У 1980-ті роки в Радянському Союзі розпочала розробка перспективного протитанкового літака, який у майбутньому мав повністю замінити хороший, але за фактом застарілий ще до свого народження Су-25. Інноваційна машина справила гарне враження на військових, однак у вирішальний момент, коли все було готове до серійного виробництва штурмовика, країна залишилася без розробки, на яку було витрачено не одну сотню тисяч радянських рублів.
Граки, як відомо, прилетіли… / Фото: rg.ru.
Штурмовик Су-25 – це свого роду автомат Калашнікова від світу ударної авіації: простий, надійний і живучий. За минулі десятиліття «Грачі» взяли участь не в одному збройному конфлікті, щоразу підтверджуючи свою добру репутацію. Втім, за всіх переваг 25-го, є у машини і серйозні недоліки. Перший і головний їх відсутність можливостей для використання високоточної зброї. Номенклатура ракетних озброєнь Су-25 представлена переважно старими Х-25 і Х-29 з лазерними головками наведення. Для стрілянини штурмовик використовує відверто архаїчний прицільний комплекс АСП-17ВС-8, який від обладнання часів Другої світової війни відрізняється хіба що наявністю лазерного далекоміра та вмінням робити поправки. Інакше кажучи, у питанні озброєнь Су-25 був машиною, що морально застаріла, ще до народження.
Літак додав у габаритах. /Фото: ru.pinterest.com.
Однак у 1970-ті роки новий штурмовик був потрібен як повітря. Тому незважаючи на всі недоліки Су-25, машина таки отримала зелене світло. Водночас військові чудово розуміли, що майбутнє авіації за високоточною зброєю. Тому розробляти нову машину з просунутими можливостями стали ще до того, як перші «Грачі» закінчили державні випробування 1981 року. Перспективний штурмовик отримав індекс Су-25Т. Хоча літак і позиціонувався як модифікація “Грача”, багато в чому спадкоємець був абсолютно новою машиною. За основу моделі вирішили взяти планер від навчально-бойового Су-25УБ. При цьому конструкція корпусу літака в носовій частині була серйозно змінена через необхідність встановлення принципово нового обладнання.
Ракети Вихор. /Фото: tass.ru.
Модернізований «Грач» втратив місце для другого пілота. Тепер машиною мав керувати лише один льотчик. Частину різкого зростання навантаження з офіцера знімала сучасна електроніка. На колишньому місці другого пілота встановили додатковий паливний бак та систему «Шквал». Ще один додатковий бак встановили у хвостовій частині літака. Там же розташували станцію оптико-електронних перешкод «Суховантаж» для захисту борту від ракет ППО, що самонаводяться. На кілі і крилах штурмовика з'явилися антени від нової станції радіоелектронної боротьби типу «Іртиш». Поміняли в Су-25Т та двигуни. Замість старих Р-95 літак отримав покращені Р-195. Форсажної камери цього двигуна все також не було, проте з'явилася можливість експлуатації силового агрегату в надзвичайному режимі (тяга росла з максимальних 4 100 кгс до 4 3000 кгс). Крім того, літак отримав додаткові засоби для зниження помітності в інфрачервоному діапазоні. Після всіх змін оновлений «Грач» дещо додав у габаритах. Ще однією важливою інновацією Су-25Т стала установка на літак бортової обчислювальної машини та індикатора на лобовому склі (ІЛС).
Найновіші ракети X-29. /Фото: topwar.ru.
Описана вище модернізація не просто розширила бойові здібності молодшого брата «Грача». Новий штурмовик мав зовсім іншу «філософію» застосування. Максимально простий Су-25 через використання некерованого озброєння був приречений ризикувати смертельно, постійно діючи на невеликій висоті в зоні ураження зенітної артилерії та ПЗРК. Новий Су-25Т завдяки передовому оснащенню міг вражати цілі, перебуваючи поза зоною дії систем ППО ближнього радіусу. Вже згадана система «Шквал» дозволяла успішно виявляти та вражати мету типу «танк» на відстані 8-10 км вдень і 5-6 км вночі. Штурмовик оснастили новітніми ракетами типу «Вихор» із тандемною бойовою частиною (використовуються досі, наприклад, на вертольотах Ка-52). На додаток до них номенклатура озброєнь поповнилася ракетами «вистрілив-забув» Х-29Т та керованими авіабомбами КАБ-500КР. Вишневкою на торті стала можливість запуску із Су-25Т протирадіолокаційних ракет Х-58Е для придушення коштів ППО. Щоправда для цього літак потрібно оснастити контейнером із системою «Фантасмагорія». Окремо варто згадати про телевізійну систему нічного наведення «Меркурій», розробку якої так і не завершили через проблеми з фінансуванням, що почалися.
Модернізовані Су-25 використовуються досі. /Фото: pinterest.com.
До кінця 1980-х років Су-25Т був повністю готовий, а вже 1990 року новий штурмовик запустили у виробництво на авіаційному заводі у Тбілісі. До кінця 1991 року вдалося зібрати близько десятка нових «Грачів». Проте наступний розпад Радянського Союзу фактично поставив хрест на виробництві. Після 1991 року випуск Су-25Т спробували перенести на завод в Улан-Уді, де вже випускалися Су-25УБ. Однак і там справа не пішла через брак фінансування. Так, ВПС Росії залишилися без нового сучасного штурмовика. Нечисленні випущені літаки пройшли бойове хрещення під час Першої чеченської війни. Машина справила виключно позитивне враження на військових, проте грошей та технічних можливостей для запуску у виробництво так і не знайшли. Надалі мінімум два літаки продали в Ефіопію (знявши майже все сучасне обладнання), ті, що залишилися з збережених, перетворили на пам'ятники і музейний експонати. Сьогодні побачити злого «Грача» можна у парку «Патріот». Ще один стоїть як пам'ятник у Криму. Росія ж змушена до цього дня користуватися старими, нехай і модернізованими Су-25СМ та Су-25СМЗ. Втім, застосовувати ракети типу «Вихор» модернізовані штурмовики досі не можуть.
А ось цікаве відео з нашого каналу – циліндри на кормі танка Т-34: для чого вони призначені
Протягом теми читайте про 7 закордонних місць , де готові заплатити вам за переїзд.
