізації: змінювали озброєння, додавали бомбові та торпедні кріплення, замінювали обладнання. Що цікаво, в Союзі як штурмовик «Дуглас» практично не використовувався. Цю роль здебільшого залишили для куди масовіших і помітно краще за броньовані вітчизняні Іл-2. Загалом літак залишив у радянських льотчиків та механіків виключно позитивні спогади. Деякі взагалі називають «Дуглас» – найкращим, що СРСР отримував по ленд-лізу.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Які країни з-поміж великих постачальників можуть добувати «чорне золото» ще 200 років:
Протягом збройової теми читайте про 8 радянських танків , які «запізнилися» на Другу світову.