Навряд чи серед усієї вітчизняної бронетехніки знайдеться танк, що частіше зазнає критики, ніж БТ-7. Звичайно, в історії радянського та російського танкобудування були відверто сумнівні проекти. Але по-справжньому лають лише злощасну «сімку». Мовляв, танк був нікудишній і взагалі морально застарілий. А горіли нещасні «сімки» гірші за нафтобазу! Що ж, частково критика БТ-7 не позбавлена здорового зерна. Але відверто начхати в цю машину все-таки не варто з однієї причини.
Найопльованіший танк СРСР.
БТ-7 може з гордістю носити титул найненависнішого танка Радянського Союзу. Здавалося б, ще 1940 року «сімка» залишалася не лише героєм кіно, а й справжнім улюбленцем Червоної армії. Проте, не минуло й кілька років, як після закінчення Великої Вітчизняної війни БТ-7 зазнав будь-якої наруги як «морально застарілий». Причому лаяли БТ-7 настільки міцно, що в якійсь намагалися навіть не згадувати про його існування. В окремих випадках доходило до того, що танк пропонували не зважати на статистику парку бронетехніки Червоної армії на момент 1941 року. Мовляв, БТ-7 все одно був відверто марним і в перші місяці горів гірше за сухі дрова!
Машина свого часу.
Але чи справді БТ-7 був застарілою машиною на момент 1941 року? Якщо казати відверто – так, був. Однак, тут важливо враховувати одне важливе «але», а саме контекст епохи. У 30-ті роки танкобудування переживало бурхливе зростання. При цьому, незважаючи на досвід Першої світової війни, в арміях найбільших країн все ще не було злитого уявлення про те, як саме повинні використовуватися танки. Теоретичні концепції були різними. Часом – дуже дивними і не виправдали себе надалі на практиці від слова зовсім. Причина цього була людська дурість, а дефіцит накопиченого досвіду. Все-таки на той момент танки залишалися відверто новим видом зброї.
Машина була гарною.
Доля жертви «помилкового теоретизування» частково спіткала і БТ-7. Створювався танк у середині 1930-х років і позиціонувався як швидко та мобільний засіб розвитку прориву оборони. У цьому відношенні бачення радянськими БТ-7 можна порівняти з роллю кавалерії: завдання останньої не проломити оборону, а спрямуватися в вже організований прорив з метою нанесення максимальної шкоди тилам, противнику, що відступає або біжить. Саме з цієї причини при розробці БТ-7 було зроблено ставку на швидкість і прохідність танка. Відповідно, розплачуватись за це довелося тяжкістю озброєння та засобів захисту. При цьому проектували й інші танки, які в теорії мали здійснювати ту саму «класичну» підтримку піхоти. Втім, і їхнє виконання в момент часу виявилося далеким від раціонального.
До 1941 року справді застарів.
При цьому було б наївно вважати, що описаним чином ситуація складалася лише з танками СРСР. Уявлення про бронетехніку як про таку собі «кавалерію з мотором» щільно сиділо у свідомості військових усіх країн. Тому більшість танків середини 1930-х насправді дуже подібні до злощасних БТ-7. Лобове бронювання “сімки” в 20 мм здається відверто смішним. Проте, перші моделі якихось німецьких T-II і T-III мали ще менше – 15 мм! Звісно, прогрес на місці не стояв. Досвід неминуче накопичувався як завдяки армійській експлуатації в ході випробувань та навчань, так і в ході конфліктів інтербелуму. До речі, той же БТ-7 у сутичках з японською армією виявив себе з кращого боку. Тим іронічніше, що останньою битвою «сімки» стануть події вже 1945 року, де довоєнні танки, що залишилися, будуть обмежено використовувати проти Квантунської армії поряд з сучасними Т-34-85.
Машина все ще була корисною.
У будь-якому випадку поступово стало зрозуміло, що на практиці танки в новій війні воюватимуть зовсім не так, як в академічних теоретизуваннях міжвоєнного періоду. А за накопиченням реального бойового досвіду змінювалися і машини. Нагадаємо, що роботи над Т-34 почалися в СРСР ще в 1937 році, а у виробництво перші танки нового зразка пішли ще в 1939. І так, прогрес у ті роки йшов настільки швидко, що БТ-7 з гордості танкових військ швидко перетворилися на таку валізу без руки. У той же час, не треба думати, що ця машина виявилася марною під час Великої Вітчизняної війни. Так, тягатися із сучасними танками вермахту у прямому зіткненні БТ-7 вже не міг. Будь-яка спроба лобового застосування неминуче закінчувалася величезними втратами. І хоча це не прозвучить як втіха, якщо БТ-7 у 1941 році і кидали у лобовий бій, то не по дурості, а через відсутність вибору.
Танк воював до 1945 року.
При цьому за певних умов морально застарілий танк все ще міг бути корисним. У ЗМІ широко розтиражовано прецеденти героїчної оборони танків КВ-1. Проте, насправді нам відомі й випадки, коли навіть БТ-7 примудрялися затримувати німецькі колони, діючи із засідки. Також БТ-7 завжди можна було знайти застосування при організації оборони. Нехай, танк і поганий, але це все ще вкрай рухлива гармата з кулеметом. У результаті «сімка» пройде всю Другу світову війну. Нехай і далеко не на перших ролях. Просто не варто забувати про те, що народилася ця машина все-таки в іншу епоху і створювалася для іншої війни.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Рибний день: навіщо його вигадали в СРСР і чому він був саме у четвер
Продовжуючи тему читайте про «Макарів» : що кажуть американські експерти про головного радянського пістолета.
