Коли люди з'являються камери, довіра зникає першим. Декілька дачних ділянок, одна загальна огорожа та десятки поглядів — тепер не лише людських.
Після того, як сусід по дачі поставив відеоспостереження «для безпеки», атмосфера на вулиці змінилася. Замість спокійних вечорів із чаєм — напружені розмови та образи, розповідає кореспондент Біловини.
Ми поговорили з Галиною, дачницею з двадцятирічним стажем, чиє звичне життя за містом перетворилося на постійне відчуття контролю.
Як ви довідалися, що у сусіда з'явилися камери?
Я приїхала на вихідні, а над брамою у нього висить чорне вічко. Потім другий, спрямований прямо на мій двір. Він сказав, що камери «розумні», з оглядом на 180 градусів, і нічого особистого просто для безпеки. Але відчуття, що ти під наглядом, все одно неприємне. Навіть на грядки виходити стало ніяково.
Ви намагалися поговорити з ним про це?
Звісно. Спершу спокійно. Сказала: «Розгорни камеру трохи убік, у мене діти купаються, це неетично». Він відмахнувся: мовляв, техніка не винна, це просто кут огляду.
Потім запропонувала поставити перегородку. А він заявив, що має право знімати, що бачить зі своєї ділянки. Із цього все й почалося.
Як відреагували інші сусіди?
Хтось вдав, що не помічає, інші шепочуться. Одна жінка навіть стала навмисне вішати простирадло вздовж паркану. Смішно та сумно одночасно.
Замість того, щоб спілкуватися, люди тепер бояться випадково потрапити до кадру. Адже ми раніше разом садили картоплю, ділилися врожаєм, допомагали один одному. Тепер усі насторожені.
Чи були у вас реальні випадки, коли б камери допомогли?
За двадцять років – жодного. Максимум хтось перерізав шланг або забув закрити хвіртку. Тут немає злодіїв, тут усі одне одного знають. Він просто начитався новин, де на дачах відбувається що завгодно, і вирішив перестрахуватися. Тільки вийшло навпаки: світ перетворився на підозру.
Що ви тепер відчуваєте, коли приїжджаєте на дачу?
Я все одно люблю це місце, але радість від відпочинку зникла. Навіть чай на веранді п'єш і думаєш, а чи не пише тебе зараз сусідська камера. Це не страх, скоріше досада. Знаєте, наче тебе перестали поважати.
Як ви бачите вихід із цієї ситуації?
Якщо чесно – лише розмова. Справжній, без претензій. Потрібно пояснити, що безпека — це не лише техніка, це ще й довіра між людьми. Без нього жодна камера не допоможе.
Галина каже, що не збирається їхати, але тепер на дачі почувається не господинею, а об'єктом спостереження.
Історія про те, як бажання захиститися від чужих порушень руйнує власний спокій, звучить все частіше.
І, схоже, камери справді стали символом часу, коли люди бояться не небезпек, а один одного.
Читайте також
- Сестра вимагає гроші після довгого мовчання: де закінчується сім'я та починається образа
- Подруга запросила у відпустку і пошкодувала: де дружба не витримує спільного відпочинку
