Чому вантажівки КрАЗ-250 оснащували дерев'яною кабіною до 1993 року.

eac88cb1412c7b185966a44c5ca55117

Вантажівки сімейства КрАЗ-250 стали легендою ще за життя. Протягом багатьох десятиліть машини цієї серії справно працювали в різних куточках Радянського Союзу. Однією з відмінних рис кременчуцьких вантажівок стало використання дивної і навіть дещо примітивної дерев'яної кабіни, яка з завзятістю, гідною кращого застосування, ставилася на ці чудові машини аж до 1993 року. Виникає питання: чому за минулі десятиліття радянські промисловці так і не змінили їх на щось сучасніше?

Хороший был грузовик. /Фото: ru.pinterest.com.
Гарна була вантажівка. /Фото: ru.pinterest.com.

Існує досить цікава версія про те, що на вантажівках КрАЗ 250-го сімейства дерев'яні кабіни робили для того, щоб при нагоді їх можна було розібрати на дрова! Мовляв, кременчуцькі вантажівки працювали переважно за умов крайньої півночі. А отже, така кабіна могла бути використана водієм для виживання в складних умовах, якщо машина ламалася… Питання про те, наскільки годин таких «дрів» вистачить, – риторичне. Звісно ж, подібна версія – не більше, ніж чергова легенда. Причому сьогодні вже неможливо сказати: чи народилася подібна легенда зі щирої помилки чи чиїхось необережних жартів. Втім, це не так вже й важливо. Інша справа – відповідь на питання про те, чому ж на 250-ті таки ставили дерев'яні кабіни аж до 1993 року.

Разрабатывать начинали еще в Ярославле. /Фото: ВКонтакте.
Розробляти починали ще у Ярославлі. /Фото: ВКонтакте.

Забігаючи наперед, коротко ситуацію з кабінами КрАЗ-250 можна охарактеризувати відомим афоризмом: «Грошей немає, але ви тримаєтеся». Починали радянські спеціалісти, як водиться, за здоров'я. Розробка майбутнього КрАЗ-250 стартувала ще в 1950-х роках, причому аж ніяк не в Кременчуці, а в Ярославлі. Однак, у 1958 році виробництво вантажівок на 8- та 12-циліндрових моторах переїхало з ЯАЗ на КрАЗ. А разом з ним переїхали і всі напрацювання новою перспективною вантажівкою. При цьому ще в Ярославлі планувалося, що кабіна новинки буде суцільнометалевою, оскільки ЯАЗ уже міг випускати такі. Однак через перенесення виробництва виникла проблема, оскільки в Кременчуці на той момент могли робити тільки дерево-металеві кабіни.

В какой-то момент планировалось поставить кабину от ЗиЛ-130. /Фото: drive2.ru.
Якоїсь миті планувалося поставити кабіну від ЗіЛ-130. / Фото: drive2.ru.

Після перенесення виробництва КрАЗ-250 все ще проектувався як машина з суцільнометалевою кабіною. Однак можливостей для серійного виробництва таких у Кременчуці на момент початку 1960-х все ще не було. Тоді було вирішено оснастити новинку суцільнометалевою кабіною від ЗІЛ-130. Така уніфікація дозволяла б вбити двох свиней одним каменем: спрощувала розробку та здешевлювала виробництво. Але, на жаль, навіть такий підхід не знімав головної проблеми з Кременчуцького заводу – відсутності технічних можливостей для випуску суцільнометалевих кабін. Передбачалося, що хлопці із ЗІЛ підсоблять товаришам із КрАЗ усім необхідним обладнанням та штампами для виробництва кабін. Однак, у першій половині 1960-х років ЗІЛ був надто завантажений випуском вантажівок, і знайти «зайве» обладнання так і не вдалося.

В итоге кабину пришлось делать свою собственную. /Фото: drom.ru.
У результаті кабіну довелося робити свою власну. /Фото: drom.ru.

Уся ця ситуація призвела до того, що кременчуцьким фахівцям (затято кинувши шапку в підлогу) довелося чи не з нуля розробляти власну кабіну, адаптуючи її до виробничих можливостей підприємства, що були на той момент. Чи викрутилися? Безперечно. Проте, про суцільнометалеву кабіну знову довелося забути. Так КрАЗ-250 отримав ту саму дерево-металеву, що ставилася на вантажівки до 1993 року. При цьому епопея зі створенням нової кабіни для вантажівок КрАЗ розтягнулася майже на 15 років. Щоразу в Кременчуці випрошували ресурси на оновлення виробничої лінії.

Так и остался КрАЗ с древо-металлической кабиной. /Фото: fototruck.ru.
Так і залишився КрАЗ із дерево-металевою кабіною. /Фото: fototruck.ru.

Однак черга прохачів до Мінавтопрому СРСР за грошима та обладнанням була довгою. Хлопців із Кременчука з їхньою «нещасною» дерев'яною кабіною постійно відсували з міркувань «і так зійде». Заради справедливості, відсували завод зовсім не зі шкідливості, а тому, як ресурсів на всіх справді не вистачало. Потрібно було нарощувати виробництво нових вантажівок, а застаріла кабіна могла й потерпіти.

А ось цікаве відео з нашого каналу – 7 радянських мегапроектів, які вражають своїми масштабами і сьогодні:

Продовжуючи тему читайте про те, чому найкращі радянські автобуси ЗІС-127 закинули , незважаючи на всі їхні переваги.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *