Виробництвом мотоциклів, мопедів та мотовелосипедів у Радянському Союзі в різний час займалися десятки промислових підприємств. Проте, по-справжньому знаковими заводами для радянського мотобудування змогло стати лише кілька. Як нескладно здогадатися, саме там і вироблялися найвідоміші та найулюбленіші в народі моделі двоколісного транспорту.
1. «Червоний Жовтень» та перший радянський мотоцикл
Починалося все з малого.
Сьогодні санкт-петербурзький завод «Червоний Жовтень» насамперед відомий як підприємство, що спеціалізується на виробництві та ремонті вертолітних двигунів для машин «Міля» та «Камова». Проте, до війни тут випускалися перші радянські серійні мотоцикли з лінійки «Ленінградський» (Л). Першою моделлю була Л-300, розроблена на основі DKW Luxus 300 (використовувався як прототип) на заводі ТРЕМАСС «Промет» у 1930 році. У 1933 році Л-300 передали на «Червоний Жовтень», де і була зроблена основна маса цих красенів. Випуск «Ленінградських» різних моделей тривав до 1940 року, поки їх виробництво не передали іншим заводам, зокрема підприємствам у Серпухові та Іжевську. Там мотоцикли серії “Л” випускалися під іншими назвами.
2. «Серпухівський мотоциклетний завод»: МЛ-З та «Харлей-Девідсон»
Завод, який міг стати ще однією легендою.
Історія Серпухівського мотоциклетного заводу розпочалася 1939 року. Тоді ж на підприємстві випустили і першу дослідну партію одноциліндрових МЛ-З. Передбачалося, що за три роки підприємство вийде на повну проектну потужність, розігнавши виробництво із 300 до 15 тисяч мотоциклів на рік. Проте корективи до цих планів внесла війна. У роки Великої Вітчизняної тут займалися переважно ремонтом трофейних німецьких мотоциклів та збиранням американських з поставлених за ленд-лізом машинокомплектів. Зокрема, у Серпухові збирали мотоцикли марки «Харлей-Девідсон», які вважалися найбільш пристосованими для суворих радянських умов та не завжди якісного (в роки війни) пального. Після війни підприємство перетворилося на автомобільне. Окрім двигунів, тут робили відомі на весь Союз мотоколяски.
3. «Іжевський мотозавод» та його ІЖ, «Планети» та «Юпітери»
В Іжевську робили справжніх народних улюбленців.
Історія Іжевського мотозаводу розпочалася у 1933 році. Нове підприємство було створено на базі фабрики Миколи Березіна. Що цікаво, виробництво мотоциклів марки ІЖ розпочалося задовго до цього. Спочатку їх збирали у майстернях «Мотосекції» Іжевського заводу зброї. Досвідчені версії ІЖ випускалися з 1928 по 1929 роки. У той час як першим серійним мотоциклом підприємства стала лише модель ІЖ-7. Перший іжевський мотоцикл був легким і багато в чому копіював вже згаданий Л-300. Першу серйозну модернізацію молоде сімейство пережило 1938 року. А по-справжньому масове виробництво мотоциклів в Іжевську почалося лише після закінчення війни в 1946 році, коли у виробництві був освоєний дорожній ІЖ-350, сконструйований на базі німецького DKW NZ-350. Надалі іжевське підприємство лише набирало обертів. Найбільш знаковими лінійками заводу стали серії ІЖ «Юпітер», що з'явилася в 1958 році, ІЖ «Планета» – 1962 року та ІЖ «Планета Спорт», що з'явилася в 1970-ті.
4. «Ірбітський мотоциклетний завод» та його «Урали»
Головний мотоцикл Радянського Союзу.
Історія ірбітських мотоциклів розпочалася у Німеччині. Напередодні війни радянська розвідка таємно вивезла з Третього рейху новітній армійський BMW R-71, якому судилося стати прототипом для радянських важких «Уралів» та «Дніпров». Проте, насамперед у СРСР розгорнули виробництво адаптованої під реалії вітчизняної промисловості копії R-71 – мотоцикла М-72. Випускали мотоцикл з 1941 по 1960 рік відразу на кількох підприємствах, серед яких був і Московський мотоциклетний завод (ММЗ, Дукс). Восени 1941 року РНК СРСР ухвалила рішення про евакуацію мотоциклетного виробництва з Москви за Урал. Вибір припав на місто Ірбіт. Так розпочалася історія мотоциклів марки «Урал». Вже до 1957 року від початкового М-72 у конструкції залишилося майже нічого. У результаті «Урали» стали, мабуть, найвідомішими радянськими важкими мотоциклами з коляскою. Посперечатися з їхньою популярністю в країні Рад могли хіба що…
5. «Київський мотоциклетний завод» та його «Дніпро»
Один із найбільш затребуваних мотоциклів СРСР.
Історія мотоциклетного заводу у Києві розпочалася після закінчення Великої Вітчизняної війни. Восени 1945 року на базі Бронетанкового ремонтного заводу було започатковано нове підприємство. Вже 1946 року тут виготовили перший легкий мотоцикл – К-1Б «Киянин», в основу якого ліг німецький Wanderer-1Sp. А 1949 року на київському підприємстві розгорнули випуск важких М-72. Ця подія стала поворотною точкою в історії заводу, оскільки саме подальший розвиток цього напряму призведе до появи лінійки відомої як Дніпро (починаючи з К-650). Втім, та сама назва до мотоциклів серії К прилипла не відразу, а через десять років після складання першого зразка у 1958 році. У результаті продукція КМЗ стала однією з найвідоміших і найпопулярніших серед мотоциклістів СРСР.
Дивіться відео з нашого каналу про чехонь – рибку, яка смачніша за карася і зовсім не пахне тванню:
Протягом теми читайте про те, що є бойовою класикою США : гвинтівка M1917 Enfield.
