У розпал холодної війни цей незвичайний шведський танк підносився окремими західними журналістами чи не як якась «чудо-зброя». Сухий арифметичний аналіз характеристик цього ОБТ дозволяв зробити висновок, що теоретично шведська машина зможе розстріляти за хвилину від 3 до 5 радянських танків Т-55 або Т-64. За іронією долі, північний мисливець так і не взяв участі в жодному збройному конфлікті. Але що по-справжньому кумедно, останнє анітрохи не завадило йому з гордістю увійти до пантеону найкращих та найцікавіших танків другої половини XX століття.
Шведський Стрв 103 та британський Центуріон Мк3. /Фото: pinterest.com.
Після закінчення Другої світової війни Швеція була укладена між двома новими полюсами сили: західним і східним блоками. Навчене гірким досвідом останніх десяти років, шведське керівництво взялося за підвищення обороноздатності країни. Найбільше шведи боялися радянського вторгнення, яке, на їхню думку, могло наслідувати у разі початку Третьої світової війни з міркувань щодо ліквідації гіпотетичного північного плацдарму НАТО. Тому вже на початку 1950-х у королівстві почалося переозброєння армії в міру гаманця та можливостей. У контексті сухопутних сил одним із перших постало питання про танки. На момент 1953 Швеція все ще не виробляла власної бронетехніки.
За розробку взялися у середині 1950-х років. / Фото: ya.ru.
На першому етапі жителі півночі почали купувати британські танки. Спочатку у остров'ян купили 80 «Центуріонів» третьої моделі (Mk.3) з 83-мм гарматами. Потім шведи розжилися ще 270 британськими Центуріонами десятої моделі (Mk.10) вже зі 105-мм гарматами. При цьому міра із закупівлею іноземних танків позиціонувалася військовим керівництвом країни як вимушений захід, оскільки британські «Центуріони» погано відповідали запитам шведських збройних сил. Зокрема, 43-51-тонні імпортні танки слабо «дружили» зі складним шведським рельєфом, який у свою чергу ряснів річками, болотами, лісами та пагорбами.
Танк для специфічного шведського ТВД. /Фото: Pinterest.
До 1955 року місцеві військові нарешті змогли сформувати своє бачення «ідеального» шведського танка. Концепція машини враховувала як природний, а й соціальний аспект військового будівництва королівства. А саме – закономірна нечисленність армії через невелику чисельність населення. На той момент у північній монархії проживало лише 8.3 млн осіб. Таким чином, новий шведський танк повинен був бути легким, відносно швидким і маневреним, з високою прохідністю, потужним озброєнням і міцною бронею. Причому за останнім параметром новинка повинна була перевершувати основні танки наддержав. І як це часто буває, головна складність розробки швидко звелася до того, щоб запхати всі «хотілки» військових у допустимий поріг маси бойової машини. Саме з цієї причини шведські конструктори обрали для свого танка таку екзотичну схему без вежі.
Перший танк на газотурбінному двигуні. /Фото: pinterest.com.
Роботу над корпусом танка довірили шведській компанії Бофорс. Двигуни придбали у США та Великій Британії. Як знаряддя спочатку використовувалася місцева 105-мм L/62, проте надалі шведи відмовилися від неї на користь ліцензійної британської 105-мм L7 зі збільшеною довжиною ствола. У 1961 році «Бофорс» нарешті змогла викотити два досвідчені екземпляри. Незважаючи на певну критику, машина змогла справити здебільшого позитивне враження на місцевих військових. Після внесення права в конструкції танк рекомендували до використання на озброєння сухопутних сил Швеції під індексом Strv 103. У серійне виробництво машина пішла 1966-го. При цьому випускалися танки лише 5 років. У 1971 році їх виробництві згорнули на 335 по рахунку машині.
Міг перетинати водні перепони. / Фото: ya.ru.
Що ж сталося у результаті? Формально Strv 103 – це головний бойовий танк. Фактично це протитанкова самохідна артилерійська установка (винищувач танків). Машина має відносно невелику для своїх габаритів та бронювання вагу: 39.7-42.5 тонни в залежності від модифікації. Для порівняння, британські “Центуріони” важили 43-51 тонни. При цьому шведська новинка мала 60-мм лобову броню, 105-мм нарізну гармату з 50 пострілами, три кулемети та два двигуни. Перший – 240-сильний дизельний двигун фірми «Роллс-ройс». Другий – 270-сильний газотурбінний двигун компанії «Боїнг». Таким чином, Strv 103 став першим танком у світі, який використовує газотурбінний двигун. Машина також отримала нову електрогідравлічну підвіску, що дозволяла змінювати крен і кліренс танка для наведення зброї (гармата при цьому не рухалася). Ще однією важливою інновацією “шведа” стало використання автомата заряджання, що дозволяв доводити темп вогню до 15 пострілів за хвилину. Вишнею на торті стала можливість танка перетинати водні перепони.
Машина вийшла нецікавою. /Фото: wikipedia.org.
У десятиліття Strv 103 кілька разів модернізувався, встигнувши обзавестися трьома модифікаціями. На озброєнні Швеції танк простояв до кінця 1990-х років, поки від нього не відмовилися на користь закупівель імпортних «Леопардів» з Німеччини. Відмова від власного виробництва відбулася насамперед через величезну собівартість виробництва та дорогого обслуговування цих машин. Так незважаючи на спочатку ефективну систему бронювання, захист Strv 103 перетворився на гарбуз ще в 1970-і роки. При цьому, незважаючи на всі недоліки, шведський танк все одно зайняв гідне місце в пантеоні кращих ОБТ другої половини XX століття. Можливим це стало завдяки неординарній конструкції танка, а також значній кількості новаторських технічних рішень, застосованих шведськими конструкторами.
А ось цікаве відео з нашого каналу – циліндри на кормі танка Т-34: для чого вони призначені
Протягом теми читайте про 7 закордонних місць , де готові заплатити вам за переїзд.
