Механічна тромбектомія, проведена в термін від 24 до 72 годин після інсульту, може суттєво підвищити шанси пацієнтів на відновлення функцій. Такі висновки ґрунтуються на результатах рандомізованого дослідження LATE-MT, опублікованого у The New England Journal of Medicine. Ці дані ставлять під сумнів поширений підхід, коли перевищення стандартного 24-годинного терапевтичного вікна автоматично виключає можливість ендоваскулярного втручання.
Механічна тромбектомія – це процедура видалення тромбу з закупореної артерії за допомогою спеціального пристрою. Це дозволяє відновити кровопостачання мозку. Ефективність цього методу в межах перших 24 годин після інсульту вже доведена. Однак, при пізнішому зверненні залишалося незрозумілим, чи може відновлення кровотоку бути корисним, якщо частина ураженої тканини мозку ще може відновитися, і наскільки виправдані ризики, пов’язані з процедурою.
У дослідженні LATE-MT взяли участь 336 пацієнтів з гострим ішемічним інсультом, спричиненим закупоркою великої судини. Учасників розділили на дві групи: 168 пацієнтам провели тромбектомію між 24 і 72 годинами після появи симптомів, одночасно з стандартною медикаментозною терапією. Інші 168 пацієнтів отримували лише медикаментозне лікування та підтримувальну допомогу. Дослідження проводилося у 35 інсультних центрах Китаю.
Через 90 днів після інсульту близько 49% пацієнтів з групи тромбектомії змогли жити самостійно, тоді як у контрольній групі цей показник становив 35%. Також після втручання частіше спостерігалася відсутність значної інвалідизації, незважаючи на можливі залишкові симптоми: 26,9% проти 15,6% відповідно. Пацієнти, яким проводили тромбектомію, також демонстрували кращі показники якості життя та здатності до виконання повсякденних дій.
Водночас, користь процедури супроводжувалася певними ризиками. Симптомний внутрішньочерепний крововилив виник у 4,8% пацієнтів після тромбектомії, тоді як у контрольній групі подібних випадків не зафіксували. Смертність протягом 90 днів також була вищою серед пацієнтів, яким проводили процедуру: 6,0% проти 1,8%. Ці дані вимагають ретельного зіставлення потенційної функціональної користі з ризиком ускладнень.
Результати дослідження LATE-MT свідчать, що часовий проміжок понад 24 години сам по собі не повинен бути автоматичною підставою для відмови від розгляду тромбектомії. Однак, результати не обґрунтовують рутинне застосування процедури для всіх пацієнтів із пізнім зверненням. Рішення має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці стану мозкової тканини, ймовірності функціонального відновлення та ризику кровотечі. Подальше уточнення критеріїв відбору допоможе визначити, кому саме втручання в розширеному часовому вікні принесе найбільшу користь.
